Home News On a note book lovers

Книголюбам на замітку

05.05.2011

Нинішній рік видався врожайним на ювілейні дати в книжковому світі. Рішення візуально об’єднати їх в одну експозицію втілилося в реальність напередодні Всесвітнього дня книги на презентації виставки «Ювілеї та ювіляри року у світі книги». Виставка організована і буде експонуватись до кінця року у відділі рідкісних та цінних видань.
Можна було обмежитись коротким інформаційним повідомленням з цього приводу. Та масштабність постатей ювілярів і значущість зробленої ними справи щодо розповсюдження знань та книжкової культури заслуговують більш детальної уваги.
Тим, хто коли-небудь тримав у руках книги ХІХ – початку ХХ ст., напевно знайомі імена подвижників книговидавничої справи дореволюційної Росії – І.Д.Ситіна, М.В.Сабашникова, К.Т.Солдатьонкова, М.М.Стасюлевича, О.О.Левенсона, О. та І. Гранат і багатьох інших, не менш знаних видавців.
Як спеціалізований відділ ми вирішили нагадати про їх просвітницьку та меценатську місії. Адже книги, випущені кращими російськими друкарнями та видавничими фірмами, зараз складають золотий фонд бібліотек не тільки в Росії, але й в Україні. І наша бібліотека - не виняток.


Цьогоріч виповнюється 130 років із дня заснування видавництва К.Солдатьонкова і М.Щепкіна, а також 110 років iз дня смерті самого засновника компанії – Козьми Терентійовича Солдатьонкова (1818 – 1901). До нього у нас відношення особливе. Його ім'я значиться в списках дарувальників Херсонської громадської бібліотеки в бібліотечних звітах минулого століття. Частину продукції свого видавництва він безкоштовно передав бібліотеці. А протягом 1901р. він був у числі почесних членів книгозбірні.
Доля Солдатьонкова дещо незвична. Солідний підприємець-промисловець, тим не менш, відрізнявся вельми демократичними поглядами та послідовною опозиційністю до царського самодержавства. Його співтоваришем по видавництву був син відомого російського актора – Микола Михайлович Щепкін. Видавництво спеціалізувалося на випуску як популярної, так і наукової літератури. Тандем Солдатьонкова та Щепкіна проіснував до 1862 р., видавши чимало чудових книг. Увінчало діяльність видання перше зібрання творів Бєлінського в 12-ти тт., випущене протягом 1859 – 1862 рр. Кілька томів цього видання має і наша бібліотека. Після розпаду компанії діяльність самого Солдатьонкова тривала ще 40 років.


Інша, не менш значуща дата цього року – 140-річчя з дня народження Михайла Васильовича Сабашникова (1871 – 1943) та 120-річчя організованого спільно з братом Сергієм видавництва бр. М. і С. Сабашникових. Фундаментальна університетська освіта, отримана братами, а також їх енциклопедична освіченість сприяли успішному веденню справ. Відмінною особливістю видавничого «почерку» Сабашникових була популяризація найцінніших творів науки та культури всіх часів і народів. Заслуженою популярністю та авторитетом користувалися книги із серій «Памятники мировой литературы» (1913 – 1925), «Страны, века и народы», «Русские Пропилеи», «Записи прошлого» (1926 – 1934), які були розраховані на найширші читацькі кола. Кожна із серій, випущена видавництвом, являла собою визначне явище російської книжкової культури. Книги видавництва, що зберігаються в наших фондах – «Драмы» Софокла (М.,1915), «Очерки по истории Пруссии» Е.Лавісса (М.,1915), «Русские Пропилеи» (М.,1916) тощо – найкраще тому підтвердження.


