Книги видавництва «Рух» у фонді відділу рідкісних і цінних видань
В історії української видавничої справи 20-30 рр. ХХ ст. особливе місце належить кооперативному видавництву «Рух» (1921-1933), яке спеціалізувалося на виданні літератури українською мовою, «популяризувало твори українських письменників-класиків, театральні п'єси й українську літературу для селян і робітників» [2; С. 80].
Видавництво «Рух» було засноване 24 грудня 1921 р. у Харкові. Спочатку діяльність видавництва охоплювала Харківську губернію, а з 1925 р. почало працювати Київське представництво. Книги розповсюджувалися по бібліотеках, школах, клубах, хатах-читальнях.
«Рухом» була обрана вдала тематична спеціалізація, про що свідчить постійне зростання продукції виробництва і динаміка росту його капіталів. Книги виходили за серіями: «Театральна бібліотека», «Красне письменство», «Наукова література», «Бібліотечка української літератури для селянських і робітничих книгозбірень», «Франківська бібліотека», «Ілюстрована бібліотека для дітей». Були опубліковані зібрання творів І. Карпенка-Карого, І. Франка, В. Винниченка та інших класиків. «Жанровий доробок видавничої продукції репрезентує всі роди художньої літератури. Особлива увага приділялася виданню театральних п'єс. Меншим накладом друкувалися повісті та романи» [2; С. 84].
Видавалась також незначна кількість підручників – здебільшого, читанки. Наукові видання висвітлювали переважно історію України. З другої половини 1920-х років діяльність видавництва повністю контролювалося Укрголовлітом. Так, наприклад, у 1929 р. був заборонений до друку роман В. Винниченка «Поклади золота».
Видавництво мало власний логотип. У 20-х роках використовувалося зображення робітника, який тримав у піднятій руці книгу, з якої випромінювало світло. У сяйві світла читалася назва видавництва. У 30-х роках логотип змінили: у центрі кола був розміщений сувій, на якому написано слово «РУХ».
Із видавничою продукцією «Руху» мають змогу познайомитися читачі нашої бібліотеки. У нашому фонді зберігаються окремі томи видань творів І. Франка, Б. Грінченка, В. Винниченка. Підготовкою цих видань займалися фахівці. Так, багатотомне зібрання творів І. Франка до друку підготував Іван Лизанівський (1892-1934) – відомий громадсько-політичний діяч, член Української Центральної Ради, особистий секретар (1910-1912) І. Франка. Редактором виступив Сергій Пилипенко (1891-1934) – український письменник, громадський діяч, засновник спілки селянських письменників «Плуг». Твори Б. Грінченка редагувала його дружина Марія Грінченкова (1863-1928) та академік Сергій Єфремов (1876-1939). Привертає до себе увагу невелика за обсягом книжечка Б. Грінченка «Нелюб» (Харків, 1927) тим, що в ній розміщені три ілюстрації українського художника Петра Лапина (1887-1937). На той період через брак паперу і коштів текстова частина книг ілюструвалася досить рідко.
Серія «Театральна бібліотека» представлена комедією І. Франка «Учитель» (Харків, 1924), операми Дж. Россіні «Севільський цирульник» (Харків, 1928) та А. Даргомижського «Русалка» (Харків, 1928), про які ми вже згадували у попередніх публікаціях.
Над оформленням книг працювали відомі художники. Скажімо, зібрання творів Франка оформив С. Боровий. Серед нашої колекції книг видавництва «Рух» вирізняється дизайном обкладинки книга Олени Пчілки «Оповідання» (Харків, 1930), при оформленні якої було використано рослинно-геометричний орнамент і традиційні кольори української вишивки – білий, чорний, червоний.
У 30-х роках у видавництві почала виходити серія «Українське малярство». Переклад назви серії, прізвищ художників, вступних статей німецькою і французькою мовами свідчить про прагнення видавців зробити українську книгу та культуру відомою за кордоном. Дана серія представлена у нашому відділі трьома книгами, присвяченими творчості українських художників – Олексі Новаківському (1872-1935), Олександру Мурашку (1875-1919), Володимиру Боровиковському (1757-1825). За подачею матеріалу книги складаються з двох частин – спочатку розміщена мистецтвознавча стаття із характеристикою життєвого і творчого шляху художника, а потім йдуть репродукції картин митця. У наших книгах розміщені статті Д. Чукіна (про В. Боровиковського), В. Хмурого (про О. Новаківського), К. Сліпка-Москальцева (про О. Мурашка).
У 1933 р. видавництво «Рух» було ліквідоване, оскільки влада сприймала діяльність видавництва як антирадянську і небезпечну. Нині ці видання, подаровані бібліотеці херсонцем Сергієм Кочерженком, можна вважати за бібліографічну рідкість. За висловом українського книгознавця Надії Подоляки, книги видавництва «Рух» «належать до категорії бібліографічних раритетів і слугують зразками якісної змістовної української книги» [2; С. 85].
