Екслібриси Фелікса Кідера з бібліотечної колекції

Екслібрис – (лат. ex libris – із книг)
– книжковий знак, паперовий ярлик,
який вказує на приналежність книги
тому чи іншому власнику або бібліотечному зібранню

Визнання талановитості та геніальності – поняття ефемерне. Сьогодні ти шанований і улюблений, а завтра нi. Тільки дійсно талановитих та геніальних час не обминає своєю увагою, примушує знову-таки захоплюватися їх творчістю, фантастичним талантом і майстерністю.

Херсонцям є чим пишатися. Ім'я художника Фелікса Кідера (1938 – 2003) знайоме не лише нам. Відомий він далеко за межами України. Свого часу Фелікс Іхилович досить-таки багато подорожував, брав участь у різних виставках, бієнале, виставлявся не лише в Україні, але й за кордоном. Особливо плідними в цьому відношенні були останні роки його життя (1999 – 2003). У червні цього року виконується 10 років із дня його смерті, а у вересні – 75 років від дня народження. Шкода, що такий малий термін був відпущений цьому чудовому майстру пензля та різця.

Талант Кідера напрочуд багатогранний. Учню знаних В.Д.Єрмилова та Б.В.Косарєва, випускнику Харківського худпрому під силу був як станковий живопис, так графіка й скульптура малих форм. Досить побачити його роботи один раз, щоб зачаруватися, закохатися, і вже не сплутати ні з якими іншими. Дуже важко в декількох словах передати те різноманіття відчуттів та емоцій, що виникають після знайомства з творами Фелікса Кідера. Діапазон його творчих уподобань фантастично універсальний. Він відомий як живописець, як блискучий графік та як майстер декоративної пластики малих форм. Сюжетно і тематично творча спадщина Фелікса Кідера тим чи іншим чином пов'язана з Херсоном і херсонцями, його історичним минулим та сучасністю. А що стосується методів передачі образно-пластичних рішень в його творах, то критики одностайно відзначають «нескінченну плинність», «космізм», різноманітність форм, а також новаторство художніх прийомів.

Сьогодні частина робіт Фелікса Іхиловича зберігається в Херсонському художньому музеї, Одеському Будинку-музеї імені М.К.Реріха, Луганському обласному художньому музеї та в приватних зібраннях колекціонерів. Нашій бібліотеці пощастило. Свого часу ми придбали декілька його робіт. Інші були просто подаровані самим автором. Відтепер 8 офортів прикрашають наш відділ рідкісних і цінних видань. Це «Бувальщини давні Північної Таврії» (1985), ілюстрація до книги Б.Лавреньова «Сорок перший» – аркуш «Арал» (1985), два офорти із серії «Відлуння старого міста» – «Вид на північні та південні ворота» (1989), «Вид на міську думу» (1989). Як окремий цикл йдуть інші його роботи – ілюстрації до книги О.Дея «Народно-пісенні жанри» – «Музиканти», «Свати» та «Дівчата» (1989).

Блискуче володіючи технікою офорту, Фелікс Кідер сформував свою яскраву, самобутню манеру гравіювання, травки, друку. Більше двадцяти років офорт був його улюбленим прийомом. Широко застосовував він його в роботі з книжковими знаками. Саме в екслібрисі він встиг якнайповніше розкрити свій творчий потенціал. Його екслібриси вражають самобутністю, глибоким осмисленням теми, чуттєвим сприйняттям прекрасного та тематичною різноманітністю. Можна умовно систематизувати тематику книжкових ярликів, виконаних Феліксом Кідером, поділити її хронологічно на різні комплекси. Херсонська дослідниця творчості художника Н.В.Постолова визначила декілька тематичних циклів у автора: «Екслібриси з афоризмами», серія «Пори року», «Образ коня як приклад природної грації», «Міфологія», «Біблія», «Образ Янгола як авторська позиція художника», «Любов земна», «Грамофонні платівки» тощо. Деякі з екслібрисів мають назви.

