Забутий автор пісні «Ой, у лузі червона калина» (до 145-річчя від дня народження Степана Чарнецького)
Із початком повномасштабного вторгнення українці гартували дух, зокрема, патріотичними піснями. Найвідомішою з них стала «Ой, у лузі червона калина». Пісня, яку підхопив увесь світ, свого часу супроводжувала в боях і січових стрільців, і воїнів Української повстанської армії. Її автор – український поет, перекладач, журналіст, театрально-музичний критик, режисер Степан Миколайович Чарнецький.
Народився на Тернопільщині у сімʼї греко-католицького священника. Навчався на інженера у Львівській політехніці, але диплом так і не захистив. Його покликанням були література і театр. Багато перекладав з польської мови, писав поезію, рецензії на вистави та зробив дослідження з історії українського театру на Галичині. Степан Чарнецький був учасником літературного угруповання «Молода муза», а також театральним референтом, режисером і художнім керівником театру товариства «Руська бесіда» – першого українського професійного театру, що діяв у Львові з 1864 року.
Історія створення пісні «Ой, у лузі червона калина» досить цікава. За однією з версій, перший варіант пісні С. Чарнецький написав 1912 чи 1914 року, коли працював над постановкою п'єси Василя Пачовського «Сонце руїни» про гетьмана Петра Дорошенка. У ній розповідалася історія одного з найтрагічніших для українців періодів (друга половина XVII ст.). Це розпад української державності, багато кровопролитних війн; він носив назву «Руїна». А «Сонцем руїни» називали гетьмана Петра Дорошенка (1627–1698 рр.), що був відомий своїми планами об'єднати українські землі. Степан Миколайович узявся за нову постановку драми «Сонце руїни», бо раніше вона зазнала сценічного провалу. Він змістив акценти й скоротив драму (вистава, кажуть, тривала чотири години). Про це Степан Чарнецький писав у своїх знаменитих спогадах «Мандри Мельпомени» (які друкувалися у львівських часописах, а згодом послужили основою для його розвідки «Нариси українського театру в Галичині», якою досі послуговуються театрознавці): «Автор дав мені свобідну руку скоротити предовгу протяжну, але прекрасну свою драму. Я це й зробив, обтинаючи її більш як на одну третину та заступаючи сумну і протяжну пісню «Ой, не дивуйтеся добрії люде», яку співав хор війська в кінці другої дії, новою піснею «Ой, у лузі червона калина…», до котрої мелодію доробив я сам, а тодішний капельник Михайло Коссак розложив її на дуті дерев’яні й бляхові інструменти».
За словами істориків, замість фінальної пісні-скарги «Чи я в лузі не калина була», поет вигадав більш оптимістичний фінал, ввівши у драму народну пісню «Розлилися круті бережечки». Він переробив у ній слова так, щоб текст краще вписувався у зміст вистави, а останній куплет залишив без змін. Крім цього, поет створив до пісні нову, споріднену з народною, мелодію.
Фото: Вікіпедія
Завдяки виставі, пісня, а особливо її остання строфа «Ой, у лузі…», стала відомою. У червні 1914 року акторський склад Українського театру заспівав «Червону калину» у Чорткові разом з учасниками сокільсько-січового свята. А коли спалахнула Перша світова війна, у серпні 1914 року в Стрию її вперше почув Григорій Трух – майбутній священник і богослов, а у той час – чотар Українських Січових Стрільців (УСС). До першої строфи «Ой, у лузі…» Трух додав ще три, саме ця пісня стала патріотичним гімном УСС.
«Слова тієї пісні, – писав Григорій Трух у спогадах, – що мене так захопили, були перші її слова: “Ой, у лузі червона калина похилилася, чогось наша славна Україна зажурилася…”. Оці слова так дуже підходили до тодішнього нашого становища й так живо висловлювали всю нашу стрілецьку ідею, що я повторював собі ту чарівну строфку раз у раз, а коли наступного дня ми знову вийшли на вправи, я сів перед бурсою коло столика й склав іще три нові, додаткові строфки, що разом створили ту славну “Червону калину”…».
Григорій Трух. Фото: chytomo.com
Пісня одразу стала дуже популярною. Навіть тодішній найвідоміший львівський військово-історичний часопис отримав назву «Літопис Червоної Калини». Степан Чарнецький не претендував на авторство, скромно стверджуючи, що лише літературно доробив народні слова, проте твердо наполягав на авторстві нової мелодії.
Степан Чарнецький також писав жовнірську поезію і був теоретиком стрілецького театру. Його кілька разів заарештовували, зокрема, як редактора газети «Діло», який дозволив надрукувати заклик вступати до Української Галицької армії (УГА). У своїх фейлетонах автор часто критикував польську владу. У період міжвоєння, до 1939 року, Степан Чарнецький працював пресовим секретарем у магістраті. За радянської окупації – бібліотекарем. Помер 1944 року, майже забутий. Проте його пісня пережила різні режими й окупації.
