Про мову
Про мову
- Вітер горе руйнує, слово народи підійма.
- Для кожного його мова — найкраща й найсолодша.
- За слово і честь, хоч голову з плеч.
- Мова зникає не тому, що її не вчать інші,
- А тому, що нею не говорять ті, хто знає. (Хосе-Марія Арце)
- Мова – пісня колискова.
- Мова – матері уста. (Іван Багряний)
- Мова – то серце народу: гине мова – гине народ. (Іван Огієнко)
- Мова – це кров, що оббігає тіло нації.
- Виточи кров – умре нація. (Юліян Дзерович)
- Нації вмирають не від інфаркту.
- Спочатку їм відбирає мову. (Ліна Костенко)
- Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.
- П’ять раз подумай, а один раз говори.
- Рідна мова – це музика й малювання душі людської.
- Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш.
- Слово до слова – зложиться мова.
- У кого рідна мова, у того й душа здорова.
- Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
- Хто материнську мову зневажає, той і матері не шанує.
- Чия мова – того й влада. (Давні римляни)
Про мову та слово
- Або розумне казати, або зовсім мовчати.
- Від меча рана загоїться, а від лихого слова – ніколи.
- Вдома як хочеш, а між людьми як скажуть.
- Вкусися перше за язик, поки що скажеш.
- Вмієш казати, вмій і мовчати.
- Де мало слів, там більше правди.
- Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.
- Добре слово краще, ніж готові гроші.
- Замотати, зав’язати та й нікому не казати.
- І від солодких слів буває гірко.
- Казав, та не зав’язав.
- Казаному кінця нема.
- Красне слово – золотий ключ.
- Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова – ворогів.
- Нагла мова, правда готова.
- Наговорив сім бочок арештантів.
- Наговорив стільки, що і в шапку не збереш.
- Народ скаже, як зав’яже.
- Не все говорене – творене.
- Не завжди говори, що знаєш, а завжди знай, що говориш.
- Не говори пишно, щоб тобі на зле не вийшло.
- Не говори про страшне, а то присниться.
- Не заговорюй зуби.
- Не так він добре діє, як говорить.
- По цій мові будьмо собі здорові.
- Слово – не полова, язик – не помело.
- Солодко говорить, але нудно слухати.
- Слухай кожного, але не з кожним говори.
- Слухай багато, а мало говори.
- Слухай тисячу разів, а говори один раз.
- Хоч варила, не варила, аби добре говорила.
- Хто багато говорить, той мало правди каже.
- Хто багато говорить, той мало творить.
- Хто багато говорить, той договориться до лихого кінця.
- Хто менше говорить, той довше живе.
- Хто масно говорить, той пісно їсть.
- Хто нічого не говорить, той на все пристає.
- Чи його хто переслухає, що люди говорять.
- Що там говорити, коли нічого і балакати.
- Якби стіни вміли говорити, то би не одно сказали.
Використані джерела: Культурно-історичний портал Спадщина предків: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://spadok.org.ua/folklor/prysliv-ya-pro-movu (дата звернення 02.06.2020). – Заголовок з екрану.