Бердичевський Яків Ісаакович (1932 р. н.)

Колишнього киянина Якова Ісааковича Бердичевського, відомого мистецтвознавця, мецената, бібліофіла, екслібрисиста, колекціонера можна назвати останнім з могікан серед асів культурологічної сфери. Таких знавців-ерудитів, які блискуче орієнтуються в культурних цінностях минулого і сучасності, зокрема й у книжковому світі, можна порахувати на пальцях.

Його унікальне зібрання Пушкініани, подароване Києву, лягло в основу створеного у 1999 році музею О. С. Пушкіна. При безпосередній участі Якова Ісааковича був створений музей народної архітектури в Пирогові під Києвом. В минулому Я. І. Бердичевський – власник однієї з найкращих бібліотек не тільки в Україні, а й загалом у колишньому СРСР. Він також володів однією з найкращих колекцій вітчизняних екслібрисів.

Саме його стараннями упорядковано чимало каталогів та альманахів, присвячених бібліофільству і колекціонуванню. Майже вже 25 років він живе в Берліні і там продовжує свою дослідницьку книгознавчу та мистецтвознавську діяльність.

Яків Бердичевський був добре знайомий з відомими херсонськими колекціонерами. А в далеких 1960-х неодноразово відвідував Херсон. До сфери його різноманітних фахових і особистих зацікавлень входила й діяльність херсонського клубу любителів книги «Кобзар». Спілкування Я. І. Бердичевського з херсонськими книжниками не переривалося навіть тоді, коли він переїхав до Берліну. За спогадами одного із колишніх членів клубу В. А. Чернікова, на засіданнях «Кобзаря» регулярно розглядалися і обговорювалися нові статті та книги шанованого колеги. Взаємний плідний обмін досвідом та інформацією завжди «виливався» в появу нових досліджень бібліофіла. На жаль, більшість найстаріших членів херсонського клубу – його добрих знайомих, вже відійшли у вічність. Але плоди цього спілкування у вигляді друкованих збірок зберігаються у фонді нашої бібліотеки.

У своїх роботах Бердичевський неодноразово згадував представників культурної еліти Херсонщини, як то екслібрисиста та колекціонера С. О. Сильванського, художників-екслібрисистів М. Ф. Нечитайло-Андреєнка, Ф. З. Зільберштейна, Є. П. Бунцельмана, Ф. І. Кідера, власників бібліотек і знаних колекціонерів – В. З. Зільберштейна, М. Г.  Бунцельмана, Л. П. Литинського, І. Л. Барщака, маловідомих широкому загалу літераторів М. С. Линського та С. Г. Фруга.

Книжковий знак був і досі залишається об’єктом багаторічних досліджень Якова Ісааковича. Він завжди розглядає екслібриси не просто як художній елемент, або власницький знак, а – як документи певної епохи, як культурні об’єкти відповідного історичного періоду, за якими можна побачити постаті самих власників – колекціонерів-книжників з їх естетичними і культурними уподобаннями, з їх життєвими інтересами.

Більшість друкованих видань Я. І. Бердичевського одразу по виходу можна вважати бібліографічною рідкістю. І це обумовлено не лише малими накладами в 100 або 300 примірників, або характерним поліграфічним виконанням. В даному випадку статус «цінності й рідкості» залежить від особистості як самого автора, так і унікальності викладеного матеріалу.

На жаль, наша бібліотека не володіє всіми із надрукованих робіт Якова Ісааковича, але навіть та нечисленна кількість, що зберігається в наших фондах, становить бібліофільську цінність, яка з роками буде тільки збільшуватись. До того ж, на самих збірках, подарованих автором, можна побачити і його автографи, і його екслібриси.

• 
  
• 
  
• 
  
• 
  
• Introducing the book