Книги – ювіляри 2015 року
Прийдешній 2015 рік багатий на ювілейні книжкові дати. Тож організована відділом рідкісних та цінних видань книжкова виставка «Світло духовності і культури: книги – ювіляри 2015 року» присвячена саме їм – виданням-ювілярам.
Цьогоріч ми відзначатимемо ювілеї прижиттєвих видань «Кобзаря» Тараса Шевченка, романа Пантелеймона Куліша «Чорна рада», збірки «Миргород» та повісті «Тарас Бульба» Миколи Гоголя, поеми Олександра Пушкіна «Руслан і Людмила» тощо.
Перший розділ виставки присвячений «Кобзарю» Тараса Шевченка. У цьому році минає 155 років із дня виходу першого прижиттєвого видання та 175 років з часу публікації останнього прижиттєвого видання знаної шевченківської поетичної збірки.
Свого часу «Кобзаря» найбільш вдало охарактеризував класик української літератури І. Франко: «Поява Шевченкового "Кобзаря" 1840 року в Петербурзі мусить уважатися епохальною датою в розвою українського письменства... Ся маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухла мов джерело чистої, холодної води, заясніла невідомою досі в українському письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову". Історики літератури вважають, що з усіх прижиттєвих видань творів Т. Шевченка саме цей варіант зовні був найпривабливішим.
«Кобзарь» Тараса Шевченка 1860 року випуску є значно повнішим у порівнянні з попереднім: сюди увійшло 17 творів, на відміну від 8-ми в першому. Це видання поет присвятив видатній українській письменниці, своїй названій доньці Маркові Вовчку. Видання цікаво ще й тим, що в ньому вперше представлене художнє зображення Тараса Шевченка з факсиміле його автографу. Автор портрету – український художник Михайло Микешин.
Розділ, присвячений виходу славнозвісного шевченківського «Кобзаря», містить найцінніші примірники нашої бібліотечної Шевченкіани – оригінал другого прижиттєвого видання (Шевченко, Т. Г. Кобзарь Тараса Шевченка [Текст] / Тарас Шевченко; худож. М. Микешин. – СПб.: Коштом П. Симиренка. В друк. П. А. Куліша, 1860. – 245с.: порт.); факсимільний і репринтні варіанти першого видання (Шевченко, Т. Г. Кобзарь Тараса Шевченка [Текст] / Тарас Шевченко. – Факс. вид 1840 р. – К.: Дніпро, 1974. – 114 с., Шевченко, Т. Г. Кобзарь Тараса Шевченка [Текст] / Тарас Шевченко. – Репринт. изд. 1840 г. – К.: Книжково-журнальна фабрика, 1962. – 115 с., Шевченко, Т. Г. Кобзарь Тараса Шевченка [Текст] / Тарас Шевченко. – Фототипія першого вид. з 1840 р. – Львів: Накладом наук. тов-ва Шевченка, 1914. – 114 с.); репринтне видання української діаспори (Шевченко, Т. Г. Кобзар [Текст] / Т. Г. Шевченко; за ред. Яр. Рудницького. – Ювіл. вид. (1860 -1960). – Bінніпег (Канада): Ін-т шевченкознавства УВАН; Нью-Йорк: Говерля, 1960. – 244 с.) тощо.
Другий розділ виставки присвячений 170-й річниці від дня опублікування першого українського історичного роману «Чорна рада» Пантелеймона Куліша, що відтворює історичні події 1663 року. Основними характерними особливостями твору є захоплюючий сюжет, яскраві колоритні образи, струнка композиція, драматичні ситуації та багатство мови. Свого часу Тарас Шевченко по-дружньому тепло відізвався після прочитання роману: «Спасибі тобі, Богу милий друже мій великий, за твої дуже добрі подарунки і, особливо, спасибі тобі за «Чорну раду». Я вже її двічі прочитав, прочитаю і третій раз, і все-таки не скажу більш нічого, як спасибі. Добре, дуже добре ти зробив, що надрукував «Чорну раду» по-нашому. Я її прочитав і в «Руській бесіді», і там вона добра, але по-нашому лучче».
В наших фондах зберігся примірник видання роману часів Другої світової війни (Куліш, П. О. Чорна рада: Хроніка 1663 року [Текст]: [роман] / Пантелеймон Куліш. – К.; Х.: Укр. держ. вид., 1944. – 164 с.); видання української діаспори (Куліш, П. О. Чорна рада [Текст]: іст. роман; Повість-хроніка 1663 р. (виїмки) / П. О. Куліш. – Нью-Йорк: Вид. шк. ради УККА, 1968. – 48 с. – (Шк. б-ка) та інші, більш пізніші за часом виходу передруки роману.
Ювілярами прийдешнього року також є безсмертні творіння класика української та російської літератури М. В. Гоголя – повість «Тарас Бульба» (180 років з часу виходу) та збірка «Миргород» (185 років від дня випуску).
Збірка «Миргород» М. В. Гоголя основана на українському фольклорі та складається з чотирьох повістей – чотирьох літературних методів-спроб відображення матеріалу у класичних (античних) жанрах: «Старосвітські поміщики» – ідилія, «Тарас Бульба» – епічна пісня, «Вій» – містерія, «Повість про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем» – сатира. Краса і таїна цієї збірки полягає саме в тому, що насправді було «сказано» набагато більше, ніж «показано».
