Екслібриси приватних бібліотек
Доля книг, як і людей, інколи буває непередбачуваною. Соціальні катаклізми здатні перетворювати буденність, руйнуючи кордони звичного існування своєю нищівною силою.
Бурхливі дні революції та визвольної боротьби 1917-1918 років, хвиля націоналізації дворянського майна в 1920-х роках, пограбування поміщицьких садиб, міграція населення та подальші об'єктивно-суб’єктивні чинники не сприяли повній збереженості вітчизняного культурного спадку першої половини ХХ ст., зокрема й книг. Тому не дивно, що окремі примірники з дворянських бібліотек були розпорошені по різним куточкам колишньої імперії, а згодом опинилися в наших південних краях і потрапили до стін книгозбірні. Добре, що хоч не загубилися в просторі й часі.
Радше за все, дісталися вони нам вже у 1950-х роках через книгообмін. Про це свідчать і штампи бібліотек-фондоутримувачів, і штампи переобліків за 1937 та 1952 роки. Початком для атрибуції цих видань в першу чергу стали наявні провенієнції.
Декілька томів французькою мовою «Конституційної історії Англії …» (Histoire constitutionnelle d'Angleterre depuis l'avènement de Henri VII …), відомої праці англійського історика Генрі Галлама (1777-1859), виданої в Парижі в 1828 році, – із родового зібрання подільських поміщиків Руссановських із Якушинців (нині село у Вінницькому р-ні Вінницької обл.). Свідченням цього є написи, залишені на титульних аркушах, екслібриси та навіть тиснення на корінці одного з примірників.
Загадку являє велика літера «Е» чорного кольору, накреслена чорнилом на правому боці форзацу. Можна припустити, що це просто бібліотечна позначка, яка ідентифікує видання з екслібрисом. Зворотній бік передньої палітурної кришки кожного з томів вінчає сюжетний екслібрис: на тлі вікна і книжкових полиць височить постать юнака дворянського походження поряд зі столом і розкритою книжкою на ньому. Сюжет обрамляє текстова частина «Ехlibrus Alexandra Russanowskiego».
Як виявилось, це екслібрис племінника подільського поміщика Артура Олександровича Руссановського (1884-1916). Він, як міський гласний (1911-1913), голова відділення скотарства Подільського товариства сільського господарства та сільськогосподарської промисловості розумівся не тільки на сільському господарстві, а був ще й широко освіченою людиною, мав родинну бібліотеку в Якушинцях. Колись Якушинці належали брацлавським шляхтичам – Якушинським, з ХVII ст. – Нітославським, потім Прушинським, а в XIX ст. – Руссановським. Понад 400 прим. видань з бібліотечного зібрання Руссановських зберігаються нині у Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. К. А. Тімірязєва.
Ґрунтовний аналіз бібліотечних колекцій, зроблений вінницькими колегами, надає можливість скласти досить чітке уявлення про особисті книжкові зібрання аристократів-подолян і тематичну спрямованість їх читацьких уподобань. Що стосується безпосередньо бібліотеки Руссановських, то за визначенням дослідників, сформована вона була на межі ХІХ-ХХ ст. В зібранні доволі широко представлена мемуаристика, видання з історії, релігійна література, філософські трактати Вольтера мовою оригіналу, траплялися й художні твори, зокрема романи Гюго, Жорж Санд тощо.
До кола колекціонерських зацікавлень Артура Руссановського входили й старожитності, він купував давні друки. У родиннїй бібліотеці збереглося навіть кириличне напрестольне Євангеліє, віддруковане в Почаєві у 1780 році.
У нашому фонді є ще одне видання із зібрання Руссановських – історичний нарис Віктора Лаферте французькою мовою про життєпис Олександра ІІ (1818-1881) (Alexandre II. Details inedits sur sa vie intime et sa mort par Victor Laferte) ([Bâle-Genève-Lyon], [H. Georg], 1882) з екслібрисом та автографом Артура Руссановського – «Iakuszynicy... A Russanowski».
Ще одне з франкомовних видань також надійшло до нас із Вінницької книгозбірні. «Історія Російської імперії під час правління Катерини ІІ…» (Histoire de l'empire de Russie, sous le règne de Catherine II et à la fin du dixhuitième siècle…) англійця Вільяма Тука (1744-1820) була надрукована в Парижі у 1801 році. Це третє перевидання відомого дослідження Туки. В нашій бібліотеці зберігається четвертий том названої праці.
Шрифтовий екслібрис у правому нижньому кутку титульного аркуша книги свідчить про те, що вона належала до приватної бібліотеки польської аристократки Рози (Ружи) Собанської з села Василівки Брацлавського повіту Подільської губернії (нині Тульчинський р-н Вінницької обл.). За свідченням місцевих краєзнавців, пані Собанській, колишній власниці села після М. Потоцького, впродовж першої половини ХІХ ст. вдалося зібрати значну бібліотеку. Досліджувач колишніх дворянських бібліотек Подільського краю Кароєва (Соломонова) Т. Р. зазначає, що до складу зібрання Собанської входили твори з питань всесвітньої історії, визначні історичні праці польських науковців, зокрема Ю. Немцевича, А. Морачевського тощо.
Праці з історії були до вподоби і меценату-інтелектуалу Григорію Сергійовичу Строганову (1829-1910) – представнику відомої російської родини колекціонерів та книголюбів. Невелика частка його книжкового зібрання (понад 70 прим.) також зберігається у Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. К. А. Тімірязєва. Через книгообмін нам дістався лише один з примірників із його колись великої, більше ніж у 30 тисяч томів бібліотеки.