Бібліотечна колекція книжкових знаків налічує 13 екслібрисів, створених Кідером упродовж 1986 – 2000 рр. Практично усі вони виконані в техніці офорту. Щодо тематичної спрямованості наявних у нас робіт, то можна відзначити, що половина з них має відношення до циклу «Образ Янгола». Умовний герой книжкових знаків (янгол) зображується з сонцеподібною головою, обрамленою пасмами короткого волосся. Подовжений розріз очей надає деяку метафізичність образу. Створені персонажі випромінюють широкий спектр почуттів – від цілковитого спокою до стану творчого польоту і натхнення. 
 

	Екслібрис І. Барах, офорт, 76 х 92 (1998) Екслібрис доброї знайомої художника – Ірини Барах, колекціонерки та підприємниці, називається «Янголи, що грають». Символізує він радість творчості. Основу композиції складають два янголи, які летять назустріч один одному та грають на сопілках. Зображення маленької пташки гармонійно доповнює композицію та вносить певний оптимістичний, добрий та світлий настрій.
Екслібрис А. Бикова, офорт, 75 х 95 (1999) Атмосфера піднесених почуттів, світла та добра передана в книжковому знаку для однокурсника Кідера по художньому училищу Анатолія Бикова «Любов земна». Зображення двох сплетених тіл виглядає одночасно еротично і цнотливо. Безліч маленьких янголів, які пурхають довкола, посилюють поетичність створених образів
	Екслібрис А. Вольфа, офорт, іврит, 62 х 60 (1999) Персонаж екслібрису «Янгол сурмить в шофар» для колишнього Головного Рабина Херсону Аврума Вольфа відображає стан цілковитого спокою, блаженної споглядальності. Розгорнуті сувої Тори ніби втілюють в собі духовні плоди людської мудрості.
Екслібрис Ю. П. Шепелєва, офорт, 102 х 79 (1999) Радість повноти буття обіграна в книжковому знаку «Над степом», створеному для херсонця Юрія Петровича Шепелєва. В сюжеті знову присутній образ янгола. Три янголи, що грають на скрипках, начебто зависли в повітрі. Динамічні образи літаючих істот створюють відчуття атмосфери безкрайнього неосяжного простору.
	Екслібрис В. Г. Чуприни, офорт, 110 х 110 (2000) Книжковий знак для народного художника України Володимира Григоровича Чуприни «Художник та його муза» містить портрет самого власника знаку – дружній шарж, доповнений фігуркою янгола-музи. Келих, що тримає живописець, вінок на голові музи, а також ледь помітне зображення фанфари над головою символізують досягнення та успіхи на культурній ниві.
Екслібрис Ж.-Ф. Шоссена, офорт, 97 х 130 (2000) Радісний і життєствердний образ янгола із сопілкою у книжковому ярлику для французького екслібрисиста Ж.-Ф. Шоссена «Блаженство». Фігура дівчини, яка лежить, випромінює безтурботний спокій та відчуженість від життєвої метушні.

Наступне тематичне забарвлення інших книжкових знаків, також представлених у колекції. Тут обіграні літературні та міфологічні сюжети, а також роботи, присвячені витонченій еротиці.
 

