«Ex libris Dzvonichensibus», або Історія однієї книги
Нові надходження до відділу рідкісних і цінних видань – майже завжди подія. Так і цього разу передача партії раритетів з відділу документів іноземними мовами піднесла нам сюрприз. Разом з виданнями ХІХ-початку ХХ ст. колегами був переданий другий том 
«Довідника харчових продуктів, вин і лікерів…» ХVIII ст. французькою мовою («Dictionnaire des alimens, vins et liqueurs…»). Видрукуваний він у Парижі в 1750 році.
Оформлення тому одразу привернуло увагу. Шкіряний корінець із суперекслібрисом в нижній частині у вигляді двох стріл, направлених під кутом у 45° в різні боки, вказував на те, що палітурка власницька, а книга могла належати до чиєїсь приватної бібліотеки, колекції чи зібрання .
Позолота на конгреві з витонченим рослинним орнаментом майже зітерта. Комбінована обкладинка, як і форзац з нахзацем, виконані з так званого мармурового паперу. Його ще інакше називають турецьким. Розфарбування у вигляді строкатих хвиль виконане в техніці ebry (малювання рослинними фарбами на воді).
Папір самого видання – верже, цупкий та шорсткуватий на дотик, виготовлений в 1742 році. Свідченням цього є водяний знак «1742», що зустрічається на сторінках книги. Крім даної філіграні трапляються ще й текстові – «VI I CATINAV LIMOSIN [F]IN» та «CHAPVT».
Наявний на авантитулі екслібрис округлої форми із вензелем всередині та зображенням двох стріл, ідентичних тим, що витиснуті на корінці, та текстовою частиною напівкругом «Ex libris Dzvonichensibus», а також нерозбірливий автограф невідомої особи чорним чорнилом на титульному аркуші підтвердив нашу здогадку про приналежність книги до приватного зібрання. Але чийого?
Як кажуть, Google в допомогу, і наші пошуки таки увінчалися успіхом. Виявляється, що цей довідник більше ніж трьохсотрічної давності колись належав до приватної бібліотеки польських шляхтичів Ярошинських із Дзвонихи.
Така дзвінка назва не випадкова, бо за легендою саме в цій місцевості проживали ремісники, які виготовляли дзвони. Нині це село в Тиврівському районі Вінницької області.
Ще в сиву давнину литовський князь Вітовт подарував містечко Тиврів разом з навколишніми володіннями брацлавському землевласнику Герману Дашкевичу. Потім право володіння цими землями перейшло до онука Дашкевича – Федька. До сел, які оточували Тиврів, відносилося і село Збуново, яке згодом перетворилося на Дзбоницю, а потім вже й на Дзвониху.
В ХVIІ ст. володаркою Тиврова стала Маріанна Ярошинська. До речі, нерозбірливий автограф на книзі, на наш погляд, можна трактувати як «Я. Мар…». Хоча, не виключено інший варіант – «А. Мал…».
Ярошинська принесла Тиврів в посаг своєму чоловіку Степану Калитинському. Між родами Калитинських і Ярошинських почала точитися справжня війна за право володіння Тиврівськими землями. У 1756 році право власності таки виборов Захарія Ярошинський (1700-1774). Року 1739-го Дзвониха разом з іншими селами Тиврівщини переходить в його володіння. Згодом власником Дзвонихи стає інший брат Захарія — Францішек, а в 1851 році село перейшло у володіння його сина — Юзефа (1826 р. н.).
Францішек Ярошинський збудував у Дзвонисі палац, який за описом польського історика, бібліотекаря та дослідника замків і палаців Романа Афтанази (1914-2004), був облаштований в стилі Людовика XIII. Дружиною Францішека були завезені до помістя меблі та гобелени із Франції. Справжньою окрасою маєтку була колекція цінних старовинних килимів (78 прим.), портрети Захарія Ярошинського з дружиною пензля австрійського художника Йогана Баптиста Лампі. Справжнім багатством були і велика бібліотека з книгами різними мовами, родинний архів із Тиврова, рукописи, колекція мап Захарія Ярошинського тощо. Понад 100 книг з цієї бібліотеки нині зберігаються у Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. К. Тімірязєва.
Цікава топоніміка книжкового знаку «Ex libris Dzvonichensibus». Перша частина слова (Dzvonich) вказує на приналежність книг саме до поміщицької бібліотеки із Дзвонихи. А на що може вказувати друга частина слова – …ensibus? В перекладі латинською – мечі. Можливо, йдеться все ж про стріли? Стріли, зображені на корінці та екслібрисі, є елементом родового герба Ярошинських.
Що стосується авторства самого видання, то воно належить Франсуа-Олександру Обер де Ла-Шене де Буа (François-Alexandre Aubert de La Chenaye des Bois) (1699-1784), французькому літератору. Він переважно спеціалізувався в модному жанрі коментарів до творів популярних авторів. А також прославився складанням словників з різних галузей знань як літературний компілятор. Та ця праця не приносила йому статків. Здебільшого він бідував і помер у злиднях в паризькому госпіталі.
Здається, що довідник, виданий в 1750 році, більше не перевидавався. Тож, можна його вважати не просто раритетним виданням, а ще й бібліографічною рідкістю.
Як потрапив довідник із зібрання Ярошинських до нас, залишається лише здогадуватись. Скоріше за все, був переданий з фондів Вінницької бібліотеки через книгообмін у 1960-1970-х роках.
Робота з вивчення та опрацювання колекції продовжується. Тож, сподіватимемось, що попереду на нас чекає чимало цікавих знахідок.
Для нас, бібліотекарів, книги – живі істоти, які живуть своїм власним життям. Їхня доля відмінна від людської. В коловерті швидкоплинного часу відходять у небуття люди, предмети, що їх оточують, а залишені книги в руках у дослідників отримують друге життя або навіть безсмертя.
Джерела:
1. Dictionnaire des Alimens, vins et liqueurs: leurs qualite's, leurs effets, relativement aux différens âges, & aux différens tempéramens : avec la maniere de les apprêter, ancienne et moderne, suivant la méthode des plus habiles chefs-d'office & chefs de cuisine, de la cour, & de la ville. Ouvrage très-utile dans toutes les familles. Т. 2 / par M.C.D. chef de cuisine de m. le prince de * * *. – Paris: Gissey : Bordelet, 1750. –576 p.
2. Герб рода дворян Ярошинских [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gerbovnik.ru/arms/2494.html. – Загол. з екрану.
3. Палац Ярошинських (Дзвониха) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki. – Загол. з екрану.
4. Соломонова Т. Р. Фонд літератури іноземними мовами відділу РІЦ ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва. Загальна характеристика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://library.vspu.edu.ua/repozitarij – Загол. з екрану.
5. François-Alexandre Aubert de La Chenaye des Bois [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://fr.wikipedia.org/wiki/. – Загол. з екрану.
