Home News Again on the Block, or the story of a rarity

Знову про Блока, або історія одного раритету

26.03.2011

Пам'яті Наума Павловича Голгера.

 Історія, яку ми вам пропонуємо, має до Олександра Блока безпосереднє відношення, але все одне не про нього. А якщо точніше, то до його збірки «Стихов о России» з автографом, що зберігається в бібліотеці. Про цей раритет ми вже розповідали в одній з попередніх статей.

Зовсім випадково, завдяки інтернету, нашу замітку в далекому Нью-Йорку прочитала Інна Наумівна Голгер – дочка одного з попередніх власників цієї унікальної книги. І розхоже ствердження про те, що книги мають свою долю, набуло реальних обрисів. Радість від цієї віртуальної зустрічі була обопільною. Для Інни Наумівни, книжниці у другому поколінні, зустріч з книгою була ніби зустріччю зі старим другом, а також згадкою про батька. А ми поповнили «скарбничку» своїх досліджень і дізналися багато цікавого про нашого земляка – херсонського лікаря та колекціонера-книголюба Наума Павловича Голгера.

Перед тим, як розповісти про збирача, є сенс додати декілька відомостей про книгу з числа тих, які за висловом російського поета Г. Іванова, «…сами собой заучиваются наизусть, и чьими страницами можно дышать как воздухом…». [1]
Збірка Блока «Стихи о России» була видана російським журналом «Отчизна» в 1915 р. Наклад її становив 3000 пр. Як свідчить відбиток на задній частині обкладинки, чистий прибуток від видання надійшов до «Общества Русских Писателей для помощи жертвам войны». Відомо 19 автографів, залишених поетом у цій книзі протягом 1915 –1920 рр. Серед числа володарів збірки з автографом поета – З.М. Гіппіус, Р.В. Іванов-Розумник, М.М. Купреянов, С.А. і О.А. Кубліцькі-Піоттух, М.К. Муравйов та інші, не менш відомі особи. [2]

На примірнику, що зберігається в наших фондах, дарчий напис, адресований сусідові та доброму знайомцю Блока – Сергію Карповичу Лабутіну. Ця книга з автографом поета була подарована бібліотеці книголюбом М.А. Ємельяновим. Він придбав її в херсонському «Букіністі» у 1972 році. Але першим власником цього раритету в Херсоні був Наум Павлович Голгер. Як пише його дочка, придбав він «Стихи о России» в одній з букіністичних крамниць Ленінграду на початку 60-х. Про це свідчить і штамп «Академкниги» від 19.06.1964, проставлений на задній частині обкладинки. У домашній бібліотеці Голгерів було багато рідкісних книг російських, українських та єврейських письменників і поетів, багато книжок з медицини та історії. Інна Наумівна згадує про дбайливе і трепетне ставлення до книг у їхній родині.

Любов та захопленість книжками були притаманні Науму Павловичу ще з дитинства. Народився він у 1918 році в провінційному містечку Ямпіль Вінницької області. І просто дивно, звідки в простого хлопчиська з багатодітної, злиденної єврейської сім'ї містечкового мірошника з'явилася ця нестримна тяга до книг, жага знань нового й незвіданого. Ще в ранньому дитинстві він склеював обривки книг, знайдених на руїнах будинків. Не дивлячись на лихоліття, духовна їжа для нього була понад усе. А тоді він рідко бував ситий і завжди мерз взимку через брак одягу.
Після закінчення семирічної єврейської школи 15-річний Наум вступив до Одеського млинарського технікуму. Тут він сповна пізнав смак бібліофільства, проводячи багато годин у букіністичних магазинах. Він мало що міг дозволити собі купити, проте, як згадує його дочка, букіністи дозволяли йому годинами ритися на найзаповітніших полицях, торкатися найцінніших книжок. Він готовий був годинами вислуховувати розповіді легендарних одеських букіністів про книги, видавців, авторів, художників та колишніх власників раритетів.

Ймовірно, що саме книги і визначили подальшу долю Наума Павловича. Після закінчення технікуму він вирішив стати лікарем і вступив до Одеського медичного інституту. Закінчувати його довелося вже в суворі воєнні роки. Н.П. Голгер відразу потрапив на фронт у якості старшого лікаря 973 полку 160 Брестської Червонопрапорної дивізії. Він воював під Смоленськом, брав участь у визволенні Бреста, Варшави, а Перемогу зустрів у німецькому містечку Варен. Одружився він в перший післявоєнний рік, обравши супутницею життя теж лікарку. Їх об'єднувала не тільки спільна професія, а й велика захопленість книгою і читанням. Після демобілізації та закінчення клінічної ординатури Наум Павлович переїхав з родиною до Херсону. Тут він багато років завідував неврологічним відділенням міської клінічної лікарні № 1 Комсомольського району, був міським невропатологом. А підсумком його багатолітньої трудової діяльності було отримання звання «Заслуженого лікаря України».

Завершити цю розповідь хочеться словами самої Інни Наумівни Голгер – «Я с радостью могу сказать, что папина любовь к книгам не умерла. Она жива в нас, наших детях и в наших внуках. Когда я беру с полки книги, купленные отцом, мне становится тепло на душе».

 Ольга Сак

 Джерела:

1.Иванов Г. «Стихи о России» – Александра Блока // Апполон. – 1915 – №8/9, сент.-нояб. – с. 96 –99.
2. Литературное наследство. Т. 92 : Александр Блок : Новые материалы и исследования : В 4 кн. Кн. 3. М., 1982, с. 145.
 

 

Comments

Glafira
30.01.2016 08:42
На Коммунаров  11 или13 жил еврейский поэт Марк Абарбанель.После его смерти его архив 

попал к Голгеру Науму Павловичу, коллекционеру  и собирателю раритетов.Мне - внучке Марка Абарбанеля очень интересно хотябы посмотреть на сохранившиеся бумаги Деда...

Никаких претензий и ничего похожего не собираюсь предпринимать. Просто очень хочется прикоснуться  к своим корням. Если возможно, покажите пожалуста на сайте или в личке.

Его членский билет Союза Сов. Писателей подписан самим Горьким. Когда я попала в Херсон...Дед уже был похоронен....но могила тоже не сохранилась...

Заранее благодарна и очень надеюсь на вашу помощь..

с ув.
Admin
Уважаемая Глафира, к сожалению, у нас нет никакой информации относительно архива Марка Абарбанеля.
Возможно, есть смысл обратиться в Херсонский областной архив?
На Ваш электронный адрес направлено письмо с контактами дочери Н.П.Голгера.


 С уважением, Ольга Сак
Наталія
27.03.2011 12:28

Він був подарований бібліотеці херсонським книголюбом М.А. Ємельяновим, який придбав її в херсонському «Букіністі» у 1972 році. Та першим власником цього раритету в Херсоні був Наум Павлович Голгер.

 
А як книжка потрапила в "Букініст"? Це була воля Голгера чи так сталося?
Admin
Пані Наталія! На жаль, нам невідомо, чому так сталося. Можливо, на той час таким чином складалися життєві або сімейні обставини, що прийшлось здати книгу в "Букініст". А, можливо, з якихось інших міркувань. Тільки колекціонери знають, чому вони так роблять. Це їх власна справа. Якщо нам стане щось відомо з цього приводу, ми обов'язкомо про це напишемо.
  Відділ рідкісних видань.

Write your comment

Calendar

      1
234 5 678
910 11 12131415
16171819202122
23242526272829
30