Майбутній вересень буде позначений 185-річним ювілеєм відомого видавця, історика та журналіста Михайла Матвійовича Стасюлевича (1826 – 1911) та 145-річчям з дня заснування його видавництва. Михайло Матвійович був редактором-видавцем «Вестника Европы» (1866 – 1918). Журнал спочатку висвітлював питання історії та політики, а в 1868 р. був перетворений у літературно-політичний щомісячник. «Вестник Европы» публікував твори російських класиків, відомих вчених і громадських діячів. В нашій книгозбірні є підшивки журналів за 1868 – 1916 рр. Михайло Матвійович також редагував газету «Порядок» (1881 – 1882). Видавництво, звичайно ж, випускало й праці самого Стасюлевича. Але все-таки велика частина діяльності видавництва припадала на друкування книг інших видавничих фірм. Видавництво припинило своє існування у 1908 р. Друкарня ж Стасюлевича була однією з найбільш продуктивних в Петербурзі, тож проіснувала до 1918 р. Можна на власні очі оцінити високу якість видавничої продукції, ознайомившись із окремими примірниками з рідкісних фондів бібліотеки – одним із томів «Полного собрания сочинений гр. А.К.Толстого» (СПб.,1897), другого видання «Собраний сочинений Гете в переводе русских писателей» М.В.Гербеля (СПб.,1892) тощо. Цікавий факт – у звіті Херсонської громадської бібліотеки за 1897 рік вказано, що до 50-річчя літературної діяльності М.М.Стасюлевича йому була надіслана вітальна телеграма.


Особливе місце серед книговидавців дореволюційної Росії належить Івану Дмитровичу Ситіну (1851 – 1934), 160-річчя якого минуло в лютому поточного року. За вдалим визначенням сучасного дослідника книговидавничої справи України К.Родика, Ситін не тільки ім'я, а й символ професіоналізму. Сам з народу, розпочав свій трудовий шлях хлопчиком у книжковій крамниці. Завдяки своїй працелюбності та цілеспрямованості досяг вершин книговидавництва. Вражаючий факт – розпочав у 80-ті рр. з видання лубка та книг для народу, до 1914 р. видавництво Ситіна випускало чверть всієї книжкової продукції країни. Успіх його справи, безсумнівно, обумовлений вмілим поєднанням комерційних інтересів з активною просвітницькою діяльністю шляхом випуску книжок для народу. Видавнича продукція Ситіна відрізнялася якістю поліграфічного виконання. Великі тиражі дозволяли здешевлювати книгу та робити її доступною для найширших читацьких кіл. Завдяки йому для простих верств населення стали доступні відносно дешеві підручники та навчальні посібники, дитяча література, науково-популярні видання найрізноманітнішої тематики та релігійна література. Масово видавалися твори російських класиків. Значне місце відводилося випуску багатотомних видань до ювілейних історичних дат. Так, до 300-літнього ювілею Дому Романових був випущений шеститомник «Три века» під редакцією академіка В.В.Каллаша. Ювілейні видання – семитомник «Отечественная война и русское общество, 1812 – 1912» (М.,1911-1912) і «Военная энциклопедия» у 18-ти тт. (М.,1911-1915), вражаючи добротністю та високою якістю поліграфії, до сьогодні залишаються цінним джерелом з історії дореволюційної Росії. Їх сурово-вишукані палітурки привертають увагу цінителів книги, а зміст вирізняється науковою точністю та достовірністю фактичного матеріалу. До роботи над цими багатотомними виданнями свого часу були залучені кращі наукові та мистецькі сили. Після 1917 р. друкарні Ситіна (у 1916 р. він також придбав більшість паїв друкарні А.Ф.Маркса) були націоналізовані. А сам він безпосередньо брав участь у становленні радянської видавничої справи, був консультантом Держвидаву РРФСР. Йомовірно, цьому сприяло його простонародне походження.


