Home News Євгенія Туркало-Розгін: до 120-річчя з дня народження

Євгенія Туркало-Розгін: до 120-річчя з дня народження

24.02.2015 11:30

Україна неймовірно багата своїми талантами. Але, на жаль, розпорошені вони по усьому світу. Повертати забуті імена – свята справа української культурної спільноти. Збираючи докупи по крихтах відомості про наших славетних співвітчизників, ми сприяємо відродженню національної пам’яті.

Одне з таких імен – подолянка Євгенія Туркало-Розгін (1895 – 1980), художник, поліграфіст, учениця всесвітньовідомого українського митця, засновника монументального мистецтва України 20 ст. Михайла Бойчука. Вона маловідома широкому загалу. Здається, не таким вже й численним та визначним був її творчий доробок, але навіть крихти інформації про її творчість, можливо, стануть в нагоді дослідникам-мистецтвознавцям для відтворення цілісної картини творчого спадку бойчукістів в художньому мистецтві.

Народилася Євгенія 26 березня 1895 року. в родині парафіяльного священика о. Тимофія Туркала в селі Немиринці на Поділлі (нині Городоцький р-н Хмельницької обл.). Почала вона свою мистецьку освіту в Київській художній школі, після закінчення якої упродовж шести місяців у 1919 р. працювала в групі М. Бойчука з розпису Луцьких касарень [казарм] в Київі. Далі було навчання на поліграфічному відділі Київського інституту пластичних мистецтв (до 1922 р. Київська академія мистецтв, з 1924 р. Київський художній інститут) у школі професора М. Бойчука. Отримавши фах художника-поліграфіста, по закінченні інституту (1929 р.) працювала художнім редактором видавництва «Книгоспілка» у Харкові. Там же в Харкові і зустріла вона єдине кохання свого життя.

Чоловіком Євгенії Тимофіївни був її земляк – Іван Розгін, вчений-біолог та громадсько-просвітницький діяч, активний учасник українського визвольного руху. Щаслива зустріч та об’єднання доль подарували подружжю двох синів – Василя та Юрія. Життя родини склалося так, що у березні 1944 р. вони емігрували до Мюнхену, а згодом переїхали до Детройту (1950 р.).

Мистецька спадщина Євгенії Туркало-Розгін становить близько 75 книжкових і журнальних обкладинок, більше сотні ілюстрацій до казок подолянина Леоніда Мосендза і для дитячого журналу «Соняшник» (Нью-Йорк, № 3, 5, 6, 1957; № 2, 3, 1958 тощо). Вона є автором низки плакатів, альбомів, численних ілюстрацій в наукових і популярних вииданнях. її перу належить низка спогадів з минулого, які друкувалися в «Народній Волі» та «Нашому житті». Вона брала участь в 12-ій виставці жіночої творчості в Нью-Йорку.

Наукова, просвітницька та мистецько-творча діяльність подружжя не могла не відбитись на сімейних культурних вподобаннях, тож в родині панувала любов до книги, яка була прищеплена й молодшим членам сім’ї.

Екслібриси до бібліотек своїх вже дорослих синів Євгенія Тимофіївна підготувала власноруч. Книжкові знаки Юрія та Василя Розгін дещо можуть розказати про своїх власників. Нам невідомо, ким вони були за фахом, але їх дозвіллєві уподобання (книги і музика – в Юрія, дайвінг навпіл з любов’ю до книг – у Василя) знайшли своє графічне відображення в екслібрисах, виконаних їх матір’ю.

Після смерті голови сім’ї у вересні 1972 р. його багату літературну спадщину, книгозбірню і колекції видань українських наукових установ, родина передала для збереження до Українського народного архіву-музею в Детройті. А пізніше ці значні матеріали про його життя і науково-професійну діяльність було зосереджено у фонді 200 «Розгін Іван (1879–1972), біолог-патолог» Архіву-Музею ім. Д. Антоновича УВАН у США.

Сама Євгенія Туркало-Розгін була вимушена згодом кинути працю через недугу очей. Свого чоловіка вона пережила на 8 років і померла 19 червня 1980 р. у Детройті, а похована була 23 червня на українському історичному цвинтарі в Бавнд Бруку (Нью Джерсі) біля свого чоловіка.

P.S. За радянських часів патріоти України, подоляни Іван та Євгенія Розгін, були проголошені зрадниками, українськими буржуазними націоналістами. Їхні імена намагалися повністю викреслити зі сторінок української історії. І, на жаль, життєві шляхи, суспільно-просвітницька і науково-професійна діяльність талановитого вченого-біолога, історика-публіциста, дійсного члена УВАН і НТШ, професора, доктора ветеринарних наук Івана Розгона та його дружини української малярки-графіка Євгенії Туркало-Розгін ще й досі чекають свого дослідника, а їхня наукова і творча спадщина залишається майже невідомою широкому загалу істориків, мистецтвознавців, літературознавців і краєзнавців.

Ольга Сак

Джерела:

1. Євгенія Туркало-Розгін (1895–1980) // Нотатки з мистецтва (Філядельфія). – 1981. № 21. – Жовтень. – С. 67

2. А.М.Трембіцький, Л.А.Іваневич Подолянин Іван Розгін про національну революцію 1917-1921 рр. на Поділлі: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://science.kpnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/7/2014/pdf/hist/visn/5/4_13.pdf. (дата звернення 23.04.2020). – Загол. з екрану

3. Книга мистців і діячів української культури. – Торонто (Канада): Літературно-мистецький клюб у Торонто, 1954. – С. 206-207: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrbiblioteka.org/book/книга-мистців-і-діячів-української-ку/ (дата звернення 23.04.2020). – Загол. з екрану

Calendar

   1 2345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031