Вчимося малювати – поради сторічної давності

Сьогодні, шановні користувачі, ми хотіли би познайомити вас із доволі цікавою працею М. Даденкова «Рисование как средство наглядности». Видання вийшло друком у Києві в 1915 році на замовлення Херсонської губернської земської управи. Книга містить матеріали лекцій з педагогіки, які були прочитані на літніх земських учительських курсах 1914 року в Херсоні. Ці заняття були настільки успішними, що багато вчителів підходило до лектора зі словами: «Тепер я буду малювати!». З надією пробудити такий порив у більш широких масах учительства М.Даденков й видав цей посібник.

Історична довідка

З 2 червня по 5 липня 1914 року в Херсоні проходили загально-педагогічні курси. У якості лекторів згідно із постановою губернської управи запрошувалися виключно професори й педагоги з відомими іменами. Так у 1914 році свої заняття у Херсоні провели: Петро Кудрявцев (професор Київської духовної академії), Леонід Ніконов (інспектор навчальних закладів Російського Імператорського технічного товариства), Микола Даденков (лектор Київського Фребелівського інституту), Іван Четвериков (професор Київської духовної академії). Була затверджена й програма занять на курсах:

1. Педагогіка з дидактикою – 22 години.
2. Методика російської мови – 16 годин.
3. Методика арифметики – 14 годин.
4. Педагогічна психологія з експериментальною педагогікою – 20 годин.
5. Російська література – 20 годин.
6. Природознавство – 22 години.
7. Показові уроки лекторів у школі:
– з російської мови – 10 годин;
– з арифметики – 4 години.
8. Практичні уроки слухачів курсів у школі:
– з російської мови – 8 годин;
– з арифметики – 6 годин.

Окремо відводився час для співбесід, консультацій, огляду підручників і наочних посібників у початковій школі. Навчання проводилося 6 днів на тиждень. У вільний від занять час управа влаштовувала для слухачів курсів екскурсії. Усього було проведено 28 екскурсій у різних місцях Херсона і Херсонської губернії: в Природничо-історичному музеї губернського земства, в міському водопроводі, в Катерининському соборі, на англійських вантажних пароплавах, в археологічному музеї, в колонії для душевно хворих, на міській електростанції, у фортеці, де було оглянуто приміщення колишньої лазні Катерини ІІ, в Бізюковому монастирі, на Карантинному острові, в Грязелікарні Херсонського повітового земства в Голій Пристані, в колонії для неповнолітніх злочинців, ботанічні екскурсії в «Казённый сад» (сільськогосподарське училище), дослідне поле, і, нарешті – в Одесу. Курси були надзвичайно важливою освітньою подією Херсона, невипадково їх відкриття супроводжувалося молебнем. Та й сума фінансування була досить солідною – 7500 рублів.

Відомий педагог Микола Федорович Даденков окрім основних лекцій з методики викладання російської мови, провів також у Херсоні заняття з малювання. У своїй праці «Рисование как средство наглядности» автор наголошував на тому, що вчителеві початкових класів для проведення уроків зовсім не потрібно бути художником. Навпаки, коли діти бачать бездоганно виконаний малюнок, їхнє бажання творити одразу ж відпадає, адже вони напевно знають, що їхні роботи будуть значно гірші. Тому на уроках образотворчого мистецтва вчителеві не слід демонструвати повною мірою свої художні здібності, нехай виконані ним зображення будуть лише на крок досконаліші, ніж роботи учнів. Це надасть школярам впевненості у власних силах і поставить перед ними цілком реальне для виконання завдання.

Як відомо, малювання – невід'ємна потреба розвитку дитини. З будь-якої калюжки чаю за столом 2-річний малюк із задоволенням буде виводити різні узори. Спітніле вікно, пісок, сніг – усе, де може залишитися слід від пальця, використовує дитина для свого пориву до зображення. Проте між малюнком дорослого і малюнком дитини існує суттєва відмінність. Дитина в своєму малюнку основну увагу звертає не на ретельність, не на перспективу і правильне співвідношення величини різних предметів і не на правильність ліній – для дитини значно важливіший зміст її картинки й душевні переживання, з яких народився малюнок. Дитина хоче своїм малюнком перш за все розказати про себе і про світ, в якому вона живе: дитячий малюнок, незважаючи на всю «немистецькість» руки маленького художника, є засобом вираження власних переживань.

Посібник М. Даденкова містить 110 ілюстрацій, серед них – і учнівські малюнки, які прекрасно демонструють психологію й особливості світосприйняття маленької людини. Автор детально зупиняється на техніці зображення будинків, інтер’єрів, рослин, звірів, ландшафту. Наприклад, тварин школярі малюють залюбки. Але половина всіх дітей 7-річного віку для зображення будь-якої тваринки використовує схему людського тіла. М. Даденков рекомендує вчитися малювати звірів за допомогою геометричних фігур. Скажімо, кота легко намалювати, використавши коло, а качку – через овал.

Тож, шановний читачу, якщо вас зацікавила методика викладання малювання сторічної давності, ласкаво просимо до відділу рідкісних та цінних видань! Хто зна, а може саме в нас ви знайдете для себе щось цінне та незвичайне. Не випадково кажуть, що нове – це добре забуте старе.

Джерело:

Даденков Н. Рисование, как средство наглядности. С 110 рисунками. Первая тысяча. - Киев: Изд. Херсон. губ. зем. упр., 1915. – 90 с.

Олена Петренко