Художня література (1917-1921)
Серед художніх творів означеного періоду більшість видань подарована бібліотеці херсонцем Кочерженком Сергієм Олександровичем.
Гоголь Микола. Ревізор : комедія на 5 дій / Микола Гоголь; пер. М.Садовського. – Київ : Вид-во т-ва «Час» у Києві, 1918 (Друк. Дніпровського союзу споживчих т-в). – 100 с. (Серія драматична ; №74) Відома комедія Миколи Гоголя була перекладена в 1918 році українським актором М. К. Садовським (справжнє прізвище Тобілевич) (1856-1933) для постановки п’єси на театральній сцені. Перший переклад українською мовою був здійснений ще у 1875 році видатним українським письменником, драматургом, актором М. Л. Кропивницьким (1840-1910). Наявний штамп фіолетового кольору «Матковский» на обкладинці примірника, вірогідніше за все, належить одному з колишніх власників книги. Бібліотечні штампи на титулі: «Клуб ім. Шмідта №2089 192- м. Херсон» та «Херсонск. Центр. Библиотека им. Горького. Основной фонд» вказує на те, що до стін книгозбірні книга потрапила після 1923 року, коли бібліотека з громадської перетворилась на «Центральну…». На титульному аркуші можна побачити видавничу марку «Тов-во «Час» у Київі». |
|
Котляревський І. П. Твори Івана Котляревського / під ред., з переднім сл. та прим. Сергія Єфремова, з портр. авт. – Вид. 2-ге. – Київ : Вид-во «Вік», 1918 (Друк. акц. т-ва «Петровський в Київі»). – 170 с. До збірки, випущеної у 1918 році відомим видавництвом «Вік», увійшли визначні твори одного з основоположників української літератури, зачинателя сучасного літературного мовлення І.П.Котляревського (1769-1838) – «Енеїда», «Ода до князя Куракина», «Наталка-Полтавка», «Москаль-Чарівник». Видання вийшло за редакцією, з примітками та передмовою літературного критика та історика літератури С.О.Єфремова (1876-1939). В передмові він надає високу оцінку творчості Котляревського, відмічає, що той вивів у літературний світ нову українську літературу, задав напрям літературного і громадського руху до українського відродження. Можна відзначити художнє оформлення збірки. Численний ілюстраційний матеріал у виконанні живописця та графіка В.О.Корнієнка (1867-1904), академіка Л.В.Позена (1849-1921), українського графіка І.М.Бурячка (1877-1936), бібліографічні та біографічні розвідки надають додаткової цінності виданню. |
|
Мирний Панас. Товариші / Панас Мирний ; з передмовою В.Щепотьева. – Полтава, 1918 (Друк. Спілки споживчих т-в). – 103 с. Повість «Товариші» українського прозаїка та драматурга Панаса Мирного (справжнє ім’я – Панас Якович Рудченко, 1849-1920) вперше вийшла друком окремим виданням у Женеві у 1877 році під заголовком «Лихі люди». Проте, ім’я автора не було вказано. Згодом цей твір у новій редакції та під назвою «Товариші» був підготовлений для збірки «Збираниця з рідного поля». В повісті зображується картини соціального буття народу після скасування кріпацтва 1861 року. Автор змальовує зміну життєвих принципів, звичок та прагнень колишніх друзів. В умовах соціальної несправедливості вони стають по різні боки політичного протистояння. У рідкісному фонді бібліотеки зберігається прижиттєве видання твору видатного полтавчанина, що вийшло в Друкарні Полтавської Спілки Споживчих Товариств у 1918 році. Книга із серії «Просвітянська книгозбірня». Полтавське видання, за визначенням літературознавців, має суттєві розходження з женевським оригіналом у тексті. Тим не менше, своєї культурної та історичної цінності від цього не втрачає. Книга відкривається передмовою історика, педагога, фольклориста В. О. Щепотьєва (1880-1937). Зовнішній вигляд книжки характерний для всіх видань цієї серії – декоративний бордюр з лівого боку обкладинки у вигляді українського орнаменту. |
|
Руданський С. В. Співомовки / С. Руданський ; біогр. начерк [«Степан Руданський» написав Юх. Мих. [М.В.Семенко]. – К. : Вид. Т-ва «Грунт» : [Друк. колиш. Ц[ентр] Укр. Кооперат. К[ом]], 1918. – 64 с. : портр. – (Народ. Б-ка ; № 1). «Співомовки» – одна з найбільш популярних праць із творчої спадщини українського поета, перекладача, професійного лікаря С.В.Руданського (1834-1873). Відомий автор класичних сатир на міжнаціональну та антиімперську тематику пройшов короткий але яскравий життєвий шлях. Віршуванням Руданський почав займатись ще під час навчання в семінарії у Кам’янці-Подільському (1849-1855). Багато з віршів Руданського стали піснями: «Повій, вітре, на Вкраїну», «Ти не моя», «Мене забудь!», «Чорний кольор» тощо. Коло його зацікавлень було надзвичайно широким. Він знав більше десяти мов, відкрив першу стаціонарну лікарню в Криму, де мешкав. Там же й відкрив медичну бібліотеку (Ялта, 1865). Він брав уроки малювання у самого Айвазовського та цікавився археологією. «Співомовки», що зберігаються в книгозбірні, були подаровані херсонцем Кочерженком Сергієм Олександровичем, про що свідчить його екслібрис– вензель «КС» на сторінках книги. У наявному примірнику відсутній титульний аркуш та обкладинка книги. Вихідні дані встановлені за джерелами ретроспективної бібліографії. |
