Бібліотеки ХХІ століття
П’ятдесят чотири роки тому на Міжнародній виставці в Сіетлі вперше демонструвалась модель бібліотеки ХХІ століття. Науковці передбачили автоматизацію всіх бібліотечних процесів. Про це йдеться в збірці нарисів Б. Горбачевського «Люди, книги, бібліотеки» (М., 
1963). Нині дуже цікаво читати про те, що майже стало реальністю. Задум науковців об’єднав різноманітні машини та пристрої в одну автоматичну лінію. Всі процеси – запис читачів до бібліотеки, оформлення запитів, видача документів – справа автоматів. Передбачалося, що машини-бібліографи дуже швидко працюватимуть над бібліографічними запитами. До послуг користувачів – телевізійні пристрої, відеотелефони, фототелеграфні апарати, за допомогою яких можна було би зв’язатись з любою бібліотекою з іншого кінця світу. При бажанні читач отримуватиме замість звичної книги мікрофільм, магнітну плівку із записом тексту, фотовідбиток рідкісного видання або рукопису тощо [1, С. 195]. Повторимося, що це розглядалося в далекому 1962 році.
Весь світ, на думку науковців ХХ ст., повинен був об’єднатись однією інформаційною мережею, за допомогою якої кожна людина долучатиметься до накопичених людством знань. Правда, не зовсім зрозуміло, яке місце належало живому бібліотекарю в царстві бібліотечних автоматів. Ну, хоча би одному співробітнику, який міг технічно обслуговувати всі пристрої.
Світ перетнув чергову межу століть, а чи справдилися сподівання та мрії людства стосовно життєдіяльності бібліотек в нинішньому столітті? Що стосується світової інформаційної мережі, то вона існує. Інтернет став невід’ємною частиною людського життя. Вступила в свої права і цифрова епоха. У вільний доступ нині викладено багато колекцій культурного світового надбання. І наявність вільного безкоштовного доступу до Інтернету, і сучасні 3-D кінотеатри для читачів, і навіть 3-D принтери, а також багато дечого іншого, про що декілька років тому годі й було мріяти – все це реалії сьогоднішнього дня.
Як бачимо, мрії науковців минулого століття відносно бібліотек майже повністю втілюються в життя. Звичайно, що далеко не всім бібліотекам світу доступні блага цивілізації повною мірою. Але процес набирає обертів. Бібліотеки в даний час можна вважати не тільки центром зберігання, а й створення та використання інформаційних ресурсів. Сфера застосування веб-технологій і сервісів в сучасних бібліотеках досить широка – від повнотекстових баз даних, онлайнових каталогів, бібліотечних сайтів, блогів до соціальних акаунтів бібліотеки в мережевому просторі. Основною концепцією нинішнього співіснування бібліотеки і користувача є всюдисущість бібліотек, цілодобове надання необхідних читачеві послуг в мережі: через сайт, електронний каталог, віртуальну довідку, соціальні мережі та інші віртуальні сервіси.
Формування нової стратегічної поведінки бібліотеки в цифрову епоху – нагальна потреба, адже майбутнє бібліотек пов'язано саме з інформаційними комунікаціями, новими технологіями. Електронні книжки та веб-сервіси не тільки дозволяють краще розкривати та популяризувати бібліотечні фонди, але й привертають увагу читачів, які швидко орієнтуються нині в царині інформаційних технологій. Тож, цей аспект можна розглядати як один з активних методів залучення до бібліотеки нового читацького контингенту як реального, так і віртуального. Просування нових форматів читання та впровадження нових інформаційних сервісів, зокрема, хмарних, які передбачають віддалену обробку та зберігання даних, це вже наша сучасна бібліотечна реальність.
Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара ще з 2002 року розпочала планомірне комплектування свого фонду виданнями на електронних носіях. Спочатку це були переважно додатки до друкованих видань. Нині бібліотека активно нарощує цей вид документів. Зараз це і довідкові видання, і художні твори, і наукові видання, і учбові посібники. Фонд видань на електронних носіях на початок поточного року складає 1896 документів з різних галузей знань. Розподілені вони залежно від їх змісту по різним структурним підрозділам бібліотеки.
Для поліпшення комфортності читання відділом іноземної мови за Проектом Посольства США в Україні придбано е-читанки. Завантажений туди контент це переважно художні твори американських авторів, а також довідники. Функціонує в нашій бібліотеці навіть 
пересувна стійка з іPad-ом. З одного боку це запобігає можливого викрадення пристрою, а з іншого все ж дещо обмежує можливості його функціонування. Але молодь досить активно звертається до його використання переважно як до додаткового довідкового джерела.
Повнотекстові електронні ресурси власної генерації – це теж нова бібліотечна реальність. Доступ до рідкісних і цінних матеріалів з бібліотечного фонду за допомогою iPad-iв – один із можливих варіантів застосування нового формату читання. До цього можна ще й додати краєзнавчі документи, твори, надані бібліотеці місцевими авторами або в електронному вигляді, або в друкованому, які згодом підлягатимуть оцифровці.
Рідкісна та цінна частина фонду книгозбірні, до якої входять і краєзнавчі видання ХІХ – початку ХХ ст., нараховує майже 24 тисячі документів з усіх галузей знань, що є складовою частиною національної культурної спадщини. Це книги, брошури, образотворчі, картографічні видання та доволі значний масив періодики ХVIII – початку ХХ ст. (близько трьох тисяч видань). Збереження цієї частини фонду та водночас забезпечення його доступності для всіх категорій користувачів – один з головних напрямків нашої бібліотечної діяльності. За умов переведення рідкісної частини документів у цифровий формат, з’явиться можливість включення до наукового та загальнокультурного обігу як рідкісних і цінних видань, так і краєзнавчих видань, а також видань місцевих авторів. А відповідні аплікації до iPad-iв дозволять користувачам з будь-якої країни світу познайомитись з нашими колекціями.
