Шевченківські читання
Вшановуючи пам’ять Т.Г.Шевченка, напередодні 153-х роковин від дня його перепоховання у відділі рідкісних та цінних видань відбулися літературні читання «Наша дума, наша пісня не вмре, не 
загине» за участю студентів 3-го, 4-го та 5-го курсів російсько-українського відділення факультету іноземної філології Херсонського державного університету та працівників бібліотеки.
Вірші поета, доповіді, присвячені публікації творів Великого Кобзаря в ХІХ ст. та перепохованню шевченківського праху, звучали у виконанні студентів вишу і працівників книгозбірні. Окремий інтерес становила художньо-ілюстративна експозиція «Шевченкіана з рідкісних фондів книгозбірні», з якою присутніх ознайомили працівники відділу.
В експозиції представлені видання ХІХ – першої половини ХХ ст. Серед них збірки поезій, критико-біографічні хроніки про діяльність та творчість Шевченка. Виставка також містить репринтні видання перших прижиттєвих збірок поета, репринтні альбоми живописних робіт Шевченка, сучасні колекційні видання, присвячені його життю та творчості, мініатюрні та малоформатні збірки шевченківських поетичних творів, зокрема його «Заповіт» мовами народів світу тощо.
Найцінніше в колекції – третє прижиттєве видання «Кобзаря» 1860 року, що вийшло у Санкт–Петербурзі в друкарні українського письменника Пантелеймона Куліша. На фронтисписі примірника – портрет Шевченка, виконаний художником М. Мікешиним. Це одне з перших прижиттєвих зображень поета.
Цікавий експонат шевченківського «Кобзаря», виданого в Києві у 1894 році, надійшов до колекції цьогоріч. Подарований він був колишнім очільником Херсонської області Миколою Костяком саме напередодні звільнення його з посади в бурхливі дні громадянського протистояння в Україні. Тож можна вважати цей подарунок деякою мірою символічним. Він безперечно становитиме не тільки культурну, а й історичну цінність.
Рідкісний примірник «Кобзаря» 1931 р., також демонстрований на виставці, має свою особисту долю, досить трагічну. Його укладачем був відомий шевченкознавець Михайло Новицький, ілюстратором - український художник Василь Седляр. Всіх творців цього видання репресували. Декого ув’язнили, а комусь пощастило вийти за лаштунки НКВС на волю. Автор ілюстрацій – Василь Седляр був розстріляний в Києві 12 липня 1937 р. Роботи художника були повністю знищені, зафарбовані, виламані зі стін, спалені та пошматовані. Сам «Кобзар» був вилучений з бібліотек та книгарень, а ім’я художника було на довгий час викреслене з історії української культури. Ця книга подарована нам херсонкою – поетесою Таісією Щербою і тепер, безсумнівно, є також прикрасою бібліотечної шевченкіани.
Чимало інших, безперечно цікавих та цінних експонатів привернули увагу як студентської аудиторії, так і їх керівника – Горбонос Ольги В'ячеславівни, доцента кафедри світової літератури та культури 
Херсонського державного університету. Студенти не тільки наочно ознайомились з книжковими цінностями, а й мали змогу перегорнути сторінки видань більш ніж столітньої давності, знов перечитати незабутні шевченківські рядки, надруковані ще за життя поета: «І мене в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій, не забудьте пом’янути незлим тихим словом».
Ми не забули, пам’ятаємо і завжди будемо пам’ятати cвіточа української поезії.
А на завершення хочеться висловити подяку за творчий підхід безпосередьно викладачу Горбонос Ользі В'ячеславівні та її вихованцям – Красновид Анастасії, Алексеєвій Аліні, Приходцевій Дар’ї та Потрієнко Владиславі. Завжди будемо раді вам, дорогі читачі та шанувальники творчості Т.Г.Шевченка.
