Перший географічний атлас України
«Географічний атлас України» (Київ, 1928) – надзвичайно цікаве картографічне видання, яке із задоволенням погортають історики, географи і, навіть, філологи.
Упорядником атласу був Л. Кльований, про якого, на жаль, нам не вдалося віднайти жодних відомостей. 
Редакторами видання виступили відомі академіки – К. Воблий (1876-1947), П. Тутковський (1858-1930), О. Фомін (1867-1935). Географічну номенклатуру редагував академік А. Кримський (1871-1942).
Агатангел Юхимович керувався харківським правописом, тому назви міст в атласі закінчуються на -ське, -цьке (а не -ськ, -цьк): Скадівське, Генічеське, Артемівське, Луганське, Луцьке. Незвично для сучасників звучать й деякі інші географічні назви: Кахівка, Перекіп, Маріюпіль, Мелітопіль, Конотіп, Лубні, Ніжень, Гумань, Нікопіль, Кремінчук, Озівське море.
У передмові упорядник характеризує атлас так: «Це видання є перша спроба дати за мапографічними даними наочну картину фізичного й економічного стану України. Спочатку була думка дати такий атлас, щоб він являв огляд всієї України в її етнографічних межах. Так всю попередню роботу й велося, але в періоді дальшої роботи повстало багато непереможних перешкод, головне, в одержанні найновіших матеріялів щодо закордонного обширу України, через що й довелося змінити план всього видання й дати в атласі тільки одну першу мапу всієї України, а в решті таблиць розглядати територію України в межах УСРР».
Цільовою аудиторією, на яку орієнтувалися укладачі атласу, були читачі шкільного віку, тому видання намагалися зробити якомога доступним за ціною. Але це, звичайно, негативно вплинуло на якість книги. Автори були змушені відмовитися від багатьох технічних можливостей, які б покращили видання, зокрема, довелося обмежитися кількістю фарб при оформленні карт. Суттєво зменшився й об’єм атласу. Через фінансові обмеження вдалося опублікувати лише 15 таблиць, на яких розміщені 33 мапи й картограми.
Серед них – фізична, геологічна та адміністративна мапи; мапи головних корисних копалин, ботанічно-географічних та природних і економічних районів України, а також схематична мапа грунтів. Неабияку цікавість викликають мапи людності та етнографічного складу УСРР, стану промисловості, сільського господарства, торгівлі та кооперації. І, звісно, традиційно для подібних атласів тут розміщено таблиці нормальних температур і нормальних атмосферних опадів та температури за рік. Кожна з цих таблиць супроводжується поясненнями.
На жаль, найцікавіші карти – фізична та адміністративна – були вилучені з нашого атласу. З ними ми мали змогу познайомитися завдяки іншим інтернет-ресурсам. На фізичній карті територія України позначена не лише в межах УСРР. Окреслені також етнографічні межі українського народу у складі інших країн. Скажімо, до українських етнографічних земель відносили частину території Росії (Кубань, частина Дону з Таганрогом, Слобожанщина з Білгородом), Польщі (Холмщина, Посяння, Лемківщина, Підляшшя), Румунії (Покуття, Буковина) та ін.
Адміністративна мапа демонструє поділ УСРР на 40 округів та автономну Молдавську АСРР. Цікаво, що Херсонська округа за своєю площею входила до трійки найбільших (Мелітопольська округа – 20,3 тисяч км², Херсонська – 19,2 тисяч км², Київська – 18,6 тисяч км²).
Таблиця «Людність УСРР» дає змогу проаналізувати кількість, густоту і національний склад населення по округах, встановити співвідношення сільських та міських жителів. В Україні на той час проживало 28.900.000 чоловік, з них 79% українців, 9,5% росіян, 6,5% євреїв. Густота населення – 64 чол. на км², причому найменша густота населення припадала саме на Херсонську округу (27 чол. на км²).
Сільські жителі становили 81,8% населення УСРР. У селах проживали переважно українці (87,5%). Національний склад міського населення суттєво відрізнявся: українці становили 38,5 %, євреї – 29,5%, росіяни – 27%, поляки – 2%, німці – 0,5%, інші національності – 2,5%.
У Херсонській окрузі серед сільського населення проживало 83,5% українців, 7,75% росіян, 3,25% німців, 3,5% євреїв, 1% поляків, 1% інших національностей. Серед міського населення – 41% росіян, 29% євреїв, 28% українців, 2% представників інших національностей.
У «Географічному атласі України» Л. Кльованого кожен може знайти для себе щось нове і цікаве. Тому запрошуємо всіх бажаючих здійснити ці пошуки у нашому відділі – відділі рідкісних і цінних видань!
