Архів Леоніда Гошкевича

Видатні представники цієї великої і славетної родини залишили по собі добру пам’ять та відіграли значну роль в культурному житті не тільки Херсона, а й країни в цілому.

 

По-перше, це добре відомий всім Віктор Іванович Гошкевич  (1860 р.н.), засновник, організатор і доглядач Херсонського краєзнавчого музею, археолог, громадський діяч, науковець, відомий публіцист, редактор та засновник газети «Юг» (1898-1907). За свою сумлінну працю краєзнавця в 1922 р. був удостоєний звання Героя Праці.

 

Крім нього, було ще три брати. Найстарший з них, але менше відомий широкому загалу – Михайло Іванович Гошкевич (1853 р.н.), статський радник (1888), помічник Херсонського губернського інспектора з питань медицини. За фахом лікар, автор статистичних нарисів про санітарну діяльність у Херсоні кінця ХІХ ст. та численних публікацій з питань медицини. На початку своєї професійної діяльності, як ординатор військового шпиталю № 62, брав участь в подіях російсько-турецької війни 1877-1878 рр. За що відзначений пам’ятною бронзовою медаллю та нагороджений орденом Святого Станіслава третього ступеня (28 грудня 1877 р.). (1)

 

Молодший з братів – Микола Іванович Гошкевич ([1870] р.н.), дійсний статський радник, інспектор учбових закладів у польській частині Росії. (2) На жаль, іншими відомостями про нього ми не володіємо.

 

І, власне, Леонід Іванович Гошкевича (1868 р.н.), священик в сані протоієрея. Про людей непересічних часто кажуть: «Обрані Богом». Можливо, таких можна поділити на тих, кого Бог наділив неабияким талантом, і на тих, кому вручив важкий тягар – повелів виконати в цьому житті особливу місію добра. Леонід Гошкевич належав до других. Все своє життя він рятував людські душі. В одній із своїх промов отець Леонід сказав: «…завжди і в будь який час я готовий служити кожному, бути усім для всіх». (3) Служба Леоніда Гошкевича була пов’язана з херсонськими храмами. Він служив у храмах Св. Духа і Всіх Святих на центральному кладовищі. І всюди його оточувала любов і повага парафіян і колег. До нього зверталися навіть ті, хто був далеким від церкви. У період німецької окупації протоієрей Гошкевич брав активну участь у спасінні євреїв. Щоб врятувати їх від страти, він особисто охрестив 120 євреїв. За бездоганне служіння во славу Святої церкви отець Леонід був відзначений всіма нагородами, що тільки існували для священиків у православній Церкві. А за свою патріотичну діяльність в період нацистської окупації був нагороджений медаллю «За доблесний труд у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.». (4) 

                                                                                                 Продовження...