Херсонські видання (1917-1921)
На жаль, книжкова продукція та періодика місцевих Херсонських видавництв і товариств періоду 1917-1921 років, що збереглася у фонді книгозбірні, представлена в бібліотеці вкрай малою кількістю видань – лише декілька примірників.
Всього упродовж 1917-1921 років у Херсоні було випущено 39 найменувань книжок. Окремі примірники зберігаються нині в Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського, Одеській національній науковій бібліотеці та в державній науковій установі "Книжкова Палата України імені Івана Федорова".
|
До 59 річниці пам’яті Т. Г. Шевченка друкарнею Херсонського мистецького кооперативу ім. М.Старицького в 1920 році був виданий «Кобзарик». Невідомо, чому саме таку назву надали ініціатори видання. Можливо, для того, щоб підкреслити невеликий формат – 115х165 мм та обсяг видання – лише 31 сторінка, або ж намагалися адресувати його дитячій аудиторії. Шевченко Т. Кобзарик : 59-е святкування пам’яті / Т.Шевченко ; [передм. ред.]. – Херсон : Друк. мистец. кооперативу ім. М.Старицького, 1920. – 31 с. На початку видання розміщено біографічні дані про поета, що передують віршам. До збірки увійшло 13 поезій, серед них – «Заповіт», «Мені однаково…», «Як би ви знали, паничі…», «Холодний Яр», «Ой чого ти почорніло, зеленеє поле?..», «Вечір», «До мертвих і живих, і ненароджених…», «Молитви», «І день іде, і ніч іде…», «Чи ми ще зійдемося знову…», «Н.В.Гоголю», «Я не нездужаю…», «Якось то йду я у ночі…». Видання забезпечене коментарями. Наступного 1921-го року до 60-річчя святкування пам’яті поета мистецький кооператив ім. М.Старицького випустив другу частину свого «Кобзарика». І цього ж року ще одне видання «Кобзарика» було здійснене за сприяння комісії по влаштуванню Шевченківського свята при Херсонській повітовій політпросвіті. |
Серед місцевих видань доби Української революції 1917-1921 років зберігся й один з томів «Повістей і оповідань» Миколи Федоровича Чернявського (1868-1938), куди увійшла його збірка «За золотим руном». Чернявський М. Ф. Повісті й оповідання / М.Ф.Чернявський. – Херсон : Вид. кооперат. т-ва «Українська книгарня». Друк. т-ва переємн. О.Д.Ходушиної, 1920. – (Ювіл. вид.). – Кн. 2: За золотим руном. – 1920. - 46 с. Повісті письменника видавалися за сприяння кооперативного товариства «Українська книгарня» в Херсоні, що зобов’язалося до 25-річного ювілею творчості письменника видати його літературні праці. Досліджуючи творчий шлях М.Чернявського, слід відмітити, що найбільш плідним для письменника в його творчій біографії виявився саме 1920-й рік. В цей період побачило світ вісім його праць – три збірки поезій, три збірки прози та два біографічні нариси. Херсонець Павло Параскевич, кандидат філологічних наук, характеризуючи творчість Чернявського, зважає на те, що письменник сам оцінював напрямки своєї творчості як сукупність «романтичного поруч з реалістичним, модернізму й поруч пленеризму, а далі імпресіонізму й символізму». * Як відзначає науковець, інший український письменник-новеліст доби «Розстріляного Відродження» Григорій Косинка (1899-1934), оцінюючи збірку Чернявського «За золотим руном», вказав на недостатню «глибину» самого змісту. Втім, він відзначив ліричність художніх образів: «За золотим руном» – не глибока змістом, немає там, крім лірика Чернявського, типів руху, а думка… Самотність і як контрасти – весна. Оповідання «На крилах пісні», але воно нагадує до дрібниць «Самотній» Коцюбинського. «Смерть Зораба» і «Кінець гри» – найкращі у збірнику оповідання, особливо перше…». П.Параскевич наголошує на необхідності по-новому поглянути на творчий спадок письменника і надати належну оцінку недооціненим, на його погляд, працям М.Чернявського. * Параскевич П. К. Микола Чернявський в оцінці критики [Електронний ресурс] / П. К. Параскевич – Режим доступу: http://prosvita-ks.co.ua/books (дата звернення 17.06.17). – Назва з екрану. |
|
Чернявський М. Ф. Червона лілея: спогади про М.Коцюбинського / [Передм. «М.Ф.Чернявський» С. О. Єфремова]. – Херсон: Вид. кооперат. т-ва «Українська книгарня». Друк. т-ва О.Д.Ходушиної, 1920. – VI, 34 с. – (Ювіл. вид.) Ювілейне видання М.Чернявського «Червона Лілея» присвячена Михайлу Коцюбинському. Дані спогади були написані в лютому 1918 року, а побачили світ у 1920 році завдяки Херсонському кооперативному товариству «Українська книгарня». Передмовою до книги послугувала характеристика творчості самого Чернявського, надана О.Єфремовим, одним із відомих українських громадсько-політичних діячів, публіцистом та літературним критиком. Як відзначено у Передмові Єфремовим, «Микола Чернявський поет з чулою, мягкою вдачею, лірик з природи, з нахилом до мрійності й розчарування, співець кохання з широким розмахом фантазії». Проте революційно-бурхлива дійсність того періоду була такою, що «мрійному співцеві» довелося майже в буквальному сенсі «взяти зброю до рук замість оливкової гілки». В основу самих спогадів покладено спомини про обставини знайомства двох письменників, сумісну працю, перебування М.Коцюбинського в Херсоні у вересні 1903 року, куди той був запрошений автором тощо. З властивою Чернявському делікатністю та чуттєвістю, він не просто життєписує творчий шлях Коцюбинського, а намагається осягнути психологічні особливості особистості письменника та характерні прикмети творчого стилю. |
|
Вістник товариства «Українська хата» в Херсоні : щотиж., орган суспіл.-політ. т-ва «Українська хата». – Херсон, 1917 – . Перша україномовна газета в Херсоні початку ХХ ст. Щотижневик заснований суспільно-політичним товариством «Українська хата» в Херсоні, що було утворено на початку Української революції 1917 року. Газета висвітлювала новини українського життя, була рупором національно-демократичних сил у визвольній боротьбі за незалежність України. Перший номер газети вийшов 12 квітня 1917 року в друкарні С.Ольховикова і С.Ходушина. Згодом вона випускалася губернською друкарнею. Редакція знаходилася по вул. Ришел’євській в будинку Горлової (проти Казенної палати). Спочатку газета виходила нерегулярно, згодом випускалася щотижня. На сторінках щотижневика крім новин публікувалися гострі політичні статті діячів «Української хати», зокрема І.Челюка, М.Чернявського та інших. Можна припустити, що з реорганізацією самого товариства «Українська хата» в товариство «Просвіта» у 1918 році припинила свою діяльність і газета. В бібліотеці збереглися лише окремі числа щотижневика за 1917 рік. |