Перша редакція повісті М. В. Гоголя «Тарас Бульба» також увійшла до збірки «Миргород» 1835 року, але вона не відома широкому читацькому загалові, оскільки було канонізовано її другий варіант, надрукований 1842 року. У героїчній повісті «Тарас Бульба» письменник яскраво змалював Запорозьку Січ, правдиво відтворив побут, звичаї козацтва тих часів та прославив мужність, відвагу, вірність батьківщині, товариству, козацькій честі.
На виставці експонуються: примірник повісті, виданий німецькою мовою в 1941 році (Gogol, N.W. Taras Bulba [Текст]: Deutscher Staatsverlag: Engels, 1941. – 153 s.); видання післявоєнного часу, подароване херсонським письменником І. Т. Стариковим (Гоголь, Н. В. Миргород [Текст]: [повести] / М. В. Гоголь // Избранные произведения. – [М.]: Гос. изд-во худож. лит., 1946. – С. 91-186); багато ілюстроване та високохудожнє видання (Гоголь, Н. В. Тарас Бульба [Текст]: повесть / М. В. Гоголь; автолитогр. Е. Кибрика – М.; Л.: Дет. л-ра., 1946. –155 с.). Представлений також примірник лібрето М. П. Старицького опери Миколи Лисенка за сюжетом повісті (Лисенко, М. В. Тарас Бульба [Ноти]: опера на 4 дії, 10 картин /М. В. Лисенко; за повістю М. В. Гоголя; лібрето М. П. Старицького. – К.: Держ. вид-во образотв. мистец. і муз. літ.,1957. – 29 c.: ілюстр.) тощо.
Не могли ми оминути ще й одного ювіляра року. Це славнозвісна поема генія російської літератури О. С. Пушкіна «Руслан и Людмила», 195-ти ліття якої відзначають пошановувачі творчості поета. За висловом сучасника Пушкіна, російського літератора Олександра Воєйкова поема «Руслан и Людмила» на той час становила «…новое, прекрасное явление в нашей [русской] словесности… Прекрасные картины на самом узком холсте, разборчивый вкус, тонкая, веселая, острая шутка… Но всего удивительнее то, что сочинитель сей поэмы не имеет еще и двадцати пяти лет от рождения!».
Поема «Руслан і Людмила» – це чарівна казка, присвячена юним дівчатам, «царицям душі» поета зі сподіванням, що бодай якась із них тишком прочитає її. Поема відразу була високо оцінена В.А. Жуковським, який підніс О.С. Пушкіну свій портрет із знаменитим написом «Победителю ученику от побежденного учителя в тот высокоторжественный день, в который он окончил свою поэму «Руслан и Людмила». 1820. Марта 26. Великая Пятница».
На жаль, наші фонди не багаті на прижиттєві видання цього відомого твору Пушкіна. Тож основною прикрасою даного розділу є видання 40-х років минулого століття: переклад поеми українською мовою (Пушкін, А. С. Руслан і Людмила [Текст]: [поема] / А. С. Пушкін; пер. М. Терещенка, худож. О. Довгаль. – [Ювіл. вид.]. – К.: Молодь, 1949. – 104с.); багато ілюстроване та якісно художньо оформлене академічне видання поезій класика, в якому також міститься названа поема (Пушкин, А. С. Руслан и Людмила [Текст]: [поэма] / А. С. Пушкин // Поэзия; переплет, тит. лист, шмуцтитулы, заставки Г. Епифанова. – М., Л.: Гос. изд-во худож. л-ра, 1949. – С. 181-212.) Вже букіністичною цінністю стало видання поеми із серії «Библиотека колхозника» (Пушкин, А. С. Руслан и Людмила [Текст]: [поэма] / А. С. Пушкин // Избранные произведения; ред. С. Петров. – М.: Моск. рабочий, 1952. – С. 95-165).
Цікавинкою розділу, без сумніву, є сучасне херсонське видання поеми циганською мовою (Пушкин, А. С. Руслан и Людмила [Текст]: [поэма] / А. С. Пушкин; пер. на цыг. яз.: Ю. Н. Иваненко, Н. Н.Ильин, ил. Р. Мельник; Междунар. фонд «Відродження». – Херсон: Наддніпряночка, 2010. – 95 с.) Авторство перекладу належить двом талановитим діячам культури, циганам за походженням – херсонцю Юрію Іваненку та поету з Кіровоградщини Миколі Ільїну. Відтепер поезія Пушкіна, завдяки перекладу цього вдалого тандему, стала доступною циганським дітлахам.
Малий тираж видання (500 пр.), яскраве поліграфічне оформлення (кольоровий форзац з орнаментом, численні декоративні бордюри, цікавий ілюстративний матеріал тощо) та автограф одного з перекладачів однозначно зробили цей примірник колекційним.
Звичайно, творів-ювілярів року набагато більше, ніж тих, про які ми розказали вам. Тож познайомитись, як з виставкою, так і з іншими численними виданнями-ювілярами, запрошуємо до відділу рідкісних та цінних видань.
