Книги-цеглинки: з історії глиняних табличок
Чи замислювалися ви над тим, який вигляд мала книга в давнину? Цілком очевидно, що до компактної і зручної у використанні форми людство дійшло не одразу. У Єгипті користувалися сувоями, Стародавньому Римі – восковими дощечками, а в Месопотамії – глиняними табличками.
Глина була найдешевшим і найдоступнішим матеріалом у Месопотамії. З неї виготовляли майже все – від іграшок і посуду до розкішних палаців. Тому й не дивно, що книги в країнах Межиріччя теж були із глини.
Процес виготовлення глиняної таблички виглядав так. Шматок глини добре розминали для отримання густого, в’язкого тіста. З нього можна було сформувати основу для писання будь-якої форми. Але найчастіше виготовляли прямокутні плитки, довжина яких в 1,5-2 рази перевищувала ширину. Після того, як глина підсихала, писці наносили текст. Знаряддям для письма слугувала очеретяна паличка, яка в розрізі мала трикутну форму. Починаючи виводити знаки, писарі сильніше натискали на паличку на початку письма, тому на глині отримувався відтиск трикутника – клина. Звідси і назва письма – клинопис. Це досить складний тип письма, його опановували в спеціальних школах при храмах.
Починали навчатися клинопису змалечку. Спочатку учень мав навчитися самостійно виготовляти глиняну табличку. Потім він робив на книзі лінії. Для цього він брав тоненьку мотузку, натягував її і притискав до м’якої глини. Далі майбутній писець виводив на рядках окремі знаки. Коли учень вмів швидко й акуратно витискати знаки, він вчився утворювати із клинів склади, слова, цифри, речення. Оволодіти мистецтвом клинопису міг лише той, хто тримав у пам’яті 12 тисяч різноманітних комбінацій клиноподібних знаків.
У школі писців значна увага приділялася вправам з граматики. Учні користувалися різними словниками, списками знаків, списками синонімів і т. д. Вивчалася не лише ассирійська мова, а й шумерська, яка на той час була вже мертвою, проте нею було написано багато літературних пам’яток.
Глиняні таблички збереглися у доброму стані до наших часів, є свідченням високих надбань культури, науки та літератури країн Месопотамії. Так із книжкових пам’яток Вавилону та Ассирії вчені дізналися, що в цих країнах знали таблицю множення, обчислення відсотків, вимірювання площі різних геометричних фігур; користувалися семиденним тижнем і винайшли календарну систему, якою пізніше користувалися європейські народи.
З бібліотеки Ашшурбаніпала до нас дійшло понад 20 тисяч глиняних книг з різних відомих на той час галузей знань. Комплекти табличок кожної книги зберігалися в спеціальних ящиках, які виконували функцію палітурки. Внизу кожної таблички після останнього рядка проводили тонку лінію, під якою писали перший рядок наступної таблички, а ще нижче – назву твору і номер таблички. Це допомагало читачеві знайти потрібну «сторінку».
У бібліотеці Ашшурбаніпала навіть користувалися каталогом, який допомагав визначити до якої групи належить певна книга, номер стелажа, номер ящика, кількість табличок і кількість рядків на кожній табличці.
Інші давні цивілізації також мали свою писемність і книги. Які саме? Пропонуємо переглянути у нашому відеоролику.
