Відтиски часу, або про що розповіли штампи

Є в наших фондах видання з бібліотек як відомих, так і невідомих власників. Яким чином ці книги надійшли до нашої книгозбірні й від кого – встановити достеменно зараз вже неможливо. Лише власницькі написи зі штампами вказують на приналежність видань до тих чи інших книжкових зібрань, особистих бібліотек або колекцій.

З перших днів свого існування бібліотечний фонд досить активно поповнювався за рахунок добровільних пожертвувань – як від приватних осіб, так від організацій, установ та товариств. Це виражалося не лише в грошовому еквіваленті. Багато хто просто дарував книги. І серед дарувальників не тільки відомі особистості – такі як, московський книговидавець К.Солдатьонков, брати Гошкевичі, поет О.Плещеєв, історик Є.Тарле, земський санітарний лікар М.Тезяков та ін., а й маловідомі особи.

Так, першими власниками багатотомної «Римской истории...» Ш.Роллена (СПб., 1761-1767) у добротній суцільношкіряній палітурці були члени родини судді Федора Татарчукова. Про це свідчать численні написи на сторінках книг, зроблені самим суддею і його синами. Перекреслений штамп на одному з томів говорить про приналежність книги протягом певного часу Херсонському міському музею старожитностей, а напис фіолетовим чорнилом «Дар А.П.Сеславинского» підтверджує факт дарування книги бібліотеці. Вдалось установити, що Олександр Петрович Сеславинський був земським лікарем у селі Гур’ївці Херсонського повіту.

Нині це район м. Нової Одеси Миколаївської області. Сеславинський був ініціатором будівництва земської лікарні. В 1910 році організував першу лабораторію, налагодив дезінфекційну службу і здійснив заходи по боротьбі з трахомою серед учнів шкіл. Пропрацював у лікарні 35 років і помер у Новій Одесі в 1936 році.

Яскраво й барвисто оформлене двотомне видання «Русский лес» Ф.К.Арнольда (СПб.,1893) із власницьким штампом на титулі засвідчує приналежність книг представникові давнього князівського роду Івану Миколайовичу Святополк-Мирському. Род Святополк-Мирських відомий тим, що став 22 – м в історії Царської Росії, кому було наділено князівство без усіляких вірчих грамот.

З матеріалів Херсонського краєзнавчого музею відомо, що в 1919 році з націоналізованого маєтку Золота Балка на Херсонщині, що належав княгині Н. В. Святополк-Мирській, до фондів музею надійшли старовинні картини, гравюри, фарфор, мініатюри і більше тисячі книг, в основному XVIII століття. Цілком імовірно, що вказаний двотомник також належав саме цьому зібранню.

Невелика добірка книг з медицини, судячи зі штампів, належала раніше Олександру Георгійовичу Вуколову. На жаль, встановити більш конкретні відомості про його особу не вдалося. Маємо припущення, що він був сином херсонського священика Георгія Івановича Вуколова. Його сестри, Нонна й Олена, викладали в жіночих гімназіях, а брат Іван Георгійович Вуколов був практикуючим лікарем у Херсоні.

Непоказні на вигляд, надруковані на дешевому папері, навчальні посібники з техніки (Рябков Г.З. Школа технического черчения. Одеса, 1890) і ботаніки (Палладин В.И. Физиология растений. Харків, 1891) колись належали колезькому радникові, члену Херсонської губернської земської управи Івану Даниловичу Зубенку. За матеріалами краєзнавчих видань встановлено, що він був доволі активним громадським діячем у Херсоні. Брав участь в роботі місцевого управління Російського товариства Червоного Хреста. Був членом земельної комісії та уповноваженим від Думи загальних зборів Херсонського товариства взаємного страхування тощо.

Багато ще нерозкритих таємниць зберігають наші книги і дослідницька робота з їх вивчення триває. Саме ці перші надходження з часом стали основою формування рідкісного та цінного фонду книгозбірні. І наше завдання - зберегти їх для майбутніх поколінь. Книга, на наше глибоке переконання, завжди залишатиметься супутником людини як свідок духовної та матеріальної культури людства.

Джерела:
1. Сак О. Приватні зібрання у фондах Херсонської ОУНБ ім. Олеся Гончара //Бібліотечна планета.– 2008. – №2 (40). с. 17-19

2. Музей після 1917 року [Текст]: [електронний ресурс]. – Режим доступу: //http://artmuseum.ks.ua/muz1917 (дата звернення 22.04.2020). – Заголовок з екрану.

3. Новоодесская центральная районная больница: [Сеславинський О. П. (про нього)] [електронний ресурс]. - Режим доступу: //http://medical-library.ru/district/157-novoodesskaya-centralnaya-rayonnaya-bolnica.html (дата звернення 22.04.2020).  – Загол. з екрану.