Прижиттєві видання Василя Барки

2023 рік багатий на ювілейні дати, пов’язані з життям і творчістю українського письменника та перекладача Василя Барки: 115 років від дня народження, 20 років від дня смерті, 70 років із часу виходу його дебютного роману «Рай» (1953р.), 65 років від початку роботи над твором «Жовтий князь» (1958р.). Василь Барка був представником української діаспори в Сполучених Штатах Америки. Він удостоєний Міжнародної літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша (2017р., посмертно). Його вважають послідовником вітчизняного філософа Григорія Сковороди. Життєве кредо Василя Барки: «Світ мене спіймав, але не втримав» (перефразований афоризм Г. Сковороди).

Народився Василь Барка (16.07.1908 р.) у с. Солониця на Полтавщині в козацькій родині. Його справжнє ім’я – Василь Костянтинович Очерет. Навчався в духовному училищі у м. Лубни. Закінчив трудову школу і педагогічний технікум (1927р.). Викладав фізику та математику у Попаснянському районі Бахмутської округи на Донбасі. Викрив зловживання місцевої влади і тому змушений був поспіхом виїхати на Кубань (1928 р.). Здобув філологічну освіту в Краснодарському педагогічному інституті. Дебютні вірші були опубліковані в журналі «Червоний шлях» (1929 р.). Перша збірка – «Шляхи» (1930 р.). Ледве не помер від голоду (1933–1934рр.). Закінчив аспірантуру, викладав історію середньовічної зарубіжної літератури в Краснодарському педагогічному інституті. Захистив кандидатську дисертацію про стиль «Божественної комедії» Данте (1940 р.). У 1941 р. пішов на фронт. На війні отримав контузію (1942 р.), потім довго хворів. Був захоплений німцями на Кубані й вивезений до Берліна. У 1950 р. виїхав до США. Жив у Нью-Йорку. Працював кочегаром, мийником вікон, голодував. Байдужий до матеріального достатку, хворий на стенокардію і напівсліпий, продовжував літературну діяльність. Пізніше усамітнився у м. Глен Спей у горах. Помер самотнім (11.04.2003 р.) у м. Ліберті (штат Нью-Йорк) у віці 94 років. Похований на цвинтарі святого Андрія.

Окремі вище наведені відомості про Василя Барку подаються в популярному довідковому виданні української діаспори «Енциклопедія Українознавства» (Словникова частина), примірник якого зберігається у цінному фонді Гончарівки. У ньому заначено також, що Василь Барка – «поет, прозаїк і критик на еміграції» [1].

У цінному фонді Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара є і діаспорні видання творів Василя Барки, що вийшли у світ за життя автора.

Одне з них – прижиттєве видання «Рай», опубліковане 1953 року. У той час авторові виповнилося 45 років. Це дебютний роман Василя Барки, виданий в Америці, де письменник на той час проживав, тяжко працюючи й бідуючи. Автором кольорової оригінальної обкладинки, що прикрашає книгу, був український художник з діаспори Юрій Соловій (1924–2007р.). «Рай» – це автобіографічний спогад автора. Головний герой роману – професор слов’янської філології Антон Никандрович Споданейко, внутрішній світ якого дуже близький та зрозумілий Василеві Барці. У творі мова йде про дві доби, життя звичайних українців в часи сталінського режиму, а саме 20 і 21 червня 1941-го року. Роман «Рай», на жаль, залишається маловідомим для українського читача. Унікальність цього художнього полотна, на думку літературного критика Юрія Шереха, полягає в тому, що «твір цей справді вільний від кількісного мислення і, за малими винятками, мислення його справді якісне, себто релігійно-містичне, себто глибоко індивідуальне, себто в принципі чуже всякому типізуванню, всякому об’єктивному відтворенню об’єктивної реальности» [6].

