Архів херсонського священика Леоніда Гошкевича
Продовження
<< Початок
Брати Гошкевичи родом з Києва. Троє з них, Віктор, Михайло та Леонід, в силу життєвих обставин переїхали до Херсону в кінці ХІХ ст. Їх батько, Іван Антонович Гошкевич, був магістром богослів’я (1852) і ректором Київської духовної семінарії ([1862]). Він також відомий як укладач одного з перших підручників логіки російською мовою. Народився Іван Антонович в Мінській губернії в 1824 р., а десятьма роками раніш – його знаменитий брат Йосип Антонович Гошкевич (1814), перший російський дипломатичний представник в Японії, науковець, автор численних публікацій про Китай та Японію, укладач «Японсько-російського словника» (1857). Ця праця була відзначена високою нагородою – Демидівською премією та золотою медаллю.
Та все ж, у житті будь-якої особистості, мабуть, головна нагорода – це пам’ять нащадків. Документальна спадщина – незмінне джерело з історії нашого народу. Її вивчення сприяє поверненню історичної пам’яті.
Родинний архів Гошкевичів, що зберігається в нашій книгозбірні, нараховує 393 документи, що охоплюють період з 1834 по 1951 рр. Архів містить біографічні матеріали, господарчо-побутові документи, матеріали службової та громадської діяльності, листування і фотографії Леоніда Івановича Гошкевича, його старшого брата – Михайла Івановича Гошкевича, батька – Івана Антоновича Гошкевича, матері – Ганни Іванівни Гошкевич (в дівоцтві Веледницької), діда з батьківського боку – Антона Івановича Гошкевича та діда з материнського боку – Івана Івановича Веледницького.
Батьківська спадщина нараховує 22 документи періоду 1843-1912 рр. Це метричні записи про народження, хрещення, шлюб, свідоцтва про смерть та поховання, послужні списки, укази про нагородження, призначення на посади, листування тощо родин Гошкевичів-Веледницьких. Цікавий факт – діди як з батьківського, так і з материнського боку, за своє багаторічне бездоганне служіння відзначені нагородами.
Протоієрей Києво-Подольської Царекостянтинівської церкви Іван Іванович Веледницький 3 лютого 1854 р. був представлений до нагородження орденом Святої Анни третього ступеня (наказ №1143 від 5 квітня 1854 р.).
Священик Стрелічевської Михайлівської церкви Мінської губернії Антон Іванович Гошкевич 13 червня 1818 р. був нагороджений
«хрестом за 1812 рік» (свідоцтво №16153 від 16 жовтня 1912р.).
У формулярному послужному списку протоієрея Івана Антоновича Гошкевича за 1870 рік є відомості про
нагородження його набедреником (29 червня 1857 р.) та скуфією (24 червня 1860 р.). (1)
Документи старшого брата, Михайла Івановича Гошкевича, датовані 1871-1913 рр., нараховують 43 одиниці зберігання. Це матеріали біографічного характеру – метричне свідоцтво про народження,
копія формулярного послужного списку, численні рапорти та резолюції про службові переміщення, відомості про нагородження тощо.
Коментарі