Колекція видань воєнної доби (1939-1945 рр.)
Колекція видань воєнної доби (1939-1945 рр.)
Слово може бути могутньою ідеологічною зброєю як в прямому, так і переносному сенсі. А друковане слово – тим паче. По-особливому воно може лунати та ставати гучнішим в роки воєнного 
лихоліття. Наразі актуальність цієї тези підтверджується щоденно, зважаючи на сучасні реалії українсько-роcійських відносин. Гібрідна війна, розгорнута нині на території України, в черговий раз ставить під сумнів одвічний постулат «непохитної братерської співдружності» культур і народів пострадянських республік. Тож, вивчення і дослідження будь-яких історичних матеріалів і документів воєнних років потребує переосмислення, враховуючи контекст сучасного історичного бачення подій минулого століття. Та якими б заідеологізованими та заполітизованими не були видання певного історичного періоду, вони є свідками епохи, документальними пам’ятками минулого, цінними об’єктами для ретельного вивчення та дослідження.
Колекція книг, які вийшли друком у 1941-1945 рр., що зберігається в наших фондах, нараховує понад 400 примірників. Це переважно російськомовні видання. Книги українською мовою становлять суттєву меншість. Урядова книговидавнича політика радянської держави кінця тридцятих років минулого століття була направлена на ліквідацію всього українського, була розгорнута боротьба з так званим буржуазним націоналізмом. В передвоєнні роки було ліквідовано чимало українських видавництв, знищено багато видань, як готових до друку, так і тих, що вже були в обігу. Жертвами сталінського передвоєнного терору стали заслужені українські книговидавці: Гнат Хоткевич, Іван Лизанівський, Антон та Іван Крушельницькі і багато інших. Тому й не дивно, що книг, виданих українською мовою, в нашій колекції налічується менше одного відсотка від загальної кількості видань – всього 38 примірників.
Суворої воєнної доби видавнича справа радянської держави була підпорядкована одній загальній меті: «Все для фронту! Все для перемоги!» Розповідаючи про історичне минуле держави, про героїчні будні воїнів і працівників тилу, книги повинні були підтримувати дух патріотизму, вселяти упевненість і надію в перемогу. З цією метою були започатковані численні серії науково-популярних видань, розрахованих на пересічних користувачів. Навіть невеликий перелік видавницьких серій дають певне уявлення про книговидавничий репертуар того часу. Це і «Библиотека морского офицера», «Библиотека журнала «Красноармеец», «Великие русские люди», «Великие борцы за русскую землю», «Военная библиотека школьника», «Герои Ленинградского фронта», «Из фронтовой жизни», «Классики русской музыки», «Лауреаты Сталинской премии», «Памятники русской архитектуры», «Серия биографическая», «Сокровища русского зодчества», «Русские исследователи Арктики» тощо. Тож, видно, яка велика увага приділялась патріотичному вихованню, налаштуванню населення на войовничий лад та підняття бойового духу. Але не можна не помітити, що навіть в цьому невеличкому переліку тематичних серій домінуючою нотою лунає возвеличення саме «руського міра», хоча у війні брали участь люди багатьох національностей.
Радянська ідеологічна машина працювала справно. Тож, першочергову увагу було приділено випуску суспільно-політичних видань. Праці головних ідеологів радянської системи та видних політичних діячів були обов’язковими у книговидавничих планах. Збереглись примірники подібних видань і в нашому фонді (Ленін В.І., Сталін Й.В. Про захист соціалістичної Вітчизни. К.-Х., 1944; Сталин И. О Великой Отечественной войне Советского Союза. М., 1944; Петровский Н.Н. Воссоединение украинского народа в едином украинском советском государстве. М., 1944 тощо).
 |
 |
 |
 |
Популярною була література про героїчне минуле російської держави, книги з військової історії. Подібні видання зберігаються і в нашій колекції (Тарле Е. Нашествие Наполеона на Россию. М., 1943; Берков Е.А. Битва за Бородино. М., 1943; Левин Ш. Брусиловский прорыв. М.,1941; Документы о разгроме германских оккупантов на Украине в 1918 году. М., 1942).
Образи видатних історичних особистостей, відомих полководців були покликані надихати народ в боротьбі з фашизмом (Данилевский В. Кузьма Минин. М., 1943; Коробков Н.М. Кутузов. М., 1944; Кочаков Б.М. Александр Суворов. М., 1942).
Прикладом для наслідування були й відомі науковці, дослідники, які присвятили своє життя і діяльність безкорисливому служінню Вітчизні (Гумилевский Л. Дмитрий Константинович Чернов. М., 1944; Марков С. Николай Николаевич Миклухо-Маклай. М., 1944 ).
 |
 |
 |
 |
Книги про видатні битви та міста-герої розповідали про героїзм та подвиги наших співвітчизників (Дубина К. 778 трагічних днів Києва. К., 1945; Звільнена Київщина. К., 1944; Ковпак С.А. От Путивля до Карпат. М., 1945; Ленинград в Великой Отечественной войне Советского Союза. Л., 1944; Сидоров В.И. Разгром немцев на Севере. М., 1945; Величко В. Побежденный Берлин. М., 1945 та ін.). Є в нашій колекції цікавий примірник – перше і, здається, єдине число журналу «Великая Отечественная война» за 1943 рік. Він цілком присвячений героїчній обороні Сталінграду.