На сторінках емігрантського літературно-мистецького часопису «Сучасність» за 1962 рік вперше опубліковано роман «Жовтий князь» (перший том), названого самим автором повістю. Цього ж року твір побачив світ й окремою книгою. Гончарівка зберігає у своєму фонді передрук цього діаспорного видання «Жовтого князя». Він також вийшов ще за життя автора у львівському видавництві «Червона калина» з передмовою письменника. «Жовтий князь» є звітом про українську Голгофу перед Богом і перед історією. Василь Барка сам пережив голод, на власні очі бачив випадки канібалізму, тому його твір правдивий і зворушливий. Над його текстом автор працював понад три роки (1958–1961 рр.), а матеріал збирав десятиліттями, починаючи з 1933 року. Автор старанно опрацьовував свідчення, серед яких – власні та братові. У центрі твору – трагедія і мучеництво родини Катранників, якій судилося через більшовицький режим зазнати мук і голодної смерті. Письменник так змальовує той страшний рік: «По обидва боки пустельні двори; в декотрих мертвяки лежать коло заметеного порога –  нікого нема, хто міг би ховати, в кучугурі, коли не в землі. Садиби обернулися в пустоші: ні людської постаті живої, ні голосу зимової пташини, ні навіть будки собачої, не то що гавкоту, – ніде нема. Ні сарайчиків, ні курників і хлівів, клунь і комор! – все розібране і спалене. Тини позникали. Стріхи, і ті обідрані. Багато хат зовсім безверхих… Мирон Данилович підійшов до одного вікна і заглянув… В середині – самі неживі: на полу і долі; одна дитина біля підпіччя, а друга, трохи більша, біля порога. Мабуть, хотіла піти, куди очі дивляться, і зосталась тут навіки. Моторошно стало»[3]. Роман «Жовтий князь» Василя Барки до сьогодні вважається головним художнім свідченням про голодомор 1932-1933рр. в Україні, який забрав мільйони людських життів.

Василь Барка належить до тих діаспорних митців, творчість яких повернулася в Україну тільки у роки незалежності. Протягом усього свого життя письменник жив Україною і творив для добра її народу. Його двічі номінували на Нобелівську премію. Унікальний творчий спадок Василя Барки налічує понад двадцять опублікованих томів поезій, повістей, романів, есеїв, літературної критики, перекладів. Сьогодні важко уявити собі українську літературу без його значного і надзвичайно оригінального творчого доробку.

Список використаних джерел:

1. Барка Василь. Енциклопедія Українознавства: Словникова частина: [в 9 т.] / В. Кубійович, М. Глобенко; Наук. т-во ім. Шевченка. – Т.1. – Мюнхен ; Нью-Йорк : Молоде Життя, 1955. – С.94.

2. Барка Василь Костянтинович. Жовтий князь: повість / В.К. Барка; передм. В.К. Барка. – [Львів] : Червона Калина, 1998. – Друк. за вид. «Б-ка «Сучасності», Мюнхен–Нью-Йорк, 1962 р. – 279, [1] с.

3. Василь Барка. Жовтий князь / Василь Барка // Сучасність: література, мистецтво, суспільне життя. – Мюнхен. – 1962. – №7,8,9, 10[12-13],11.

4. Барка Василь Костянтинович. Рай: роман /Василь Барка; обкл. Ю. Соловiя. – Джерсi-Ситi (Нью-Йорк) : Свобода, 1953. – 308с.

5. Герасимова Г.П. Барка Василь Костянтинович // Енциклопедія історії України: у 10т. / редкол. В.А Смолій (голова) та ін.; Ін-т іст. України НАН України. – Київ: Наук. думка, 2003. – Т.1.: А –В . С. 191– 192.

6. Шерех Ю. Образ світу: Між сном і статистикою (Василь Барка "Рай") / Шерех Ю. Друга черга: Література. Театр. Ідеології. – К.: Сучасність, 1978. – С. 193.

Матеріал підготувала Діна Бондаренко,

головна бібліотекарка відділу рідкісних і цінних видань