Home Museum of books Old printed books through the time Books of cyrillic printing Купил раб божий Павел во спасение своих грехов…

Купив раб божий Павло на спокуту своїх гріхів ...

02.02.2016 11:09

Репертуар видань нашої бібліотечної колекції кириличних друків ХVIII ст. вельми скромний. До неї увійшли Мінея місячна на серпень, видана в типографії Києво-Печерської Лаври (1787 р.), третє московське перевидання Четій-Міней Димитрія Ростовського (Туптала) (1764 р.), Повчання Іоанна Богослова, видане у Москві в друкарні Синода (1799 р.) та молдавське Євангеліє.

Священне і Божественне Євангеліє часів господаря Георгіє Іоанна Воєводи та пресвятого Кіра Гавриїла (1) відноситься до пам’яток молдово-румунського кириличного друку. Воно вийшло в друкарні Святої Митрополії міста Яси в 1762 році за ініціативою митрополита Молдови Гавриїла (Каллімаки, точніше – Келмашу) (1760-1786). Оправа фоліанту збережена частково – тільки верхня палітурна кришка. Сама боковина виготовлена з дерева і обтягнута шкірою. Збереглись навіть фрагменти металевих застібок на палітурці. Прикрашає оправу конгревне тиснення з позолотою. Двоярусна бордюрна рамка з рослинним орнаментом обрамлює сюжетну композицію середника, на якому зображено Розп’яття з предстоячими. По чотирьом кутам середника містяться зображення євангелістів. Книжковий блок збережений в доброму стані, але прошивка зошитів збереглась частково, відсутній каптал та первісні кріплення до оправи. Сам блок тримається на двох прошивках, що ймовірно збереглись ще з часу виготовлення фоліанту.

Фоліант складається з 4 ненумерованих та 194 нумерованих аркушів ([4] 194 F.: Іл. ; в 2 ° (27 х 21 см); 35 R (23 х 16 см). Помилка в фоліації: після 76 одразу йде 78 арк. Друк у дві фарби – червону і чорну. Текст розташований двома колонками. На титульному аркуші позначено гравера – Григорій Типограф. На зворотньому боці форти – гравюра із зображенням герба Молдови та княжими ініціалами. Ксилографії в тексті містять зображення святих євангелістів (4 іл.). Гравюри оздоблюють тексти Євангелія. Колонтитули, кінцівка у формі трикутника (арк. [60] перед арк. [61]), смужки в тексті, рамки на полях чорного кольору. Ініціали, окремі заголовки та деякі тексти – червоного. Гравюри із зображеннями євангелістів – роботи ієромонаха Михайла [Сличкі] і монаха Теофана.

Поаркушні записи чорними чорнилами на сторінках книги свідчать про те, що власниками було декілька осіб. В мовному відношенні перший запис являє собою суміш російської мови з болгарською, із церковнослав'янізмами та українізмами. Спочатку Євангеліє було придбано якимось Павлом (арк. 7-12) «Сиіе Ева(н)гелїе купиль ето раб Божій Павель за спасеніе своихь хреховь [так !] и за о(ть)пущеніе и вручивь ето с(вя)щен(о)ту иерею Петру вечнити часи...». Далі (арк. 13-16) йде запис про те, що він придбав це Євангеліє за «левов 9 и половины» із зазначенням дати зі змішанням двох систем позначень, літерної та цифрової, але, швидше за все, це читається так: «Року Божія 1765».

