Приватні зібрання

Одне з найвизначніших культурних надбань людства – книга – в процесі еволюції зазнала суттєвих змін – від глиняних шумерських табличок до зручної і всім відомої нам форми книжкового кодексу. А невгамовний технічний прогрес трансформував звичну нам форму книги до формату електронного носія. Але книга не тільки носій інформації. Це ще пам’ятка історії та духовної культури людства, історія цілих епох в контексті часу.

Про книгу складено чимало праць. І говорити про неї можна багато – і як про витвір духу людського, і як про створіння рук людських, і як про «немеркнуче світло вічних істин...». І хоча сучасний книжковий простір впевнено завойовують електронні книги, повернення інтересу до «живої» паперової книги в суспільстві – актуальне завдання для нас, бібліотекарів, і взагалі для всіх тих, хто опікується продовженням життя традиційної книги. Чималу роль у цьому відіграють справжні книжники, які щедро діляться з оточуючими своїми знаннями і любов'ю до книги, і тим самим наближають її до звичайного, рядового читача, викликаючи хоча б іскру зацікавленості до неї.

Небезінтересний приклад, одним з тих, хто в добу Середньовіччя запалив вогонь любові до книг, був Річард де Бері (1287-1345), даремський єпископ. Під час свого перебування в якості доглядача бібліотеки Оксфордського університету він був запрошений королем Англії Едуардом ІІ (1284-1327) в наставники до королівського сина, якого згодом не лише вчив, але й опікав та наставляв його в складних життєвих обставинах.

Весь свій вільний час де Бері віддавав книгам. Завдяки благоволінню спадкоємця престолу перед ним були відчинені двері всіх монастирських бібліотек. Подейкують, що ним була зібрана велика бібліотека, яку він заповів передати до університету. Але, на жаль, від неї нічого не лишилося. Після смерті єпископа все його майно було пограбовано, збереглась тільки одна книга – головна праця його життя – славнозвісний «Філобіблон» латинською мовою. Нині вона знаходиться в бібліотеці Британського музею.

«Філобіблон» – науковий трактат про книги, написаний в далекому 1344 році, й дотепер привертає увагу багатьох книжників зі всього світу. Річард де Бері вірив у безсмертя книги та її довге майбуття, але одночасно переймався тим, що книга так і не зайняла гідного місця в людському житті. У своєму трактаті де Бері вчив збирати та використовувати книги не заради статусності, а для здобуття знань. Його працю, що оспівує книгу у всіх її проявах, можна вважати своєрідним бібліофільським заповітом.

Багатьох збирачів та популяризаторів книги можна вважати наслідувачами справи середньовічного книжника. Їхні життєві орієнтири поєднані одним сенсом – книга не задля прикрашательства, або порожнього демонстрування, а заради світла знань, які вона в собі несе.

Нашій бібліотеці пощастило на таких книжників, як у минулому, так і в сьогоденні. Фонди бібліотеки з часу її заснування (1872 р.) поповнювалися не тільки за рахунок мізерного бюджету та проведення різних заходів: громадських читань, лекцій, концертів, вистав, але й за рахунок надходжень від місцевих та іногородніх організацій і установ, а також пожертв від приватних осіб. Про це свідчать численні штампи та написи, залишені на наших раритетах. У щорічних звітах бібліотеки, які донині залишаються найціннішим джерелом для дослідників і краєзнавців, відображені імена тих, хто своїми щедрими пожертвами примножували наші фонди. Серед них – поет О. Н. Плещеєв, історик Є. В. Тарле, вчений-біолог О. А. Браунер, земський санітарний лікар М. І. Тезяков, бібліограф та меценат М. Є. Беккер та багато інших. Відомий московський книговидавець Козьма Солдатьонков надіслав свого часу до нашої книгозбірні цілу добірку книг власного видавництва.

Книжкові благодійники наступних поколінь продовжили славетну традицію меценатства. На жаль, деякі з них вже відійшли у вічність. Але книги, подаровані ними, отримали вже інше життя – бібліотечне. Ми досліджуємо їх, розповідаємо про колекції та про їхніх колишніх власників. В даному розділі ми познайомимо вас, шановний читачу, із приватними зібраннями херсонського колекціонера М. А. Ємельянова, журналіста Д. І. Файнштейна, бібліофіла та екслібрисиста Я. І. Бердичевського, а також розповімо про невеличке зібрання книг композитора С. В. Юферова, чиє націоналізоване зібрання нині частково зберігається в нашій бібліотеці.

Ємельянов М. А.  Файнштейн Д. І.  Бердичевський Я. І.  Юферов С. В.

Календар подій

    123
4 567 8 910
11 12 13 14 15 1617
18 19 20 21 22 2324
25 2627 28 29 3031