Невеличка книжечка у власницькій палітурці з екслібрисом графа Г. С. Строганова на форзаці обсягом у 46 аркушів – франкомовний переклад з англійської історичного нарису Дж. Мозлі «Росія у своєму праві, або інший бік турецького питання…» (La Russie Dans son Droit; Ou, L'autre Coté de la Question Turque, par J. Moseley, B.C.L.). Передрук був здійснений в Санкт-Петербурзі у 1854 році.
Свідоцтвом належності даного видання саме до Строганівської колекції, як зазначено вище, є гербовий екслібрис, в якому використані основні елементи родового герба Строганових. У верхній частині щита, розділеного навпіл хвилястою перев’яззю із двома списами, зображена медвежа голова, повернута вправо. На перев’язі розміщений менший за розміром щит із зображенням двоголового коронованого орла зі скіпетром та державою. Головний щит вінчає шлем із графською короною та орлом, голова якого теж обернена вправоруч як і медвежа. Композицію обрамовує напис: «Из книгѣ графа Григорья Сергѣевича Строганова».
Тонкий естет успадкував від батька, відомого громадського діяча Сергія Григоровича Строганова, любов до мистецтва та колекціонування. Молодший граф Строганов був навіть почесним членом Академії мистецтв. Різноплановість естетичних уподобань, висока освіченість і всебічна обізнаність у різних видах та жанрах мистецтва дозволили графу Строганову зібрати багату колекцію єгипетських і античних старожитностей, бронзи, сасанідського срібла, гобеленів, унікальних творів живопису, бібліофільських видань. Його колекційне зібрання і бібліотека з римського маєтку Palazzo Stroganoff широко відомі багатьом шанувальникам мистецтва та книгознавцям.
Окрема частина колекції Строганова згодом опинилася в Немирівському маєтку, який дістався йому як посаг від дружини Марії Болеславівні Потоцької (1839-1882). Рештки родинного архіву, мистецького зібрання і бібліотеки Строганових, Потоцьких, Щербатових зберігалися в Немирівському палаці до 1920 р., а згодом були передані до Вінниці та Києва.
Через книгообмін із Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М. С. Грушевського потрапила до нас робота німецького філолога з Базеля Адольфа Сокіна (Adolf Socin, 1859-1904). Його «Письмова мова і діалекти німецькою мовою…» (Schriftsprache und Dialekte im Deutschen nach Zeugnissen alter und neuer Zeit: Beiträge zur Geschichte der deutschen Sprache) вийшла друком у м. Хайльбронн (Німеччина) у 1888 році.
Книга належала одеському лікарю-отоларингологу, доктору медицини Шмідту Карлу Йозефу Марії Максиміліановичу (1857-1915). Це підтверджує чорно-білий сюжетний екслібрис, виконаний в техніці цинкографії: на ярлику у вигляді чотирикутника в лінійній подвійній рамці відтворено зображення двох змій, які оповивають чашу, а унизу текстова частина – «ЕXLIBRIS DR. C.J.M.SCHMIDT».
Незвичним є розташування книжкового знаку. Він розміщений не на традиційному для колекціонерів місці на початку книги, а знаходиться у правому нижньому кутку заднього форзацу.
Карл Шмідт, дворянин за походженням, народився в невеликому містечку Вендені Ліфляндської губернії (нині м. Цесіс, Латвія). Там і минули його дитячі та юнацькі роки. А медичну освіту одержав в Дерптському (Юріївському, нині Тартуському) університеті. Працював спочатку за фахом в Ризькому госпіталі, а 1887-го року волею долі опинився в Одесі, де продовжив успішно займатись медичною практикою. Наукові праці Шмідта з отоларингології були широко відомі в медичних колах. Він першим в царській Росії справив бронхоскопію з метою вилучення стороннього тіла з бронхів.
Невідомо, яким достеменно був кількісний склад його особистої бібліотеки. В обласній Одеській книгозбірні зберігається сорок чотири томи з книжкового зібрання Шмідта. Колеги припускають, що колекція могла нараховувати близько чотирьох тисяч примірників. Хронологічні рамки бібліотеки окреслюються ХVII – початком ХХ ст. Майже всі книжки написані німецькою мовою. Лікаря цікавила не тільки література за фахом. Серед його читацьких уподобань на першому місці були праці з філософії, історії, книги з мистецтва, географії, мовознавства та поезії.
Наявний у нас примірник більше ніж столітньої давності з приватного зібрання Шмідта зберігся в доброму стані. І хоча власницька коленкорова палітурка вишневого кольору із золотавим тисненням на поверхні дещо заплямована часовими цятками (це й не дивно за строком давності), та строкаті блискучі форзаци в тон коленкору із так званого мармурового паперу, охайні сторінки та наявність саморобного лясе свідчать про дбайливе ставлення власника до своїх книжок.
Не дивлячись на те, що у нашому фонді представлені лише окремі примірники з приватних дворянських бібліотек, в процесі їх опрацювання та дослідження можна скласти певне уявлення про рівень освіченості власників цих зібрань, тематичну направленість колекціонерських уподобань і зацікавлень, та й взагалі про ступінь розвитку культури певної епохи. Старовинні книжкові колекції, як і поодинокі екземпляри артефактів, є своєрідним віддзеркаленням часу, його культурним абрисом.