|
Сірий Ю. Новелі / Юрій Сірий. – Київ ; Відень : Дзвін, 1920 – . Кн. 1. – Відень : з друк. Христофора Райсера Синів, 1920. – 164 с. Сірий – це псевдонім українського письменника, видавця, книгара, публіциста, журналіста, громадського діяча Ю.П.Тищенка (1880-1953). Більша частина його життя пройшла у вигнанні, оскільки для влади він завжди був неблагонадійним і підлягав арешту за свою національно-визвольну діяльність. Невідомий широкому загалу, але добре знаний серед українських письменників та громадських діячів кінця ХІХ – першої чверті ХХ ст. як активний популяризатор книги, засновник мережі українських книгарень. Він завзято і плідно працював у видавничих проектах М.Грушевського («Літературно-Науковому віснику», селянських часописах «Засів», «Село»), з місячником «Українська хата», видавничим товариством «Дзвін», співзасновником якого був сам, тощо. На плечі Ю.П.Тищенка лягло основне редакторсько-видавниче навантаження, формування книжкової політики видавництва, підготовка видань та їх оформлення. У 1918 році видавництво «Дзвін» злилося з видавництвом «Українська школа» та розпочало випускати підручники для національної школи і окремі книги в серіях «Українська педагогічна бібліотека», «Колективного та позашкільного читання». До того ж «Дзвін» започаткував випуск серій «Біографічна бібліотека», «Універсальна бібліотека». Несприятливі економічні умови, відсутність паперу, слабка поліграфічна база призвели до того, що друк підручників був перенесений до Австрії. Друком підручників там займалися як державна друкарня «Шульбюхерферляг», так і приватні видавці. Книга перша «Новел» Юрія Тищенка, що зберігається в нашій бібліотеці, вийшла у видавництві «Дзвін» 1920 року. А надрукована вона була в друкарні Христофора Райсера Синів у Відні. Загальний наклад видання становив 15000 примірників. Збірка містить 6 розділів – І. Улиця міста, ІІ. Сучасне, ІІІ. De amore, ІV. Епізоди, V. Епільог, VI. «Без волі» та включає нариси і новели різної тематичної спрямованості. |
|
Тесленко А. Ю. З книги життя. Оповідання / А.Тесленко ; авт. передм. С.Ф.Черкасенко. – Вид. 2-ге. – Київ : Вид-во «Вік». Друк. акц. т-ва «Петро Барський» у Києві, 1918. – XVIII, 245, [1] с. – (Українська бібліотека ; № 21). Збірка оповідань «З книги життя» українського майстра слова А.Ю.Тесленка (1882-1911) вперше була видана у 1912 році. Примірник, що зберігається в рідкісному фонді бібліотеки, це вже друге перевидання збірки. Оповідання «Школяр», «Любов до ближнього», «Немає матусі», «Прощай життя», «В пазурях у людини» та інші роботи змальовують злиденне і безправне життя простого люду за царату. Збірка вийшла в серії «Українська бібліотека», започаткованою видавництвом «Вік». Надрукована вона в друкарні акціонерного товариства «Петро Барський» в Києві у 1918 році. Подарував книгу бібліотеці Кочерженко Сергій Олександрович, про що свідчить екслібрис «КС» на сторінках книги. |
|
Черкасенко С. Ф. Твори / С.Черкасенко (П. Стах). – Київ ; Відень : Дзвін, 1920 – . Т. 1. – Відень : з друк. Христофора Райсера Синів, 1920. – 204 с. Перший том поезій народного вчителя та письменника С.Ф.Черкасенка (1876-1940) потрапив до бібліотеки в 1990-ті роки від Товариства української мови ім. Тараса Шевченка із Америки. Свідченням цього є штамп на титульному аркуші книги. На авантитулі збірки посвята: «Дорогому Другові Юркові Сірому присвячує сю книжку П.Стах». Петро Стах – один із псевдонімів Спиридона Черкасенка. Тривалий час С.Ф.Черкасенка було викреслено з літературного процесу в Україні, а твори ніде не друкувалися. І лише після проголошення Незалежності України в 1991 році з’явилася така можливість. Черкасенко писав статті, фейлетони до газети «Рада», працював в редакції педагогічного журналу «Світло», в журналі «Літературно-науковий вістник», входив до редакції журналу «Дзвін». Працював він і в театрі у М.Садовського, займався організацією театрального життя в Києві. Протягом 1917-1918 років укладав підручники для українських шкіл. На деякі з віршів Черкасенка написано пісні. Багатий творчий спадок Спиридона Черкасенка, одного із розбудовників української незалежності, нині активно вивчається новим поколінням українців. |