Home News Миколі Гоголю - 215 років

Миколі Гоголю - 215 років

29.03.2024 16:47

1 квітня цього року виповнюється 215 років від дня народження визначного класика української літератури  Миколи Гоголя (1809 – 1852 рр.). Він є автором таких безсмертних творів, як «Вечори на хуторі біля Диканьки» (1829 – 1832 рр.), «Вій» (1835 р.), «Ревізор» (1835 – 1836 рр.),  «Тарас Бульба» (1835 р.), «Мертві душі» (1842 р.) та інших.

Упродовж усього життя (прожив лише 42р.) Микола Гоголь записував українські народні пісні, якими дуже захоплювався. Його найулюбленішою піснею була українська народна жартівлива пісня «Ой, під вишнею». 

Відомості про життєвий і творчий шлях Миколи Гоголя подано у популярному довідковому виданні діаспори «Енциклопедія українознавства», що  до повномасштабного вторгнення зберігалося у фонді Гончарівки.  Автори праці зазначають, що «Твори Г. [Гоголя] являють різні варіянти романтичного стилю, з майстерним вживанням метафорики, гіперболи  та іронічного гротеску при надзвичайній ритмічності й милозвучності мови» [3].

Головна бібліотека Херсонщини мала у своєму цінному фонді унікальний київський примірник п’єси Миколи Гоголя «Ревізор», що вийшов у світ 1918 р. Сатирична  комедія на  п’ять дій  «Ревізор» вважається однією з найкращих п’єс автора. Вона була написана Миколою Гоголем упродовж 18351836 рр. Перша редакція п'єси була надрукована у 1836 р. Друга редакція у 1842 р. У той час вона викликала справжній фурор, оскільки з небаченою силою і прямотою висміювала тогочасні суспільні проблеми. Сюжет твору актуальний і донині. «Ревізор» захоплює різноманітністю характерів, живою і барвистою мовою так званих «героїв». Серед персонажів немає позитивних образів, всі вони  однаково поводяться: беруть хабарі, не вбачаючи в цьому нічого поганого, займаються казнокрадством, принижують підлеглих та підлещуються перед начальником. Комедія має кільцеву структуру: як на початку,  так і в кінці п’єси  повідомляється про те, що «їде ревізор»[1]. Текст твору перекладений українською мовою видатним актором, режисером і громадським діячем Миколою Садовським (1856 –1933 рр.).

До повномасштабного вторгнення Гончарівка зберігала збірку  «Страшна помста» та інші оповідання» (1952р.),  що вийшла у світ у Вінніпезі  (Канада) у видавництві Івана Тиктора «Клюб Приятелів Української книжки» з нагоди 100-ліття роковин від дня смерті Миколи Гоголя. Прикрашає примірник оригінальна обкладинка. Її оформив видатний вітчизняний живописець і графік Мирон Левицький (1913 – 1933 рр.). Назва книги на титульному аркуші подається українською й англійською мовами. Також на титулці міститься зображення емблеми видавництва у вигляді обрамлених колом і восьмигранною рамкою великих літер: в центрі «ПУ», вгорі і внизу по букві «К», що розшифровується як «Клюб Приятелів Української книжки». У передмові відомого українського і канадського вченого Ярослава Рудницького (1910 – 1995 рр.) зазначено, що «Гоголь – письменник великого формату й світового значення. Українці, де б вони не жили, можуть бути горді на те, що їхня Батьківщина видала на світ цього велетня літератури» [2]. До змісту книги увійшли такі твори автора: «Сорочинський ярмарок», «Майська ніч, або утоплена», «Страшна помста», що вперше були опубліковані в 1831 р. та вирізняються оригінальністю і глибоким проникненням у життя.   Переклад оповідань «Сорочинський ярмарок»,  «Страшна помста» українською мовою здійснив вітчизняний журналіст і перекладач Антін Харченко (1887 – 1937 рр.). Твір «Майська ніч, або утоплена» переклав український поет – академік Максим Рильський (1895 – 1964 рр.).

Микола Гоголь є одним із найбільш знаних українців у світі. Він походив зі старовинного українського роду і був нащадком відомого козака Остапа Гоголя (поч. ХVII–1679р.), гетьмана Правобережної України (1675 – 1679 рр.). У батьківській родині Гоголів спілкувалися українською мовою. Визнання в літературі письменник здобув завдяки прозовим творам з українського життя. Вітчизняні митці слова ХIХ століття Тарас Шевченко і Пантелеймон Куліш ставилися до Миколи Гоголя, свого сучасника, як до українця. Відомий політик і вчений Михайло Грушевський  наголошував, що «Гоголь дав українству те, що міг дати в своїм часі й обставинах, в яких привела його на світ  і виховала доля», тому «не тільки з огляду на вплив, які мали Гоголеві повісті з українського життя, а і з огляду на його українські почуття, ми не маємо ніякої причини викидати його з історії українського національного руху, розвою української свідомости» [2].

Список джерел:

1. Гоголь Микола. Ревізор: комедія на 5 дій / Микола Гоголь; пер. Миколи Садовського. Київ: Друк. Дніпровського Союзу Споживчих Товариств; Товариство «Час» у Київі, 1918. 100[4]с. (Серія драматична № 74).

2. Гоголь Микола. «Страшна помста» та інші оповідання / М. Гоголь; пер. з рос. А. Харченка, за ред. Яр. Рудницького, обкл. М. Левицького. Вінніпеr: [КПУК], 1952. 147[11], [67]с. (Клюб приятелів української книжки, кн. 12).

3. Чижевський Д. Гоголь Микола /  Д. Чижевський // Енциклопедія українознавства: в 2-х т. / Наук. т-во ім. Шевченка; під голов. ред. Володимира Кубійовича і Зенона Кузелі; авт. вступу З. Кузеля. – Том 1: Абаза Микола Голов'янко Зиновій  Мюнхен; Нью-Йорк : Молоде Життя, 1949. – С. 391[391] –392.

Матеріал підготувала Діна Бондаренко,

головна бібліотекарка

відділу рідкісних і цінних видань

Calendar

  12345
6789 10 1112
13141516171819
20 21 22 23242526
2728293031