Артефакти з митниці
Сучасна дійсність постійно привносить різноманітність у наше бібліотечне буття. Буває, що й доводиться проводити експертизу цінності артефактів, незадекларованих при перетині державного кордону. І хоча подібних випадків трапляється не так вже й багато, реалії сьогодення підтверджують факт того, що «поціновувачів» старовини по різні боки кордонів завжди достатньо.
У серпні 2015 року в контрольному пункті «Чонгар» Генічеського району Херсонської області працівники Херсонської митниці зупинили громадянина України, який направлявся з півострова Крим на материкову територію України. Під час огляду ручного багажу з особистих речей було вилучено незадекларований «скарб». За інформацією з преси, це було «друковане видання старослов'янською мовою, з тисненим зображенням розп'яття Ісуса Христа. Старовинна книга в твердій обкладинці із значним природним зносом, рік випуску невідомий…».
Друк був вилучений та згодом переданий до книгозбірні на експертизу. Атрибуція показала, що це «Псалтир блаженного пророка і царя Давида…», випущений друкарнею Києво-Печерської Лаври у 1889 році.
Кожного разу, розшукуючи те чи інше видання, подумки дякую колегам – укладачам каталогів, покажчиків та довідників за їх безцінну працю, яка в багатьох випадках дозволяє кваліфіковано здійснювати пошук. Бібліографи та дослідники мене зрозуміють. Тож саме за допомогою відомого багатьом бібліотечним фахівцям покажчика «Книга в Україні…» (Київ) і було атрибутовано псалтир.
Палітурка конфіскованого видання була оправлена темно-коричневою шкірою з конгревним тисненням. По центру передньої палітурної кришки – зображення розп'яття Ісуса Христа. Шкіряна оправа задньої палітурної кришки була збережена фрагментарно. Корінець взагалі був відсутній. Також були відсутніми перші чотири аркуші даного друку, зокрема й одна гравюра. А прикрашали псалтир численні заставки, кінцівки, буквиці й бордюрні декоративні рамки.
Незважаючи на загальний незадовільний стан всього видання, на ознаки значної природної зношеності, для фахівців воно все ж таки становитиме історико-культурний інтерес.
А нещодавно об’єктом нашого дослідження стала одна з найвідоміших та головних прижиттєвих праць російського історика німецького походження ХІХ ст. О. Г. Брикнера (1834-1896) – двотомник «История Петра Великого», в 6-ти ч. (СПб., 1882-1883), виданий визначним книговидавцем ХІХ-початку ХХ ст. О. С. Суворіним (1834-1912).
У жовтні цього року даний двотомник несанкціоновано намагався вивезти до Криму мешканець Слов’янська Донецької області. Але не вдалося. Співробітники Херсонської митниці спільно з прикордонниками завадили незаконному переміщенню артефактів.
Праця Брикнера була написана німецькою мовою, а в російському перекладі з'явилася в 1882 році у виданні О. С. Суворіна. Саме суворінське видання вважалося найкращим як за рівнем поліграфічного виконання, так і за багатством образотворчого ряду.
До монографії увійшла велика кількість рідкісних оригінальних ілюстрацій петровського часу. Папір видання високого гатунку, цупкий, жовтуватого кольору. Обидва томи прикрашають численні художні прикраси: заставки, кінцівки, ініціали, розкішні гравюри, малюнки, виконані відомими майстрами графіки. Окремі ілюстрації містять факсиміле автографів видатних осіб.
Як вказано в передмові до видання, при підборі ілюстративного матеріалу видавець консультувався з відомими на той час колекціонерами, великими поціновувачами мистецтва – П. Я. Дашковим (1849-1910) та Д. О. Ровинським, які люб'язно надали свої колекційні зібрання для ілюстрування даної роботи.
Тож не дивно, що високу якість поліграфії минулого сучасні фахівці та поціновувачі мистецтва книги належним чином оцінюють і сьогодні. Аналоги вартості ідентичних видань на букіністичних сайтах можуть становити нині від 36000 до 80000 російських рублів.
Конфісковані книги безсумнівно з «історією». Про це свідчать не лише сліди зношеності оправ та книжкових блоків обох томів. Колишні власники залишили на пам’ять свої автографи. У верхньому лівому куті першого тому є власницький напис олівцем: «7/ІІІ 1941 г. Сидел сам. Ждал Г.М. но недожд.» [орфогр. збережено]. А на авантитулі вгорі справа є автограф невідомої особи фіолетовим чорнилом: «[Ж]ерновской». Куди, або до кого потрапить двотомник далі, невідомо. Подальшу книжкову долю вирішуватиме суд.
Література:
1. Брикнер А. Г. История Петра Великого : в 2-х т., 6-ти ч. /Изд. А. С. Суворина; А. Г. Брикнер; гр. на дереве: Паннемакера и Матте в Париже, Кезеберга и Эртеля в Лейпциге, Клосса и Хельма в Штутгарте, Зубчанинова, Рашевского, Шлипера и Винклера в Петербурге. Загл. лист, загл. буквы и украшения худож. Панова. – С.-Петербург: Тип. А. С. Суворина, 1882. – Паг. продолж. –Т.1. ч. 1-3. – 1882. – ХХІІ, 368 с. –Т.2. ч. 4-6. – 1883. – 686, VIII, 27 с.
2. Псалтир : блаженного пророка і царя Давида, з піснями та псалми вибрані на свята Господні і Святих Божих, і з Пасхалією… [текст] /В св. Великій Чудотворній Печерській Києвській Лаврі. – К. : Друк. Києво-Печерської Лаври, [1889]. – 256 арк. – церк.-слов. мов.