Переведення рідкісних і краєзнавчих фондів на електронні носії шляхом поцифровування ведеться нами ще з 2003 року згідно п’ятирічним перспективним планам поцифровування колекційних видань. У першу чергу для сканування відбираються цінні краєзнавчі видання, україномовні видання та ті, що видані в Україні, а також стародруки. Станом на 01.01.2016 р. оцифровано 385 н/прим. рідкісних документів (з них 148 краєзнавчих видань), 897 од. архівних документів та ілюстративних матеріалів, що взагалі складає 38637 сторінок тексту та ілюстрацій (сканів).
Серед оцифрованого матеріалу краєзнавчого характеру культурно-історичну цінність без сумніву мають роботи Давида Бурлюка, поета, художника-футуриста, співзасновника славнозвісного літературного об’єднання поетів-футурістів «Гілея». Протягом 1907-1914 рр. 
він разом із родиною мешкав на Херсонщині в с. Чорнянка Каховського району. У чорнянському маєтку ним і були створені майже всі значущі мистецькі роботи.
Оцифровані дослідження відомого в бібліофільських колах херсонця Сергія Сільванського кінця 1920-х – початку 1930-х років становлять теж непересічний інтерес для культурної спільноти не тільки місцевого значення.
Херсонські єпархіальні відомості другої половини ХІХ ст., статистичні збірки початку та першої половини ХХ ст., періодичні видання (газети, журнали) за цей же період, як цінне джерело з дослідження історії Півдня України, можуть бути корисними і для науковців, і для студентства.
Оцифровка колекції Україніка розпочата також з 2003 р. На перший погляд, це досить незначна частина нашої роботи – 68 н/прим. (9574 л/ск.). Але, враховуючи відсутність належного технічного обладнання та програмного забезпечення, обмежену кількість фахівців, зайнятих у цьому процесі, можна вважати роботу в цьому напрямку задовільною. В першу чергу для сканування відбиралися видання кінця 1920-х – першої половини 1930-х років, які зазнають найбільших руйнівних змін, бо надруковані на так званому кислотному папері. Це твори Д. Балики, Й. Барвінського, С. Васильченка, В. Вінниченка, Б. Грінченка, М. Грушевського, М. Ірчана, І. Котляревського та інших українських авторів, надрукованих українськими видавництвами.
Треба відзначити малий об’єм такого фонду, або навіть фактичну відсутність укранських видань вказаного періоду не тільки в нашій бібліотеці. Це зумовлено об’єктивними історично-політичними процесами, що відбувалися на початку ХХ ст. Тому збереження і переведення подібних видань в електронний формат – наше першочергове завдання. Електронний формат даних видань – запорука збереження національного культурного надбання.
Окремі напрацювання в частині створення електронних ресурсів власної генерацїї в бібліотеці вже є. У віртуальному краєзнавчому проекті відділу Краєзнавство Таврії, який міститься на бібліотечному сайті, представлені повнотекстові видання місцевих авторів http://krai.lib.kherson.ua/texts.htm. При необхідності користувач може їх завантажити.
Наш віртуальний проект Музей книги http://museum.lib.kherson.ua/ua-home.htm знайомить інтерактивних відвідувачів не тільки з хронікою діяльності відділу, а й з дослідницькими напрацюваннями за матеріалами фонду стародруків, рукописних документів та інших колекційних зібрань і видань. Віртуальний проект розвивається. У подальших планах розміщення на сайті Музею повнотекстових даних оцифрованих видань.
Сподіваємось, що технічно втілити в життя наші плани та задуми допоможе Електронна бібліотека на бібліотечному порталі, робота зі створення якої розпочалась в поточному році. Вона передбачає створення бази даних на сервері бібліотеки або на віддаленому хостингу з доступом через бібліотечний веб-сайт з інструментами пошуку, відбору, зберігання та скачування інформації віддаленими користувачами. Передбачено, що до складу ЕБ увійдуть електронні 
мережеві документи (художні твори та журнали відкритого доступу в інтернет), електронні журнали, дозвіл на доступ до яких надано бібліотеці, електронні документи власної генерації та надані бібліотеці авторами (оцифровані, наші документи, авторські електронні документи). Ще остаточно не вирішено, чи будуть всі наявні ресурси зібрані в одному місці, чи буде просто забезпечений єдиний вхід до них для користувача. Отже, цілі й задачі роботи в цьому напрямку визначені. Справа в їх технічному втіленні та матеріальному забезпеченні.
P. S. Що стосується мрій науковців ХХ ст. відносно повної автоматизації всіх бібліотечних процесів, то можна сказати одне – машини і автомати це, звичайно, добре, але без «живих» бібліотекарів, їх зацікавленності своєю справою та щирим відношенням до читачів – не обійтись!
Джерела:
1. Горбачевский Б. С. Люди, книги, библиотеки [Текст] : науч.-попул. очерки / Б. С. Горбачевский ; под ред. и с предисл. А. А. Сидорова. – М. : Изд-во Всесоюз. кн. палаты, 1963. – 199, [1] с., [8] л. фотоил. : ил. – Библиогр.: с. 197-198.
