«Ми – нація, сузір'я мільйонів, ми – серце воль, ми – буйна кузня сили…»: (до 100-річчя з часу виходу з друку першої збірки віршів Юрія Липи «Світлість»)

Мабуть, ніхто так не прагнув вивести Україну на роль країни «першого світу», як Юрій Липа. Його тексти – це не тужливі нариси про «все пропало» і «ми такі нещасні», а потужна і надихаюча стратегія для великого народу, якому судилося вершити долю регіону, а може, і світу.

Ігор Стамбол, історик

Юрій Липа – одна з помітних зірок, що спалахнули на літературному та суспільно-політичному небосхилі України ХХ століття. Це видатний український мисленник, громадсько-політичний та культурний діяч,  ідеолог українського націоналізму, діяч УНР, письменник, поет, публіцист, полковник УПА, лікар, автор української геополітичної концепції, засновник  української фітотерапії. Він належав до тих, хто не просто вірив у незалежну Україну, а науково обґрунтовував її історичну неминучість і працював над нею щоденно.

Його ідеї несли не лише віру, але й чітке стратегічне бачення держави нового типу – на основі українських національних вартостей, сили, честі, духу. У найважчі часи XX століття Юрій Липа відстоював право України на свободу, культуру та духовну самобутність. Його наукові праці, літературні твори, а також медична практична та військова діяльність стали уособленням боротьби інтелекту з поневоленням. Він поєднував у своїй творчості глибокий патріотизм із високою культурою слова. Йому судилося увічнити своє ім`я у пантеоні визначних ідеологів та теоретиків українського державотворення.

Єдина правда, що є, – це дивитись у себе, бути самим собою, ставати самим собою.

Юрій Липа

Сьогодні геополітичні погляди Юрія Липи набувають особливої актуальності, та попри зацікавлення дослідників, його ідеї досі залишаються маловідомими широкому загалу. Значною мірою це – наслідок цілеспрямованої політики радянської влади, яка прагнула стерти його ім’я з колективної пам’яті, витіснити спадщину з культурного простору та не допустити поширення його думок.

Творча спадщина письменника налічує понад 360 творів. Серед них – три поетичні збірки: «Світлість» (1925), «Суворість» (1931), «Вірую» (1938); літературознавча збірка «Бій за українську літературу» (1935); тритомник новел «Нотатник» (1936–1937); історичний роман «Козаки в Московії» (1930–1931, 1934); публіцистичні праці «Призначення України» (1938), «Чорноморська доктрина» (1940), «Розподіл Росії» (1941). Останні стали дороговказами для поколінь борців за незалежність України.

У таборі інтернованих вояків армії УНР у Каліші (Польща) Юрій Липа упорядковує свою першу поетичну збірку «Світлість», датовану 1920 роком, пізніше доповнену і видану 1925 року. Збірка присвячена пам’яті батька-письменника. Тираж був скромний, але для українців у Польщі це стало подією: новий голос, молоде покоління, яке хоче не просто плакати за втраченою державою, а формувати нову культуру.

Дебют явив світові українську зірку, «...якій подібної досі не було...», за визначенням письменника, публіциста, культуролога та літературного критика Євгена Маланюка.

«Світлість» – це не просто збірка «молодого поета». Це маніфест чистоти й внутрішньої сили, написаний юнаком, який бачив руїну, але вибрав говорити про світло. І саме цей вибір зробив Липу не просто ліриком, а майбутнім ідеологом.

У к р а ї н е ц ь – не крик, він не любить суєт.
То він – бистрий,
То він сонний іде, хоч причаєний жде, наче вістря,
Наче вістря, зависле вгорі, що ось блисне наново,
Що на змінність і танці дасть право й оцінку, як Слово.

 Ю. Липа «Народи»

Назва збірки символічна, бо для Липи поезія була способом втримати внутрішнє світло на тлі поразки української революції 1917–1921 років. У збірці поєднуються  інтимна лірика та патріотичний біль. Це голос молодого інтелігента, який шукає сенс у нових умовах вигнання.

Поява збірки «Світлість» знаменувала прихід у літературу Юрія Липи як поета й борця, лицаря й лірика, котрий від імпресіонізму перейшов до візеонеризму (художній напрям або стиль, у якому домінує бачення світу крізь призму інтуїції, осяяння, пророчого передчуття; символічні образи, сновидні чи апокаліптичні мотиви; прагнення осягнути надреальне – те, що виходить за межі звичайного досвіду), явивши образ жінки в контексті долі Україні після Першої світової війни та долі УНР у 1917–1921 рр. Жіночий ідеал, який утвердив Юрій Липа у першій поетичній збірці, є запереченням недолугості жінки, є ствердженням близькості жінки до символічного образу України.

Нехай світ радіє,

                   Ю. Липа «Марії Липі»

Жіночий образ – по-філософськи глибокий, жінка є і ніжнобеззахисною, і берегинею роду. Автор звертається до родової й народної пам’яті, розуміючи масив пам’яті як надважливу основу для духовності нації, як первинне середовище для розвитку дітей у родині, як середовище зростання героїв. Свідомість роду в концепції Юрія Липи – це специфічна генетична пам’ять, здатна відродити традиції, структуру державності, усі її сфери.