	Екслібрис В. Левита, офорт, 112 x 60 (1986) У книжковому ярлику для книголюба з Ізраїлю Володимира Левита образно розкрита символіка вірша Гійома Аполлінера «Миша» з циклу «Бестіарий». На верхній сходинці «сходів життя», подібним біблейським сходам Іакова, сидить миша. Розкриті книги, що піднімаються до неї, але так і не досягли верху, символізують розуміння сенсу життя, яке прийшло із запізненням. Розташована вгорі текстова частина, композиційно завершує сюжет.
Екслібрис Ю. М. Бардачова, офорт, 9 х 74 (1999) Графічно виразний іронічний образ Архімеда в офорті «Еврика», створеному для херсонця, академіка Юрія Миколайовича Бардачова. Вчений сидить в тазу, наповненому водою, і вигукує: «Еврика»! Зображення стилізоване на кшталт лінійного малюнка. Незважаючи на свою лаконічність, екслібрис вийшов досить виразним та експресивним.
	Екслібрис А. М. Бурлакова, офорт, 72 х 134 (1999) Принцип образної виразності, графічної чіткості та лаконічності простежується також в книжковому знаку для київського колекціонера А. М. Бурлакова «Бурлака». На ярлику зображений чоловік, що тягне баржу з книгами. Сова, як символ мудрості, композиційно завершує сюжет.
Екслібрис Д. Фішмана, офорт, 58 х 99 (2000) Позитивний і світлий образ русалки, яка читає на дні морському в оточенні риб, обіграний в книжковому знаку для бізнесмена із США, колекціонера Джозефа Фішмана.
	Екслібрис Ж.-Ф. Шоссена, офорт, 70 х 60 (2000) Другий екслібрис для колекціонера-екслібрисиста з Франції Ж.-Ф. Шоссена «За дверима» повний експресивної чуттєвості, пронизаний еротизмом, спокусливою та заворожливою пластикою любові. У замочній щілині зображена пара закоханих під час любовного акту.
Екслібрис М. В. Підмогильного, офорт, 85 х 78 (2001) Виразними графічними засобами переданий метафоричний образ короля на книжковому знаку «4 карти» для почесного громадянина Києва Миколи Васильовича Підмогильного. Алегоричний образ енергійного вершника із згорнутим сувоєм під пахвою символізує успішність в різних сферах діяльності. А корона на голові – вдалу вдачу та високі життєві досягнення.
	Екслібрис Т. Тупкало, офорт, 47 х 40 (2001) Одвічний сюжет гріхопадіння людства, один з найпоширеніших старозавітних сюжетів у мистецтві, знайшов своє віддзеркалення в екслібрисі «Спокуса» для Т. Тупкало. Художник з властивою йому манерою вмістив дію сюжету в простір круга. В даному випадку – яблуко. У надкушеному яблуці зображено Єву в обіймах Адама. Замість живця яблука зображений усміхнений змій-спокусник. Екслібрис графічно лаконічний, але психологічно емоційний та доволі динамічний.

Навіть на прикладі такої невеликої кількості представлених тут книжкових знаків можна судити про майстерність і безмежний творчий потенціал Фелікса Кідера. В його екслібрисах знайшов віддзеркалення цілий світ почуттів і думок, розкритий за допомогою художніх образів. Ми захоплюємося творчістю талановитого майстра і не забуваємо його. Дізнатися про нього більше, а також безпосередньо ознайомитися з його роботами можна у відділі рідкісних та цінних видань бібліотеки. Запрошуємо до себе всіх любителів графіки і не тільки. Запевняємо, що не пожалкуєте.

Ольга Сак

Джерела:
1. Бердичевский Я. Сергей Сильванский – исследователь книжного знака. Книжные знаки Феликса Кидера. – Киев-Берлин: Изд-во Сергея Бродовича, 2009. – 125 с. – (Серия «Книжные знаки мастеров графики»: вып. 4)
2. Быстров В.А., Замараева И.В. Экслибрисы Феликса Кидера: Каталог – Херсон, 1998. – [41] c.
3. Кідер Ф. Графіка, живопис, скульптура: Каталог. – Херсон: Наддніпряночка, 2003. –103 с.
4. Кидер Ф. Феликс Кидер: графика ХХ – начала ХХI века: выставка новых поступлений: каталог /Одесский Дом-Музей им. Н.К.Рериха; ред. кол.: Е.Петренко, Н.Порожнякова, М.Линник и др. – Одесса: Астропринт, 2009. –32 с. – (Серия «Коллекции. Коллекционеры»: вып. 2)
5. Постолова Н. Мастер экслибриса Феликс Кидер //Херсонский библиофил. 2000 – 2002 гг. – Херсон, 2005. – с. 133 –153