Юферов Сергій Володимирович (1865-1927)
Серед майже двадцятитисячного фонду рідкісних і цінних видань нашої бібліотеки можна виділити певну частину документів, які потрапили до нас в часи так званої «націоналізації» у 20-х роках ХХ ст. Не секрет, що після розгромів дворянських маєтків все майно відходило у державницьку власність. Поміж предметів побуту 
зазвичай попадалися і книжкові зібрання. І добре, коли вони потрапляли до рук фахівців бібліотечної або музейної справи, а не просто знищувалися.
Особисті книжкові колекції різнопланові й різноманітні. Вони можуть багато чого розповісти про себе, про свого власника та про час, свідками якого вони були. Шляхи їхнього надходження до бібліотеки теж різні. І, якщо колекції М. А. Ємельянова, Д. І. Файнштейна, а також добірка видань Я. І. Бердичевського були нам подаровані власниками, то невелике за обсягом зібрання книг французькою мовою потрапило до бібліотеки саме у період бурхливих революційних подій минулого століття. А належало воно раніше композитору Сергію Володимировичу Юферову, дворянинові за походженням.
С. В. Юферов маловідомий широкому загалу. Лише невелике коло херсонських краєзнавців та місцевих дослідників обізнані з його діяльністю. І то, певною мірою, завдяки дослідженню відомого в минулі часи херсонського бібліофіла та краєзнавця С. О. Сильванського, який в своїй праці «Библиотеки старого Херсона» (Херсон, 1928) описав бібліотеку композитора, де вказав, що вона частково зберігалася в Херсоні на дачі Юферова й нараховувала близько 2000 томів. Характер бібліотеки визначався фахом власника. Це були книги з музики російською та іноземними мовами, а також твори французьких класиків мовою оригіналу.
На жаль, збереглося усього 40 примірників книг з бібліотеки С. В. Юферова. Це твори В. Гюго, А. Доде, Е. Золя, Гі де Мопассана, П. Лоті та А. Франса. Майже на всіх примірниках юферовського зібрання можна знайти екслібрис – власницький книжковий знак, в якому використані елементи родового герба Юферових. Ноти музичних творів С. В. Юферова зараз зберігаються в Санкт-Петербурзькій державній театральній бібліотеці. А документи особистого архіву композитора зберігаються в архівах Санкт-Петербурга та частково у Херсонському державному архіві області.
Одесит за місцем народження (1865), Сергій Володимирович Юферов, отримав музичну освіту в Москві та Санкт-Петербурзі. Там же у Санкт-Петербурзі деякий час і проживало сімейство Юферових на вулиці Сергієвській 63. Відомості про це містить «Дворянский адрес-календарь» за 1897 рік. У Херсоні Юферов володів дачним маєтком біля Киндійських хуторів, котрий він або його родичі придбали колись у місцевого мешканця Спозито.
Дореволюційні періодичні відання, зокрема херсонська газета «Родной край» за 1906-1917 роки, що збереглася частково в бібліотечному фонді, та часопис «Театр и искусство» за 1902 рік містять чимало свідоцтв діяльності Юферова, як фахової, так і громадської. Зі сторінок періодики можна дізнатись про організовані ним численні концерти, диригентську діяльність, про публікацію його музичних творів (доволі часто за власний рахунок), та навіть про громадську активність.
В числах часопису «Родной край» за 1906-1914 роки є публікації про вельми плідну творчу працю на музичній ниві та схвальні відгуки від місцевих публіцистів. А в примірнику газети за 1917 рік розміщено відомості про те, що С. В. Юферов балотувався на виборах до складу міської думи. Тож, можна припустити, що Сергій Володимирович не лише займався музикою, але й був дотичний до громадського життя міста і мешкав у Херсоні достатньо тривалий період.
Час інколи зовсім несподівано виносить на поверхню життєвої метушні забуті події, факти, повертає із безпам’яття особистостей, які на певному етапі створювали історично-культурний простір в широкому сенсі. Справжні культурні надбання та талан непідвладні часу. Тому чомусь не дивно, що на музичний спадок С. В. Юферова через багато років таки звернули свою увагу фахівці.
До 150 – річчя композитора в 2015 році вийшла ґрунтовна публікація кандидата мистецтвознавства Т. Є. Неровної з Нижнього Новгороду. Музикознавиця надала детальну характеристику творчому спадку композитора, підкреслив індивідуальні особливості та різноплановість творчої манери музиканта.
Більш того, у віртуальному просторі нині можна знайти виконання фортепіанних творів Юферова англійським піаністом Філіпом Сеаром, а також невідомим виконавцем. До того ж, один з найкращих безкоштовних онлайн ресурсів класичної музики Музична бібліотека Петруччі надає повний доступ до оцифрованого спадку композитора.
Можливо, і ми зовсім не випадково знову повернулися до особистості С. В. Юферова. У листопаді 2020 року виповниться 155 років від дня народження композитора. Певне, простір і час нагадують про це на рівні підсвідомості. Бо ми, бібліотекарі, не просто зберігаємо культурно-історичну пам’ять та досліджуємо літературно-культурні процеси, що відбувалися минулої епохи, але й активно популяризуємо документальний спадок минулого.
Comments