Антологія "Розстріляне відродження"
Цьогоріч виповнюється 65 років з часу виходу в світ антології «Розстріляне відродження», укладачем якої є літературознавець і публіцист Юрій Лавріненко. З його легкої руки вітчизняне літературно-мистецьке покоління 20-х – початку 30-х рр. ХХ ст. називають «Розстріляним відродженням». Юрій Лавріненко є автором понад 300 літературно-наукових досліджень, присвячених культурному відродженню України 1920-х років.
Народився майбутній науковець 3 травня 1905 р. в селищі Хижинці (нині Лисянського району Черкаської області) в селянській родині. Навчався в Уманському агротехнікумі (1920–1925 рр.). Закінчив історико-філологічний факультет Харківського інституту народної освіти (1930р.). Навчався в аспірантурі Інституту літератури ім. Т. Шевченка. Захистив кандидатську дисертацію на тему «Український епос козацьких дум» (науковий керівник – академік Олександр Білецький). Працював у редакціях низки часописів (1932–1933 рр.). З 24 грудня 1933р. по 26 лютого 1934 р. перебував під слідством «за шпигунську діяльність і участь в контрреволюційному терористичному угрупованні». Засуджений Харківським облсудом (8.02.1934 р.) на п’ять років позбавлення волі. Покарання відбув у Норильському концтаборі, звільнений «за заліком робочих днів» (15 травня 1939 р.). Працював агрономом Малокабардинської дослідної станції поблизу міста Нальчик. Там одружився з Марією, у шлюбі народився син Микола. Вже в роки війни приїздить до Києва, згодом до Львова. Потім виїхав до Австрії (1944 –1945 рр.), а впродовж 1945-1949 рр. мешкав у Німеччини, з 1950 р. – у США. Працював на різних тимчасових роботах, пізніше дослідником-бібліографом та радіокоментатором. Долучився до створення Об’єднання українських письменників «Слово» у діаспорі. Нагороджений премією Фундації Антоновичів (1986 р.). Відійшов у засвіти у віці 82 р. у Нью-Йорку 14 грудня 1987 р. Похований на українському православному цвинтарі св. Андрія в Баунд-Бруку, штат Нью-Джерсі. Реабілітований посмертно (1992 р.).
У цінному фонді головної бібліотеки Херсонщини зберігається перше прижиттєве видання антології «Розстріляне відродження», що була укладена Юрієм Лавріненком за півтора роки та побачила світ у серпні 1959 року. Антологія створювалася у Нью-Йорку, макетувалася у Парижі. Її наклад склав 2 000 примірників. Цю книгу замовив та оплатив власним коштом Єжі Гедройць (1906–2000рр.) – нащадок старовинного литовського княжого роду, польський публіцист і громадський діяч, засновник і головний редактор культового часопису «KuItura». Термін «розстріляне відродження» належить саме Єжі Гедройцю (лист Єжі Ґедройця до Юрія Лавріненка від 13 серпня 1958 року).
Відкривається книга вступом «Від упорядника», у якому Юрій Лавріненко висловлює вдячність видавцям за вихід у світ цієї антології та зазначає, що «До збірки добиралося тільки з того матеріалу, що був друкований (зрідка – тільки писаний) на Україні – головно в УРСР за період 1917–1933 і що після 1933 року був заборонений і нищений наслідком нового курсу Москви на розгром і колоніяльну провінціялізацію України… наш принцип був давати тільки те, що після терористично-голодового удару Москви по Україні 1933 року було вилучено із вжитку. ...Зрозуміло, що в одну книжку не може увійти все заборонене і лише кількісно невелика частка з того потрапила в антологію» [2].
Матеріал в антології згруповано у чотири розділи. Перший – «Поезія» репрезентує постаті таких авторів: Павло Тичина, Максим Рильський, Яків Савченко, Дмитро Загул, Михайло Семенко, Олекса Слісаренко, Микола Зеров, Василь Еллан (Блакитний), Василь Чумак, Майк Йогансен, Володимир Сосюра, Володимир Свідзінський, Павло Филипович, Тодосій Осьмачка, Гео Шкурупій, Дмитро Фальківський, Василь Бобинський, Михайло Драй-Хмара, Євген Плужник, Леонід Чернов (Малошийченко), Степан Бен, Микола Бажан, Марко Вороний, Василь Мисик, Олекса Влизько, Кость Буревій (Едвард Стріха). У другому розділі представлено прозаїків, як-от: Микола Хвильовий, Валер’ян Підмогильний, Григорій Косинка, Іван Сенченко, Борис Антоненко-Давидович, Юрій Яновський, Остап Вишня та ін. Розділ «Драма» присвячено постатям Миколи Куліша та Костя Буревія. В останньому розділі «Есей» подано праці Андрія Ніковського, Юрія Меженка, Миколи Хвильового, Миколи Зерова, Володимира Юринця, Олександра Довженка, Леся Курбаса, Михайла Грушевського. Завершується видання нарисом укладача «Література вітаїзму, 1917–1933». Для видання книги Юрій Лавріненко використав матеріали із тогочасних часописів, фонду Публічної бібліотеки в Нью-Йорку, Архіву-музею Української вільної академії наук у США, приватного архіву письменника Аркадія Любченка, приватних збірок мистецтвознавця Святослава Ординського, літературознавця Григорія Костюка, професора Володимира Міяковського, актора та режисера Йосипа Гірняка та ін.
Вихід у світ антології Юрія Лавріненка «Розстріляне відродження», безперечно, є однією з найбільш знакових подій у вітчизняному літературознавстві другої половини ХХ ст. Ця праця «…повернула українській літературі ціле гроно письменників, поетів та публіцистів, імена яких були забуті через їх фізичне знищення та заборону (повну або часткову) їхніх творів» [1].
Джерела:
1.Пасова Тетяна. Видання антології «Розстріляне відродження» як важливий внесок у збереження літературного спадку України та взаємопорозуміння українського та польського народів [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Microsoft Word - 26 (uzhnu.edu.ua) (дата звернення 27.11.2023). – Заголовок з екрану.
2.Розстріляне відродження: антологія 1917–1933: поезія, проза, драма, есей / [упоряд., авт. передм.] Юрій Лавріненко; Instytut Iіterackі. – Париж: KuItura, 1959. – 979[9]c. – (BіbIioteka «Kuitury»).
3.Рубльов О.С. Лавріненко Юрій Андріанович // Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол. В.А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. – Київ: Наук. думка, 2009. – Т.6: Ла – Мі. – С. 13.
Матеріал підготувала Діна Бондаренко,
головна бібліотекарка відділу рідкісних і цінних видань
