Згадуючи Блока

Левову частку експозиції складає колекція херсонського книголюба М.А.Ємельянова, подарована ним бібліотеці ще в 2005 році. І на цей раз до ювілею поета Михайло Андрійович поповнив її новими цінними експонатами. Це і книжкові знаки, присвячені Блоку, і графічні портрети поета, і  марки видавництв, які випускали його твори, машинопис поеми «Двенадцать», надрукований у 20-ті рр. ХХ ст., та ціла добірка матеріалів на відзнаку столітнього ювілею поета.

Виставка містить понад 30 прижиттєвих видань та публікацій Блока. Серед них – найцінніший примірник – поетична збірка «Стихов о России», що вийшла друком в Петрограді у 1915 році з автографом самого поета. Обкладинка виконана відомим майстром графіки Г. Нарбутом.

Власне кажучи, з цієї книги і розпочалося формування колекції. Як розповідає Михайло Андрійович, придбав він її в місцевому букіністичному магазині у 1972 році. Попереднім власником раритету був херсонський лікар Н.П. Голгер, а самим першим володарем – Сергій Карпович Лабутін, добрий знайомий та сусід Блока по дому в Петрограді. Йому й адресований дарчий напис на книзі «Сергею Карповичу Лабутину с искренним уважением и приветом от автора. Ал. Блок. Март 1920 г.».

Одразу ж по виході ця збірка привернула пильну увагу літературних критиків та шанувальників поезії. Високу оцінку надав їй Георгій Іванов – «…книга из числа тех, которые сами собой заучиваются наизусть, чьими страницами можно дышать, как воздухом…» – писав він у журналі «Аполлон» за 1915 р. До речі, цей журнал зі статтею Г. Іванова також демонструється на виставці. У числі інших прижиттєвих видань поета не менш відомі збірки – такі, як «Стихи о Прекрасной даме» (М., 1905), «Земля в снегу» (М., 1908), «Сказки» (М., 1913), «Песня судьбы» (Пб., 1919), «Ямбы» (Пб., 1919). П’ятьма книгами, що вийшли ще за життя автора, представлена поема «Двенадцать». А дві з них були видані за межами Росії – в Софії та Берліні.

Виставка знайомить не тільки з художніми творами, а й з публіцистичним доробком поета. З 1907 року він працював у літературно-критичному відділі журналу «Золотое руно». Частина його публікацій за цей період знайшла відображення саме на сторінках цього журналу, який, на щастя, зберігся у фондах книгозбірні.

Поряд з творчою та публіцистичною спадщиною поета на виставці також представлені видання про його життєвий і творчий шлях. Деякі з них теж можна віднести до числа рідкісних видань – «Александр Блок. Андрей Белый» (Пб., 1919) Іванова-Розумника, спогади М. Бекетової «Александр Блок и его мать» (Л.-М., 1925), «Книга об Александре Блоке» (Пб., 1922) та «Александр Блок как человек и поэт» (Пг., 1924) К. Чуковського, «Ранний Блок» (М., 1922) П. Пєрцова, «А. Блок и Россия» (М.-Пг., 1923) М. Бабенчикова, «Александр Блок и театр» (М., 1925) М.Д. Волкова та багато інших, не менш цікавих досліджень.