Home News Библиофильское наследие Якова Бердичевского

Бібліофільська спадщина Якова Бердичевського

19.07.2014

Яків Бердичевський – саме та постать, з якою асоціюється вітчизняне бібліофільство. Проте такі люди енциклопедичних знань і широких інтересів належать усьому світові. Особливо цінний внесок зробив Яків Ісаакович для розвитку російського та єврейського бібліофільства, а його унікальна колекція Пушкініани стала поштовхом для створення музею О. С. Пушкіна в Києві. Я. Бердичевський володіє багатим зібранням екслібрисів, яким присвятив понад 30 років свого життя.

Статті і книги Я. Бердичевського – завжди свято для будь-якого бібліофіла. У нашому відділі є невеличка скарбниця видань відомого дослідника, з якими і хочемо познайомити вас, шановні користувачі.

 

Бердичевский Я. Бердичеевы сказы: о книжниках и коллекционерах града стольного Киева в середине ХХ века. – Киев: Бутон, 2002. – 288 с.

«Бердичеевы сказы» – надзвичайно захоплива розповідь про старих київських колекціонерів, букіністів і диваків-книголюбів.

Життя у повоєнному Києві було дуже важким. Потрібно було не лише відбудовувати зруйноване місто, а й якось утримувати свою сім'ю. Саме в цей період у столиці масово з’являються книжкові «ларі» – дерев’яні конструкції площею 3-4 кв. м. На внутрішній стіні набивалися дерев’яні полозки, на які натягували мотузки. На полозках продавець розставляв книги – так утворювалася вітрина. Усередині крамнички було тісно, тому в ній панував інтер'єрний мінімалізм – табурет, а в холодну пору – каструля з ледь тліючим деревним вугіллям. Книжні ларі попри свою візуальну неохайність були справжніми «бастіонами культури і просвітництва». Адже більшість продавців були людьми інтелігентними і начитаними, спілкування із ними було справжньою насолодою.

Але таке невинне, на перший погляд, заняття, як торгівля раритетними книгами, часто було справою ризикованою. Адже за радянських часів усі без винятку колекціонери знаходилися на спеціальному обліку в міліції. На кожного з них заводили докладну картку.

Ці та багато інших цікавих фактів з життя київських колекціонерів та долі окремих книг ви дізнаєтеся з праці Я. Бердичевського «Бердичеевы сказы».
 

Бердичевский Я. И. Книжные знаки В. Н. Масютина и Н. В. Пузыревского. – Берлин, 2003. – 134 с.

Дана праця присвячена російським художникам В. Масютіну та М. Пузиревському. Талант обох митців не був належним чином поцінованим за життя, тому вони були змушені творити далеко за межами своєї батьківщини. Я. Бердичевський подає цінні біографічні відомості, аналізує творчість художників, особливу увагу акцентує на екслібрисах. Вміщені репродукції книжкових знаків якнайкраще ілюструють оригінальну манеру і творчу самобутність митців. З огляду на те, що творчість В. Масютіна та М. Пузиревського мало досліджена, праця Якова Бердичевського є надзвичайно цінним внеском в історію російського образотворчого мистецтва.
 

Бердичевський Я. І. Книжкові знаки сучасників Т. Г. Шевченка. – Київ: Дух і літера, 2007. – 82 с.

У даній праці Яків Бердичевський ставить за мету ввести до наукового обігу книжкові знаки друзів і знайомих Т. Г. Шевченка, з якими він більшою чи меншою мірою спілкувався: І. Айвазовський, О. Бодянський, М. Вієльгорський, М. Гербель, Л. Жемчужников, П. Кочубей, М. Погодін, І. Тургенєв та багато інших відомих людей тієї доби.
У книзі розміщені ілюстрації екслібрисів, а також коротка інформація про їхніх власників: рід діяльності, опис особистої бібліотеки,  історія стосунків із Т. Шевченком.
Видання буде цікавою знахідкою як для широкого кола читачів, так і для шевченкознавців.
 

Бердичевский Я. И. Народ книги: (К истории еврейского библиофильства в России). – Київ: Дух і літера, 2009. – 489 с.

У своїй праці Я. Бердичевський простежує багатовікові органічні зв’язки російських євреїв із книгами, які у кожному окремому випадку позначені екслібрисами. Автор презентує читачеві близько 500 книжкових зібрань російських євреїв ХІХ і ХХ ст., найбільш значних за своїми основними критеріями: склад бібліотеки, її характеристика і доля, громадська позиція власника, його роль у науці, техніці, культурі, мистецтві.

Одним із поштовхів, що спонукав до написання цієї праці, була берлінська виставка «Jüdische Lebenswelten» (1992), тобто «Світ єврейського життя». До виставки видано каталог, який містив до 1000 сторінок і був щедро проілюстрований. Але такий об’єм інформації абсолютно не розкрив тему євреїв колишнього Радянського Союзу та Росії, адже саме там розпочався єврейський національний рух. Тому Яків Бердичевський вирішив своїм дослідженням виправити цю прикру помилку. «Предлагаемая книга ни в коей мере не претендует не заполнение столь грандиозной лакуны – это всего лишь скромная попытка указать на нее», – так без зайвого пафосу характеризує автор свою працю.
 

Олена Петренко

Calendar

   1234
567 8 91011
121314 15 161718
19 202122232425
2627282930