Мінея службова на серпень
Мінеї місячні містять служби святих на кожен день року. В нашій малочисельній колекції книг кириличного друку є одна з таких міней – Мінея службова на серпень. До книгозбірні вона потрапила випадково. Була куплена майже за безцінь у місцевого мешканця в 
кінці 90-х років минулого століття. Можна припустити, що була вона кимoсь збережена після кампанії вилучення церковних коштовностей в перші роки існування радянської влади. Згодом хтось із попередніх власників раритету помер, а нащадкам знадобилися гроші в скрутний час.
Мінея вийшла друком з типографії Києво-Печерської Лаври у 1787 році. Це був не самий кращий період в історії Лаврської друкарні. Після великих пожеж, що її спіткали не один раз, та урядових утисків розпочався занепад вільного розвитку книговидання в Україні. Умови друку богослужбових видань були такими, що Лавра «печатала только после сверки и исправления их с великороссийскими церковными книгами и дабы никакой розни и особого наречия во оных не было». Ще з першої половини XVIII ст. лаврські друкарі зобов’язувалися надсилати до Синоду по одному примірнику своїх видань для перевірки і отримання дозволу для друку.
Тож, уважно вивчаючи наш примірник, можна відзначити, що віяння часу відбилися на змісті богослужбових текстів. Вже на титулі бачимо, що текст починається хвалою Господу Богу, а далі прославляється імператриця Катерина ІІ та інші царські особи. Уславлення імператриці та інших сановних осіб буде повторюватись у всіх подальших богослужбових текстах мінеї.
Звертає на себе увагу стриманість та мінімалізм художнього оформлення раритету. Слід зазначити, що крім дереворита із зображенням Воздвиження Хреста Господнього на звороті форти, двох мініатюр в тексті, вельми скромних заставок, кінцівок та ініціалів, інших художніх прикрас в тексті немає.
Заставки двох типів: перша – широка у формі прямокутника з рослинним обрамленням та сюжетним зображенням в овалі Ісуса Христа – до першого розділу, і вузькі – при вступних статтях до інших розділів. Колонтитули обрамовані декоративними елементами. Друк в одну фарбу.
Основна гравюра – складна і за композицією, і за високою технікою виконання – робота талановитого майстра ієродиякона Севастяна. Його авторство підтверджується залишеним автографом. На жаль, мало що відомо про цього майстра. Український книгознавець, академік Я. П. Запаско в своїй монографії, присвяченій мистецтву книги в Україні XVI – XVIII ст., згадував про цього гравера, вказавши, що він оформив низку видань другої половини XVIII ст., зокрема «Мінею службову» (1878).
Обстежуючи видання, можна відмітити, що найбільш активно колишній власник (власники) Мінеї звертались до молитов шостого дня у Святе Преображення Господа Бога і Спаса Ісуса Христа та п’ятнадцятого дня в свято Успіння Пресвятої Богородиці. Про це свідчать густо заплямовані воском аркуші саме цих розділів. Сторінки розділів прикрашені чорно-білими мініатюрами із зображенням явлення Христа на горі Фавор та Успіння Пресвятої Богородиці.
Папір видання темний, грубий, не дуже високої якості. Можливо, навіть із різних папірень, бо окремі аркуші відрізняються і за коліром, і за якістю. Відомо, що лаврська друкарня активно використовувала в роботі свій власний папір. Але наявні філіграні – ініціали «А» «Г» «С» «Н» із вказанням року виробництва «1785», можуть свідчити про те, що в даному випадку був використаний папір з російської папірні Афанасія Гончарова. Підтвердження нашому припущенню знайшлося в роботі відомого історика, архівіста і філігранолога О. Я. Мацюка, який відмічав, що російський папірник Гончаров постачав папір Києво-Печерській Лаврі. Аналоги подібного паперу віднайдено нами у відомому покажчику філіграней С. О. Клепікова.
Оригінальна палітурка мінеї була відсутня, тож, бібліотечні реставратори подарували їй нове «обличчя». Нині мінея зберігається у відділі рідкісних і цінних видань книгозбірні.
Джерела:
1. [Минея служебная. Месяц Август ] [Текст]. – Киев: В Св. Києво-Печерской Лавре, 1787. – [I], [317] c.: ил.; 2°
2. Запаско Я. П. Мистецтво книги на Україні в XVI – XVIII ст. [Текст] / Я. П. Запаско; відп. ред. П. М. Жолтовський. – Львів: Вид-во Львівського ун-ту, 1971. – С. 203-224
3. Клепиков С. А. Филиграни и штемпели на бумаге русского и иностранного производства XVII – XX вв. /С. А. Клепиков. – М.: Изд-во Всесоюзной книжной палаты, 1959. – С. 13
4. Книга і друкарство на Україні [Текст]/ О. І. Дей [та ін.]; за ред П. М. Попова; АН УРСР, Ін-т мистецтвознавства, фольклору та етнографії М. Т. Рильського, Держ. публ. Б-ка УРСР. – К. : Наук. думка, 1964. – С. 95
5. Мацюк О. Я. Папір та філіграні на українських землях (XVI – початок XХст.) / О. Я. Мацюк; редкол.: О. Г. Мітюков (голов. ред.) та ін.; Арх. Упр. при Раді Міністрів УРСР, Центр. держ. іст. арх. УРСР у Львові. – К.: Наук. думка, 1974. – С. 11
6. Огієнко І. (Митрополит Іларіон). Історія українського друкарства [Текст] /І. Огієнко; упоряд., авт. передмови М. Тимошик. – К. : Наша культура і наука, 2007. –С. 360 – 398
