Головна Запрошення до музею Колекція екслібрисів «Історія українського екслібриса» від Петра Нестеренка, або Наша книга дня

«Історія українського екслібриса» від Петра Нестеренка, або Наша книга дня

17.06.2020 14:59

Здавалося, що може бути спільного у представників мистецтва різних епох, різних соціальних статусів, розбіжного світосприйняття та авторського стилю? У таких, наприклад, як у Михайла Андрієнко-Нечитайла (1894-1982), Сергія Сильванського (1893-1937), Сергія Щербакова (?-1978), Фелікса Кідера (1938–2003), Станіслава Волязловського (1971-2018) та Андрія Лусти (р. 1971)? Їх усіх об’єднує дотичність до світу екслібриса, а також те, що вони херсонці. Приємно, що їхні імена увійшли до числа творців, які генерували, формували, досліджували та творили часопростір книжкового знаку впродовж кількох століть.

Понад півтори тисячі персоналій та майже стільки же книжкових знаків включено до наукового видання «Історія українського екслібриса» (Київ, 2010) сучасного досліджувача екслібрисів, митця та науковця Петра Нестеренка. І хоча від часу виходу роботи минуло вже десять років, культурної значущості та актуальності ця праця ніколи не втратить. З часом набуватиме лише більшої цінності та фахового інтересу для спеціалістів і шанувальників графічного мистецтва. А, якщо зважити на наявність місцевого матеріалу, що, як завше, накопичується поступово і становить неабияку важливість для дослідників, то можна вважати нас володарями справжнього багатства.

Український екслібрис є ровесником української книжки – як рукописної, так і друкованої. Автор цієї фундаментальної праці намагається акцентувати увагу на тому, що кожний національний продукт – будь то витвір мистецтва, або щось інше, має свої національні особливості та риси, які все одно слід розглядати в загальносвітовому контексті. Малодосліджений пласт української культури, до якого можна віднести екслібрис (книжковий знак), отримав у сьогоденні свого копіткого досліджувача в особі Петра Нестеренка.

У своїй роботі автор надав характеристику основних напрямків діяльності майстрів мистецтва малих графічних форм, до яких відноситься екслібрис, розкрив внесок науковців в популяризації мистецтва книжкового знаку. Треба відзначити, що він окреслив та сформулював чітку періодизацію становлення вітчизняного екслібриса в світовому та історичному контексті, а також визначив типологію українського екслібрису.

Петро Володимирович Нестеренко висвітлив діяльність провідних майстрів мистецтва малих графічних форм, які репрезентували свою творчість не тільки в Україні, але і за її межами впродовж декількох століть. Він також детально охарактеризував і виставково-експозиційну діяльність, присвячену українській екслібрисистиці.

Як ми вже зазначили напочатку, Херсонщина на сторінках цієї фундаментальної праці представлена іменами, добре знайомими певному колу фахівців культурної сфери, – живописцем, сценографом початку ХХ ст. Михайлом Андрієнко-Нечитайло, відомим колекціонером-екслібрисистом та бібліофілом Сергієм Сильванським. Серед представників іншого покоління – відомий херсонський художник-графік Фелікс Кідер, колекціонер-екслібрисист, палітурник-реставратор Сергій Щербаков. Нове тисячоліття принесло нові дати і нові імена майстрів графіки. Так, на 190-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка (2004) молоді (на той час) херсонські художники Стас Волязловський та Андрій Луста відгукнулися своїми екслібрисами.

Екслібрис Андрія Лусти ми мали можливість бачити на власні очі та тримати в руках, оскільки сам майстер тепер надає другий шанс на життя бібліотечним книгам в нашій Гончарівці. Тож, бібліотекарі щасливі люди, оскільки працюють серед духовних цінностей і мають швидкий доступ до культурних надбань людства в будь-який час.

 

 
Екслібрис Ф. Кідера для Ю. Бардачева Екслібрис С. Волязловського Екслібрис А. Лусти
Джерело:
Нестеренко П. В. Історія українського екслібриса [Текст] / Петро Нестеренко; голов. ред. Ю. Олійник. – Київ: Темпора, 2010. – 327 с. 

Ольга Сак

Коментарі

Напишіть свій коментар

Календар подій

 1234 5 6
7891011 12 13
14151617181920
21 22 2324252627
282930