У 1980-х роках у пісні «Ой, у лузі червона калина» з’явилася остання, п’ята строфа, що починається словами «Не хилися, червона калино…». Її додали українські дисиденти: композитор та диригент Леопольд Ященко і правозахисниця, учасниця руху шестидесятників, мемуаристка, публіцистка, журналістка та редакторка «Вісника репресій в Україні» Надія Світлична.
24 серпня 1991 року у Верховній Раді України після проголошення незалежності нашої держави було виконано уривок пісні «А ми тую червону калину підіймемо».
Пам’ятник Стапану Чарнецькому в його рідному селі – Шманьківцях. Фото: Максим Огородник
14 жовтня 2016 року у Шманьківцях на Тернопільщині було встановлено рекорд України «Наймасовіше виконання стрілецького гімну України».
Сто років після прем’єри пісні історія повторилася, але вже в іншому контексті: на сході України почалася «гібридна» війна. А в 2022-му, із початком широкомасштабного російського вторгнення в Україну, гімну-маршу УСС надав «третє дихання» боєць Сил територіальної оборони ЗСУ – фронтмен гурту «Бумбокс» Андрій Хливнюк, виконавши його на тлі Софії Київської і зробивши твір ще популярнішим. Нині «Червону калину» наспівує не тільки Україна, а й увесь світ, причому – різними мовами. Легендарний гурт «Pink Floyd» вперше за 28 років випустив пісню «Hey Hey Rise Up» за мотивами «Ой, у лузі червона калина».
І зараз «Червона калина» знову гартує дух українців у час війни, як понад сто років тому. Слова, написані для сцени, стали голосом нації у боротьбі за свободу.
Фото з відкритих джерел
Ой, у лузі червона калина похилилася,
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!
Марширують наші добровольці у кривавий тан,
Визволяти братів-українців з московських кайдан.
А ми наших братів-українців визволимо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!
А ми наших братів-українців визволимо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!
Ой, у полі ярої пшениці золотистий лан,
Розпочали стрільці українські з москалями тан,
А ми тую ярую пшеницю ізберемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!
А ми тую ярую пшеницю ізберемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!
Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,
То прославить по всій Україні січових стрільців.
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!
Джерела:
1. Мележик Т. «Ой, у лузі червона калина», – текст пісні, історія її виникнення і найпопулярніші виконання [Електронний ресурс] / Тетяна Мележик // ТСН.ua : [загальноукр. сайт новин]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://tsn.ua/ukrayina/oy-u-luzi-chervona-kalina-teks-pisni-istoriya-yiyi-viniknennya-i-naypopulyarnishi-vikonannya-2026975.html. – Назва з екрана. – Дата публікації : 08.04.2022. – Дата звернення : 27.01.2026.
2. Мориквас Н. Пісня лицарської слави: з історії знаменитої «Червоної калини» [Електронний ресурс] / Надія Мориквас // Читомо: [портал про культуру читання і мистецтво книговидання]. – Електрон. дані. –Режим доступу : https://chytomo.com/pisnia-lytsarskoi-slavy-z-istorii-znamenytoi-chervonoi-kalyny/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 06.05.2022. – Дата звернення : 27.01.2026.
3. Музична оборона. «Ой, у лузі червона калина» [Електронний ресурс] : [відео на каналі Павла Зіброва] // YouTube : [інтернет-відеохостинг]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=rsodZcdcR8s&list=RDrsodZcdcR8s&start_radio=1. – Назва з екрана. – Дата публікації : 21.08.2022. – Дата звернення : 27.01.2026.
4. Терлюк І. Автор пісні «Ой, у лузі червона калина» Степан Чарнецький – родом з Тернопільщини [Електронний ресурс] / Ірина Терлюк // Суспільне Тернопіль : [сусп.-політ. інформ. інтернет-вид.]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://suspilne.media/ternopil/230027-avtor-pisni-oj-u-luzi-cervona-kalina-stepan-carneckij-rodom-z-ternopilsini/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 18.04.2022. – Дата звернення : 27.01.2026.
5. Шевелєва М. Степан Чарнецький – забутий автор «Червоної калини» [Електронний ресурс] / Мар’яна Шевелєва // Український інтерес : [всеукр. громад.-політ. інтернет-вид.]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://uain.press/blogs/stepan-charnetskyj-zabutyj-avtor-chervonoyi-kalyny-1156939. – Назва з екрана. – Дата публікації : 21.01.2025. – Дата звернення : 27.01.2026.
6. Шиян О. Інженер, який написав легендарну пісню про червону калину [Електронний ресурс] / Орися Шиян // ZAXID.NET: [онлайн-медіа]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://zaxid.net/stepan_charnetskiy_avtor_pisni_oy_u_luzi_chervona_kalina_tsikavi_fakti_n1627610. – Назва з екрана. – Дата публікації : 09.01.2026. – Дата звернення : 27.01.2026.