Цього року виповнюється 130 років із дня заснування однієї з найвідоміших московських видавничих фірм «Товарищества скоропечатни А. А. Левенсона». Доля його, як і більшості інших відомих видавництв того часу, була доволі традиційною. Починаючи з малого – оренди невеликого приміщення, засновник фірми Олександр Олександрович Левенсон, перебиваючись випадковими замовленнями, перетворив невелику друкарню в квітуче солідне підприємство. Спочатку фірма випускала дешеві народні картинки, плакати, типографські відтворення ікон, видавала журнали «Дешевая библиотека», «Новости иностранной литературы», «Семья», друкувала меню знаних обідів, матеріали секретних розслідувань з особливо важливих справ. Згодом фірма Левенсона посіла чільне місце серед діючих московських друкарень кінця ХІХ ст. Рік 1892 явився фатальним для видавництва. Пожежа, що спалахнула в друкарні, в кілька годин знищила все друкарське майно. Знадобилося кілька років, щоб увійти в колишню колію та повернути завойовані позиції у видавничій справі. У 1896 р. фірмі було присвоєно звання Постачальника Двору Його Імператорської Величності. Товариством були видані матеріали, пов'язані з коронацією імператора Миколи II, а у 1913 – матеріали до 300-річчя Дому Романових. Фірма Левенсона була неодноразовим номінантом престижних премій на виставках друкарської справи, як в Росії, так і за кордоном. І це не випадково. Девіз товариства «Наполеглива праця все перемагає» допомагав йому успішно освоювати вершини книговидавництва. Висока якість виконаних робіт приваблювала солідних замовників. Товариство встигло випустити ряд високохудожніх видань. Після революції «Скоропечатня А.А.Левенсона» була націоналізована. Книги цього видавництва також є в нашій книгозбірні. Це і 2-е видання «Полного собрания сочинений В.А.Жуковского в одном томе» (М.,1905), факсимільне відтворення безсмертного творіння О.С.Пушкіна «Песнь о вещем Олеге» (М., 1914), ілюстроване В. М. Васнєцовим, та ряд інших, не менш цінних і цікавих видань.


Гордістю довідкового фонду будь-якої великої бібліотеки по праву вважається багатотомний «Энциклопедический словарь», випущений товариством «Бр. А. и И. Гранат». Майже повний комплект цього енциклопедичного видання зберігся і в наших фондах. Поточний рік є знаковим не стільки для видавництва (1892), скільки для людей, що його заснували. У червні виповнюється 150 років з дня народження Олександра Наумовича Граната. А грудень завершує низку ювілеїв року сумною датою – 70-річчям з дня смерті Ігнатія Наумовича Граната. Отримавши прекрасну освіту, брати Гранат вирішили налагодити власну видавничу справу та випускати енциклопедичний словник. З цією метою вони придбали видавничі права на «Настольный энциклопедический словарь» «Товарищества А.Гарбель и К°». Він виходив з 1891 р. і після придбання братами Гранат витримав ще шість видань. Ними було опубліковано також ряд фундаментальних книг з російської та світової історії. Багатотомники «История ХІХ века» Лавісса Е. та Рамбо А., «История России в ХIX веке», «История нашего времени». Але заслужену популярність видавництву принесла 58-томна енциклопедія «Энциклопедический словарь Гранат», що почала виходити в 1910 р., і яка за задумом укладачів повинна була стати «... первой, в хронологическом отношении, образовательной энциклопедией обновляющейся России».


Розглядаючи зараз діяльність книговидавців минулих століть, можна відзначити одну загальну, характерну для всіх особливість – це наполеглива праця, спрямована на добру справу – поширення знань і просвітництво. Найчастіше випуск тієї чи іншої літератури був справою нерентабельною. Особливо це стосувалося масиву наукової літератури. Але навіть це не зупиняло видавців. Завдяки їх фанатичній відданості улюбленій справі, надбанням широких читацьких мас стали кращі твори як вітчизняної, так і зарубіжної науки. Деякі з цих книг вже стали бібліографічною рідкістю. І ми, бібліотеки, не просто повинні їх зберігати. Ми повинні про них нагадувати й розповідати.

Ольга Сак

Джерела:

1. Белов С.В. Братья Гранат. М., 1982, 96 с.
2. Белов С. Книгоиздатели Сабашниковы. М., 1974,176 с.
3. Белов С.В., Толстяков А.П. Русские издатели конца ХІХ – начала ХХ века. Л., 1976,
169 с.
4. Видавництво К.Солдатенкова та М.Щепкіна //Памятные книжные даты, 1981. М., 1981, с. 229-230
5. Видавці-книголюби: [про Сабашникова М.В.] //Лидин В.Л. Друзья мои – книги: заметки книголюба. М., 1966, с. 56-59.
6. Видання Т-ва Гранат //400 лет русского книгопечатания, 1564 – 1964. Кн.1. Русское книгопечатание до 1917 года, 1564 – 1917. М., 1964, с. 291 – 302.
7. Динерштейн Е.А. И.Д.Сытин. М., 1983, 271 с.
8. Козьма Солдатенков //Шомракова И.А. Всеобщая история книги. СПб., 2005, с.159-160.
9. Краткий исторический обзор 25-летней деятельности Херсонской общественной библиотеки (1872-1897) и отчет библиотеки за 1897 год. Херсон, 1898, 15, 18-65 с.
10. Листування Ситіна //Книга, исследования и материалы. Вып.42. М., 1981, с. 129-148.
11. Отчет дирекции Херсонской общественной библиотеки и ее отделения. За 1900 год. Херсон, 1901, 55 с.
12. Отчет дирекции Херсонской общественной библиотеки и ее отделения. За 1901 год. Херсон, 1902, 62 с.
13. Отчет дирекции Херсонской общественной библиотеки и ее отделения. За 1902 год. Херсон, 1903, 70 с.
14. Отчет дирекции Херсонской общественной библиотеки и ее отделения. За 1903 год. Херсон, 1904, 71 с.
15. Родик К.Невивчені уроки Ситіна або «Гоголізація» триває. Львів, 2000, 176 с
16.Сабашников М.В. Воспоминания. М., 1988, 558 с.
16. Це насправді народна справа [про діяльність І.Д.Ситіна] //Немировский Е.Л. Мир книги. М., 1986, с.252-254.

Comments

Надія
30.10.2011 20:57

Доброго вечора. Я бібліограф. Напишіть, будь-ласка, якими ГОСТами Ви користуєтесь при складанні списку джерел. Щиро дякую
Admin

Шановна Надія! В своїй повсякденній роботі при складанні бібліографічного запису ми користуємось ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Але, якщо Ви маєте на увазі саме бібліографічні посилання на сайті, то ми використовуємо скорочений варіант посилань, вимоги ДСТУ на них не розповсюджуються. 

"Сфера застосування нового стандарту має обмеження тільки для бібліографічних посилань, на які його вимоги не розповсюджуються. Бібліографічне посилання — сукупність бібліографічних відомостей про цитований, розглядуваний або згадуваний в тексті документа інший документ, необхідних і достатніх для його загальної характеристики, ідентифікації та пошуку."

( Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання [Текст] : (ГОСТ 7.1—2003, IDT) : ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. — Чинний з 2007—07—01. — К. : Держспоживстандарт України, 2007. — ІІІ, ІІІ, 47 с. ; 29 см. — (Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи) (Національний стандарт України)

Рекомендації за темою див. ще:

http://www.ukrbook.net/DSTU_pabl.htm

http://www.scientific.ru/dforum/scilife/1244886175

З повагою, зав. відділом рідкісних видань Ольга Сак.
Людмила Савчук, Кіровоградська область
19.10.2011 10:48

Щиро дякую за такий чудовий матеріал, я з задоволенням його переглянула.
Admin

Пані Людмило, ми раді, що наша публікація стала Вам в нагоді!

Адміністрація сайту.
Нина Барсукова, г. Ульяновск
18.10.2011 13:54

Спасибо Ольге Сак за такую блестящую подборку материалов по истории книжной культуры. Действительно, какой урожайный на юбилеи наших великих и замечательных издателей, книжников год! гиперссылки втексте позволяют обратиться непосредственно к биографии того или иного деятеля книги. Но особая благодарность за библиографию. Здесь готовый материал для моих университетских лекций по истории книги. Кажется, я Ольге что-то должна...
Admin

Нина, приятно, что наша информация оказалось полезной. А то, что она может пригодиться именно Вам - вдвойне приятней! 

Ольга Сак.
Anonymous
10.05.2011 13:02

Дякую за чудову інформативну презентацію (саме так сприймається матеріал). Мабуть, це... цит. "Благодаря их фанатичной преданности любимому делу..." (не вистачає смайлів: квіти, квіти, квіти)
Admin

Дякуємо Вам, шановні колеги, за надзвичайно теплий відгук!  Будемо й надалі намагатися робити не гірше.

Write your comment

Calendar

 1 2 3456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031