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
В буремні воєнні роки велика увага приділялась випуску практичної та методичної літератури з питань військової справи. Книги були розраховані як на командний, так і рядовий склад армії та цивільне населення. (Абрамов А., Долгушин Ю. Оружие пехоты. М., 1943; Артиллерия. Изд.4-е. М.-Л., 1942; Принципы и приемы световой маскировки. М.-Л., 1943; Самолеты Германии. М., 1944; Сборник тактических примеров по опыту Отечественной войны. №2. Май-июнь. М., 1943; Справочник командиру путевого и мостового взводов железнодорожных войск. М., 1944).
Безперечним свідоцтвом того, що перемога кувалась не тільки на фронті, а й завдяки невтомній праці працівників тилу та науковому потенціалу діячів науки, є видання з техніки, сільського господарства, астрономії, біології, медицини, що також присутні в нашій колекції. В наших фондах зберігся один з випусків наукового збірника «Вісті Академії Наук УРСР, вип. 1-2 » за 1944 рік, який дає хоча б загальне уявлення про наукові досягнення та розробки у різних галузях, якими займались українські науковці в той період.
 |
 |
 |
|
Видання Медгіза, що також представлені в нашій колекції, присвячені актуальним проблемам організації охорони здоров'я, гігієни, санітарії, військової медицини та військово-санітарної справи, медичній мікробіології та паразитології (Достижения советской медицины в годы Отечественной войны. Вып.1. Микробиология и эпидемиология. М., 1943; Готов к санитарной обороне СССР. Краснодар, 1941). Особливу практичну цінність мали посібники з хірургії та ортопедії, у тому числі і польової хірургії (Анохин П.К. Пластика нервов при военной травме периферической нервной системы. М., 1944; Рауэр А.Э. Методы пластических операций мягких тканей лица после огнестрельных ранений. М., 1945; Парин Б.В. Реконструкция пальцев руки. М., 1944).
Досягнення астрономії й питання розвитку радіозв'язку відображені в збірках, які також зберігаються в нашому фонді (Астрономический ежегодник СССР на 1943 г. М.-Л., 1943; Астрономический календарь на 1943г. Горький, 1943; Бюллетень связи ВМФ. Вып.6. М.-Л., 1945 тощо).
 |
 |
 |
 |
Сувора воєнна буденність знайшла своє відображення у художніх творах. Художнє слово тієї пори було також прирівняне до зброї. Не припинялося друкування творів вітчизняних класиків (Котляревський І. Енеїда. М., 1944; Куліш П. Чорна рада. К.-Х., 1944; Пушкин А.С. Граф Нулин. М., 1944; Лермонтов М.Ю. Песня про царя Ивана Васильевича, молодого опричника и удалого купца Калашникова. М., 1941; Тургенев И.С. Стихотворения в прозе. Горький, 1942).
Покоління письменників-фронтовиків, що повною мірою розділило долю народу, володіло всіма видами літературної зброї: публіцистикою, лірикою, сатирою, епосом і драмою. Але, все ж таки перше слово було сказане публіцистами і ліриками (Ле І. Мої листи, 1941-1944. К.-Х., 1945; Бажан М. В дні війни. К., 1945; Эренбург И. Ленинграду. Л., 1943; Симонов Н. Дни и ночи. М., 1942; Шолохов М. Наука ненависти. М., 1942; Твардовский А. Василий Теркин. Книга про бойца. М., 1944; Долматовский Е. Стихи о Сталинграде. М., 1942 тощо). Відчути трагізм і жорстокість війни, осмислити витоки людського подвигу допомагають більш масштабні твори, які також є в нашому фонді (Корнійчук О. Фронт. П’еса. Уфа, 1942; Крымов Ю. Повести. М., 1944; Симонов К. Русские люди: пьеса., М., 1942; Соболев Л. Морская душа. Рассказы. М., 1943).
Художні твори публікувались також на сторінках періодичних видань – газет і журналів. Газети «Правда», «Известия», «Комсомольская правда», «Литературная газета» і журнали «Дніпро», «Знамя», «Українська література» друкували не тільки нариси, публіцистичні статті, оповідання, але і п’єси, повісті та цілі глави романів. З перших днів війни зі сторінок преси пролунали пристрасні, сповнені ненависті до ворога й непохитної віри в перемогу поезії А.Малишка, М.Бажана, П.Тичини, М.Рильського, В.Сосюри, Г.Ахматової, К.Симонова, О.Суркова, О.Берггольц та багатьох інших авторів. Таким чином, ми бачимо, що книжкова культура, як невід'ємна частина духовної культури, допомагала народу не тільки вистояти, але й перемагати в ті вогненні роки.
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
