Книжковий знак Трініті-коледжу
Екслібрис
Серед зібрань бібліотечних цінностей Гончарівки колекція книг з екслібрисами посідає чільне місце та приваблює поціновувачів графіки малих форм, до якої саме й належить книжковий знак. І хоча надзвичайними рідкостями ми не можемо похвастати, окремі цікаві примірники в нас таки є - це знаки ХVIII-ХХ ст. Екслібрис як своєрідний відбиток певної епохи, маленький портрет віку допомагає зазирнути за межі книжкового часопростору.
Менш дослідженими в нашій колекції є видання іноземними мовами. Серед них привертає увагу один з томів (т. 9) дев’ятитомника Цицерона (106-43 до н.е.) латиною «Оpera cum delectu commentariorum…», що зберігається в бібліотеці з незапам'ятних часів. Віддрукований він був у Женеві в 1758 році. Шкіряна палітурка брунатного обарвлення вже більше ніж два з половиною століття захищає від негативного впливу довкілля зшиток цицеронівського трактату, надрукованого на цупкому вержованому папері. Попри поважний вік, фізичний стан видання досить пристойний. Можна відзначити добру збереженість і паперу, і тексту на ньому.
По центру оправи верхньої і нижньої палітурних кришок позолотою тиснений суперекслібрис Трініті-коледжу – одного з найстаріших вишів Ірландії. Серед його випускників такі уславлені особистості, як Ісаак Ньютон, Френсіс Бекон, Джордж Гордон Байрон, Бертран Расселл і Володимир Набоков. А славнозвісна бібліотека коледжу є власницею одного з найзначніших творів середньовічного ірландського книжкового мистецтва – ілюстрованої рукописної Келлської книги.
Головною архітектурною пам'яткою бібліотеки та її прикрасою є відома в усьому світі читальна зала (Довга зала). Шанувальникам книги та бібліотекарям добре знайома своєрідна візитка цього справжнього книжкового храму – двох’ярусна анфілада книжкових стелажів із склепінчастою стелею. По всій довжині зали біля книжкових шаф височать 14 бюстів великих філософів і письменників західної цивілізації, а також тих, чиї життя і кар'єра були нерозривно пов'язані з Трініті-коледжем. Серед мармурових погрудь можна побачити фігури Аристотеля, Гомера, Платона, Вільяма Шекспіра, Ісаака Ньютона, Джонатана Свіфта, Джона Мільтона і багатьох інших.
А ще в читальній залі зберігається один з головних символів Ірландії – гаельська (кельтська) арфа, виготовлена приблизно в XIV-XV століттях. Недарма суперекслібрис нашого раритету разом із зображенням Великої брами (порталу головного входу до коледжу, що веде до Великого двору) містить також зображення арфи.
Женевський передрук праці Цицерона колись належав бібліотеці чоловічої гімназії м. Херсона. Про це свідчить фіолетовий штамп овальної форми на титулі книжки: «Фундаментальная библиотека Херсонской мужской гимназии», а також напис із зазначенням інвентарного номеру, зроблений чорним чорнилом ліворуч: «Библиотека Херсонской гимназии. №2912». А до нашої бібліотеки, вірогідніше за все, книжка потрапила в буремні 1917-1920-ті роки під час так званої націоналізації.
Привертає увагу екслібрис у вигляді ярлика, розташований на лівому боці форзаца. Якщо вірити напису на екслібрисі, а також ідентичним виданням, наявним на онлайнових ресурсах, то цей том міг бути подарований у 1760 році за особливі успіхи у мистецтві Томасу Артуру Саутвеллу (1742-1796), 2-ому віконту Саутвеллу, ірландському політичному діячу XVIII ст. На той час припадає період його навчання в Трініті-коледжі.
Екслібрис на форзаці у вигляді гербового щита в своїй основній частині повторює елементи суперекслібриса на оправі: містить зображення Великої брами, а також символи герба королівства Ірландії – кельтської арфи та лева. Вражають щитотримачі у вигляді чоловічих профілів із специфічними головними уборами. У нижній частині щита на постаменті бюст невідомої особи. Ризикнемо припустити, що це зображення засновниці Трініті-коледжу Єлизавети І (1533-1603) в юному віці.
Яким чином подарована Саутвеллу книга взагалі опинилася в Херсоні - невідомо. Цілком можливо, що раритет міг бути завезений сюди кимось із членів консульства Великобританії, що перебувало свого часу в нашому південному містечку. На початку 19 століття Херсон був вже відомим як місто-порт і налічував декілька іноземних представництв. Але це лише наше припущення.
Ознайомитись із цікавим примірником та навіть спробувати провести своє власне розслідування можна у відділі рідкісних і цінних видань. Тож не баріться, майбутні історики, краєзнавці, філологи та взагалі шанувальники книги. Чекаємо на вас!
Comments