Home News Пищевые фальсификации столетней давности

Харчові фальсифікації столітньої давності

27.02.2018 08:06

Як часто вам доводиться чути ностальгійно-гастрономічні вигуки на кшталт «От хіба зараз ковбаска? Раніше її робили зі справжнього м’яса!», «Ну й масло зараз роблять, гірше маргарину! От раніше воно було смачним!»? Звичайно, питання риторичне, яскраво свідчить про якість сучасних продуктів харчування. Але чи можемо говорити про те, що недобросовісне виготовлення продуктів – це тенденція лише останніх десятиліть? Зовсім ні. До регулярних харчових фальсифікацій часто вдавалися навіть у дореволюційні часи. Підтвердження цьому можна знайти на сторінках видань минулих століть – в «Книге здоровья» (СПб., 1906) та «Общепонятной гигиене» І. Скворцова (СПб., 1881).

У зазначених працях значної уваги приділено питанню правильного харчування, корисним властивостям й енергетичній цінності тих чи інших продуктів, а також способам їх фальсифікації.

Хліб – головна страва столу. Здавалося, навіщо підробляти такий нескладний у приготуванні продукт? Виявляється, і в ті далекі часи виробники хлібобулочної продукції вдавалися до хитрощів. Найпоширенішою фальсифікацією була заміна борошна вищого ґатунку менш якісним. У такому випадку страждав лише гаманець споживача. Шкоду здоров’ю покупцям духмяної випічки завдавали досить небезпечні «приправи» у вигляді галуну і мідного купоросу. Наприклад, галун застосовувався у виробництві шкіри, у фотопромисловості, у медицині як засіб для зупинки крові. Як бачите, ця речовина абсолютно недоречна у технології виробництва хліба, але її все ж використовували з метою покращення кольору хліба і збільшення його пористості. Мідний купорос отримав широке застосування у сільському господарстві. Його наявність у тісті робить паляницю білою і пухкою. 

Часто фальсифікувалася і молочна продукція. Скажімо, молоко підроблювали за допомогою додавання води. Остання надавала білому напою рідкої консистенції, тому в молоко підсипали різні щільні речовини: борошно, крохмаль, аравійську камедь, крохмальну камедь, риб’ячий клей, яєчний білок. Для штучного продовження «життя» молока в продукт додавали соду, саліцилову кислоту, буру, борну кислоту. Такі махінації допомагали «відстрочити» процес скисання молока, завдяки чому продавці мали змогу якнайдовше реалізовувати несвіжу продукцію.

Одним з найпопулярніших молочних продуктів було і є масло. У дореволюційні часи продавці підмішували до нього крохмаль або терту картоплю. Таке масло було дуже важким, крихким, шорстким на розрізі і при розтоплюванні залишало на дні посудини борошнисті платівці. Також до масла могли додавати сало, яєчний білок (для маскування старого масла), галун, буру, свинцеві солі, барвники, соду, поташ, кухонну сіль у залишку.

Масово фальсифікувалися консерви. До них додавали шкідливі барвники для того, щоб надати їм більш свіжого вигляду, а також антисептичні речовини для попереджання гниття. Часто консерви готувалися із зіпсованих продуктів, м’яса хворих тварин, тухлої риби. Якщо при псуванні консерви здувалася бляшана коробка, продавці часто-густо проколювали стінку бляшанки, випускали газ, а потім знову запаювали дірку.

Кондитерські вироби представляли найбільш широкий плацдарм для фальсифікацій. Тут часто застосовувалися неякісні продукти, шкідливі барвники, речовини, які замінювали цукор – зокрема, сахарин. Він у 300 разів солодший від цукру, що давало змогу кондитеру надавати потрібний смак своїм виробам, дотримуючись великої економії. А от споживачі при цьому багато втрачали, адже не отримували «важливої поживної речовини – цукру, майже єдиної складової частини кондитерських виробів, заради якої гігієна може визнати вживання їх бажаним». Автори «Книги здоровья» зізнаються, що ґрунтовне дослідження кондитерських виробів доступне лише досвідченим хімікам.

На превеликий жаль, традиція фальсифікації продуктів стара як світ. Ще з часів Римської імперії при виробництві хліба до борошна додавали крейду, а у Середні віки прянощі навмисно підмочували, щоб збільшити їхню масу. Тому у питанні якості харчових продуктів не слід озиратися в минуле. Краще у майбутньому зробити щось водночас просте і неймовірне у вимірі людської порядності і комерції: якісні натуральні продукти харчування.

Олена Фетісова

Джерела:

1. Книга здоровья: общедоступный домашний лечебник: под ред. рус. клиницистов: в 4-х т. Вып. 2: Гигиена. СПб., 1906. 250 с.

2. Скворцов И. Общепонятная гигиена. СПб., 1881. 626 с. 

3. Фото 1. Херсонський ярмарок [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://kherson.net.ua/news/herson-istoricheskij-proguljaemsja-po-jarmarochnoj-ploschadi (дата звернення 27.02.2018). – Заголовок з екрану.

4. Фото 2. Вулична торговка і хлопчик-покупець. Фотограф Каррік В. А. 1827-1878. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.liveinternet.ru/users/bo4kameda/post394918276/ (дата звернення 27.02.2018). – Заголовок з екрану.

5. Фото 3. Вулична торгівля. 1909 р. Москва. Фотограф Мюррей Хоу. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://foto-history.livejournal.com/5197688.html (дата звернення 27.02.2018). – Заголовок з екрану.

Calendar

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930