Home Museum of books Колекція екслібрисів

Колекція екслібрисів

Екслібрис (лат. «ex libris» – «з книг») – книжковий власницький знак у вигляді графічного зображення, що свідчить про приналежність книги певному зібранню або колекції.

А ось попередниками екслібриса можна вважати відтиски печаток, датованих ХХІІІ ст. до н. е., з піктографічними написами власників глиняних табличок з Межиріччя, єгипетських фараонів (ХV-XIV cт. до н. е.), ассирійського царя Ашшурбаніпала (669-633 рр. до н. е.), знана бібліотека якого нараховувала в Ніневії близько 50 тис. глиняних табличок. В епоху Середньовіччя вельможні власники книг або монастирські бібліотеки, щоб запобігти крадіжкам, не лише приковували книги ланцюгом, але й намагалися зафіксувати власницькими написами їхню приналежність до свого зібрання. Саме такі стародавні позначки, певним чином, і можна вважати першими формами книжкових знаків, або, як їх ще називають, екслібрисів.

З розвитком культури відбувалася й трансформація самого книжкового знака – від тиснення родового герба прямо на шкіряних оправах французьких та італійських книг у ХVI-XVII cт. (super-exlibrus), відбитків герба на палітурках актових книг магістрату (Львів, середина XVI ст.), а також штемпелювання власних ініціалів на титулі книги, – до наклейки ярлика із графічним зображенням на зворотній бік палітурки або обкладинки.

Згодом охоронна функція знака змінилась на художню. Мистецтво екслібриса поступово перетворилося у вид графічного мистецтва. Одними з перших творців екслібрисів можна вважати німецьких майстрів графіки – Альбрехта Дюрера, Кранаха, Ганса Гольбейна Молодшого та інших. З розвитком друкарства і мистецтва гравюри екслібрис отримав світове поширення.

Одним з перших українських майстрів екслібриса був львівський гравер Іван (Ян) Филипович. Заможні представники українського дворянства, духовенства, козацькі старшини позначали свої книжкові зібрання екслібрисами (М. Ханенко, К. Мокієвський та ін.). Більш поширеними були гербові та шрифтові екслібриси. Були й сюжетні, що носили алегоричний характер, але які набули актуальності вже у ХХ ст.

Подальший розвиток графічного мистецтва, поява літографії, цинкографії, ліногравюри сприяли розповсюдженню екслібриса у світі. Проте тривалий час книжковий знак становив інтерес для досить обмеженого кола користувачів та митців. Поступово він занепав і на деякий період навіть втратив свою актуальність.

Але завдяки зусиллям бібліофілів з кінця ХІХ-початку ХХ ст. відбулося відродження інтересу до нього. Поміж імен митців, що сприяли ренесансу екслібриса, можна назвати таких відомих художників, як Олександр Бенуа, Євген Лансере, Мстислав Добужинський, Дмитро Мітрохін, Ганна Остроумова-Лєбєдєва та інші. В царині українського екслібриса можна відзначити Георгія Нарбута, Михайла Жука, Василя Кричевського, Олену Сахновську, Стефанію Гебус-Баранецьку, Олену Кульчицьку, Миколу Стратілата та інших. На межі ХХ-ХХІ ст. книжковий знак втрачає своє прикладне значення та більшою мірою трансформується у витвір мистецтва, в предмет колекціонування та дослідження.

Херсону пощастило. Не дивлячись на незворушний спокій та дрімоту периферії, перша половина ХХ ст. була достатньо жвавою і плідною в «культурному» сенсі для нашого провінційного міста. В цьому є заслуга непересічних особистостей, які формували тогочасне культурне середовище, – поетів-футуристів, художників-авангардистів, колекціонерів-книжників, краєзнавців.

Серед імен можна назвати невтомного дослідника нашого краю першої чверті ХХ ст., колекціонера, відомого екслібрисиста Сергія Сильванського, чиї книгознавчі розвідки та дослідження, а також його колекція книжкових знаків й донині становлять інтерес для професіоналів.

Меж херсонців – митців сучасності, які певний час своєї діяльності присвятили мистецтву екслібриса, необхідно відзначити художника-графіка Фелікса Кідера. У фонді відділу рідкісних і цінних видань зберігається декілька його офортів, виконаних для херсонських книжників і знаних у місті особистостей. Роботи датовані 1989-2000 роками.

Становлять інтерес екслібриси місцевих колекціонерів-книжників, як минулого, так і сучасності. У цьому сенсі безцінними для вивчення даного питання до сьогодні залишаються роботи Сільванського «Библиотеки старого Херсона» (1928), «Провинциальные книжные знаки» (1927), «Экслибрис» (1932).

Серед книжкових знаків початку ХХ ст. з нашої бібліотечної колекції виділяються екслібриси Зільберштейна Фарфеля Зіновійовича, колишнього лікаря херсонської лікарні Тропіних та Володимира Павловича Піщанського, талановитого інженера, колекціонера і мистецтвознавця. Книжкові знаки для своїх видань вони виготовляли власноруч. Талановитістю та освіченістю цих інтелектуалів можна лише захоплюватися.

Дбайливо зберігаються в бібліотеці подарунки від колекціонерів-книжників, яким довелося жити на межі XX та XXІ століть. На жаль, більшості з них вже немає з нами, як то – книголюбів Володимира Бистрова, Михайла Ємельянова, Володимира Чернікова, Леоніда Ширяєва. Але їхні екслібриси, залишені на подарованих нам виданнях, багато чого можуть розповісти про своїх власників.

Сюжетні, гербові та шрифтові книжкові знаки ХІХ-XX ст., що представлені в нашій колекції, репрезентують окремі примірники екслібрисів з фондів приватних осіб (відомих і не дуже) – подільських поміщиків Руссановських, польської аристократки Ружи Собанської, мецената-інтелектуала, представника графської родини Строганових, одеського доктора медицини Карла Шмідта, української композиторки ХІХ-початку ХХ ст. Єлизавети Щедрович, композитора і музикального критика, колекціонера Сергія Юферова, російської літературознавиці Єлизавети Молоствової, (уродженої Бер), американського науковця-філолога Хайдера Едварда Роллінза, всесвітньовідомого Трініті-коледжа та інші.

Книжкові знаки, як маленькі художні мініатюри, своєрідна квінтесенція культурних нашарувань різних епох та різних естетичних уподобань, надають нам певне уявлення про ступінь розвитку культури того чи іншого періоду, про художні смаки та читацьку культуру їх власників і взагалі дух часу.

Дуже приємно, що в Херсоні ХХІ ст. не забувають про культуру і мистецтво екслібриса, примножують і зберігають традиції минулого. Впродовж останніх 10 років за ініціативи Херсонського національного технічного університету проводиться Всеукраїнський конкурс екслібрисів. Запроваджений він на честь вже згаданого нами, всесвітньо відомого графіка, херсонця Фелікса Кідера. І втішно те, що сучасна талановита молодь також долучається до багатовікової царини книжкового знака.














Calendar

    1 234
5 67891011
12 13 1415161718
19 20 2122232425
26 2728293031