Другий запис (арк. 60, зворот – 71) зроблений не цілком грамотно – навіть за мірками вісімнадцятого століття – російською мовою, прочитується легко, хоча і не все з визначеністю. Виносні літери подаються в круглих дужках: «Сие Святое / Еvангилие / есть / данное / отъ о(т)ца Феодора / Альнецкого(?). / Будучи / въ селе Рудяхъ / іобласты [?] / Молдавского / Повета / Сороцкаго / которое / ето [?] Еваннгилие [так !] /върученно / священныку / Іоанну / Стефановычу / нрзбрл. / и дочери / своей Анастасии / въ 1787(мъ) / [году] / месяця / феvраля / 25 / числа». Топоніми впізнавані – Рудяки, Сороки. Автор запису повідомляє про цінний подарунок, який він зробив своїй дочці і зятю; можливо, він – українець за походженням або українізований росіянин. Третій великий запис (арк. 72 – 100) – молдавсько-румунський, здається, з молитовними рефренами: «Сищи… (далі нрзбрл.)».

Показними факторами для дослідження книги є наявність воскових плям та забруднення сторінок в тій чи іншій частині богослужбового друку. Зважаючи на більшу забрудненість аркушів Євангелія в його певній частині, можна припустити, що колишні володарі нашого раритету найбільш активно звертались до читання недільних євангельських зачал.

Папір, на якому виготовлене Євангеліє, – ганчір’яний, ручного литва і високої якості – білий з філігранями і добротною фактурою поверхні. На жаль, встановити виробника поки не вдалося. Вержери настільки щільні, що водяні знаки проглядають нечітко та й до того ж представлені різноманітною кількістю сюжетів (літери, герби, корона, кінь, невідомі схематичні зображення трьох фігур різної модифікації), всього 10 варіантів.

Скоріше за все, був використаний папір різних папірень, як іноземного походження, так і місцевого. Не виключено, що міг використовуватись папір українських друкарень, оскільки сама друкарня в Яссах була заснована Митрополитом Петром Могилою (1597-1647) та Львівським братством в 1641 році. Все устаткування, включаючи й майстрів, було завезено з України. (3, 4) Але це вже тема для окремого дослідження. А досліджувати тут є ще багато чого.

Ми достеменно не знаємо, яким був наклад даного Євангелія, але відомо, що аналогічне видання зберігається у фондах бібліотеки Академії наук Румунії. Тож бібліографічний опис нашого раритету складено за описом румунських історіографів І. Біану та Н. Ходоша в покажчику «Старої румунської бібліографії 1508-1830». (2)

Р.S. Висловлюємо подяку Лосієвському Ігорю Яковичу, доктору філологічних наук, завідуючому науково-дослідницьким відділом книгознавства, колекцій рідкісних видань і рукописів Харківської державної наукової бібліотеки імені В.Г.Короленка за допомогу в розшифруванні маргіналій.

Джерела:

1. Evanghelie. – Iaşi, 1762 = Євангеліє. – Яси, 1762

 Sfânta şi Dumnezeiasca Evanghelie carea acum întâi s-au tipărit întru acestaşi chip /Cu osârdia şi cu toată chieltuiala Prea Osfinţitului Mitropolit al Moldovii chir Gavriil; Grigorie Tipograf =Священне і Божественне Євангеліє часів господаря Георгіє Іоанна Воєводи та пресвятого Кіра Гавриїла. – Iaşi : În Sfânta Mitropolie în Iaşi, 1762. – [4], 194 f. : il. ; in 2°(27 x 21 cm); 35 R (23 x 16 cm).

2. Bibliografia Românésca veshe 1508—1830 de Joan Bianu şi Nerva Hodoş. Fascicola II. 1716—1808. Ediţiunea Academiei Române. – Bucureşci. 1899. – С. 159-160

3. Молдово-волоське друкарство // Огієнко І.І. Історія українського друкарства. – К.: Либідь, 1994. – С. 382-383

4. Терновский Ф. Киевский митрополит Петр Могила // Киевская старина. – 1882. – т.2, апр.-июнь. – С. 1-24                                                                                                             

   Ольга Сак

Comments

Іван Дивний
03.02.2016 08:21
Переказ матеріалу з посиланням - "Яське Євангеліє. 1762" http://archeos.org.ua/?p=9666
Admin
Дякую, пане Іване, за поширення!

Ольга Сак

Write your comment

Calendar

 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031