Із проголошенням незалежності України почали з’являтись сотні різних публікацій, які повертають письменника із-за радянського дроту цензури. Український літературознавець Микола Ільницький в своїй передмові до першого повного видання поетичних творів Липи написав: «Юрій Липа повертається сьогодні до нас фрагментами, мовби розділяючись на кілька особистостей, діяльність яких реалізувалася у сферах, доволі віддалених одна від одної: художня творчість, історіософія, медицина. Кожна з цих галузей вимагає повної самопосвяти, і поєднання в особі Юрія Липи письменника (поезія, проза, літературна критика), лікаря та філософа історії можна вважати винятковим явищем».

У 2023 році львівське видавництво «Каменяр» перевидало збірку «Світлість», зберігши оригінальний текст.

Юрій Липа реалізовував усі свої творчі сили, спрямовуючи в одне русло – служіння національній ідеї, тому радянська влада спрямувала сили на те, щоб ім’я талановитого поета, письменника, літературознавця і геополітика, лікаря та науковця пішло в забуття, а творча та наукова спадщина не потрапляла до рук українців.

Його життя і творчість – приклад мужності, вірності народові та невтомної праці для Української справи. Приклад Юрія Липи – це виклик кожному з нас не зрадити Україні ні в думці, ні в дії, ні в мовчанні.

А найкращою епітафією Липі можна вважати його власний вірш:

Нехай пам’ять про Юрія Липу надихає нас бути гідними нащадками тих, хто не скорився.

Джерела:

1. 81 річниця з дня мученицької загибелі Юрія Липи [Електронний ресурс] : [наведено також книги Ю. Липи, видані у вид-ві «КАМЕНЯР»] // КАМЕНЯР : [офіц. вебсайт вид-ва]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.kamenyar.com.ua/lypa-2024/yurii-lypa-80-rokiw-pamati/1158-yurii-lypa-2025-81.html. – Назва з екрана. – Дата публікації : 18.08.2025. – Дата звернення : 11.11.2025.

2. Гейко А. До 80-річчя УПА : уродженець Полтавщини, письменник, лікар, ідеолог українського націоналізму Юрій Липа [Електронний ресурс] / Анатолій Гейко // Полтавщина : [інтернет-вид.]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://poltava.to/project/7540/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 19.10.2022. – Дата звернення : 11.11.2025.

3. Дембіцька А. А. Специфіка прозової творчості Юрія Липи [Електронний ресурс] : [магістер. робота] / А. А. Дембіцька; Львів. нац. ун-т. ім. Івана Франка. – Львів, 2021. – 104 с. – Режим доступу :  https://philology.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2023/09/Dembitska-A.-Spetsyfika-tvorchosti-YUriia-Lypy.pdf. – Електрон. версія друк. вид. – Назва з екрана. – Дата звернення : 11.11.2025.

4. Липа Ю. Марії Липі [Електронний ресурс] : [вірш] / Юрій Липа // Бібліотека віршів : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://library-poems.com/marii-lypi. – Назва з екрана. – Дата звернення : 11.11.2025.

5. Мерещук М. Ліричне й героїчне: від «Світлості» до «Суворості» Юрія Липи [Електронний ресурс] / Марина Мерещук; наук. керівник, канд. філол. наук, ст. викл. І.  А. Зелененька. – Вінниця, 2023. – 17 с. – Режим доступу: https://dspace.vspu.edu.ua/items/9ade9651-f6e3-4e2c-8d42-ed43a7e70984. – Електрон. версія друк. вид. – Назва з екрана. – Дата звернення: 11.11.2025.

6. Тишкевич М. Юрій Липа: А що ж є більше понад віру? [Електронний ресурс] / Марися Тишкевич // Український інтерес : [всеукр. громад.-політ. інтернет-вид.]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://uain.press/blogs/yurij-lipa-a-shho-zh-ye-bilshe-ponad-viru-1233877. – Назва з екрана. – Дата публікації : 05.05.2025. – Дата звернення : 11.11.2025.

Відеоматеріали:

1. Життя Юрія Липи – взірець виконаного Призначення» [Електронний ресурс] : [доп. Г. Шипки на Освітній академії «Постать Юрія Липи в контексті сьогодення», 09.01.2025] : [відео на каналі вид-ва «КАМЕНЯР»] // YouTube : [інтернет-відеохостинг]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=44uhWWSvW-E. – Назва з екрана. – Дата публікації : 26.01.2025. – Дата звернення : 11.11.2025. 

2. Юрій Липа – борець за український націоналізм [Електронний ресурс] : [відео на каналі І. Фаріон, записане для глядачів програми «Велич особистості» парламент. телеканалу «РАДА»] // YouTube : [інтернет-відеохостинг]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=ZazSUirgmm4. – Назва з екрана. – Дата публікації : 17.08.2016. – Дата звернення : 11.11.2025. 

3. Юрій Липа. Фільм «Забуті імена» [Електронний ресурс] : [фільм Г. Стоцької про Юрія Липу] : [відео із циклу «Каменярівські зустрічі» на каналі вид-ва «КАМЕНЯР»] // YouTube : [інтернет-відеохостинг]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=sURiVb1Wu6M.  – Назва з екрана. – Дата публікації : 05.05.2024. – Дата звернення : 11.11.2025.

Фото з відкритих джерел

На фото: Ю. Липа; обкладинка збірки Ю. Липи «Світлість» (Львів, вид-во «КАМЕНЯР», 2023) – видання, яке повторює поетичну збірку пись­менника, що побачила світ у 1925 р. у Каліші (Польща); Іван Липа з дружиною Марією – усиновителі Юрія Липи; пам'ятник Ю. Липі в с. Іваники Яворівського р-ну Львівської обл.