Українські книги 20-30-х років ХХ ст. у фонді рідкісних і цінних видань бібліотеки
У попередніх публікаціях ми розглянули українську видавничу справу 20-30-х років ХХ ст., сьогодні ж більш детально зупинимося на книгах цього періоду, які зберігаються у нашому відділі.
Книги, видані в «Державному видавництві України» (ДВУ), не лише становлять абсолютну більшість нашої колекції, а й відзначаються широким тематичним діапазоном – це художня і науково-популярна література, історія, фольклор, книгознавство, словники, підручники з різних дисциплін.
На особливу увагу заслуговує книга Лесі Українки «Лісова пісня» (Харків, 1930), яка є одним із кращих зразків мистецтва української книги цього періоду: «Тут органічно зливаються в гармонійному акорді пластична виразність і вишуканість гравюр на дереві, живий, не скований сухою схемою макет книжки, доброякісний папір і друк – все те, що збуджує у читача почуття глибокого пієтету до книги» [72; С. 30]. Видання проілюстроване дереворитами талановитої художниці Олени Сахновської (1902-1958), які гармонійно доповнюють літературне першоджерело.
Привертає увагу книга М. Садовського «Мої театральні згадки» (Харків; Київ, 1930). Обкладинка виконана художником Б. Крюковим (1895-1967) лаконічно, під назвою розміщене зображення театральних масок із виразним українським колоритом – козака і дівчини у вінку. Колірна гама теж досить стримана – на світло-гірчичному фоні виконані чорним і білим кольором зображення і літери. Книга має форзац зі шпалерного паперу, доповнена трьома портретами М. Садовського у різному віці.
 |
 |
 |
Повнотою викладеного матеріалу вражає книга «Українські народні думи» (Київ, 1927). Ідея видання багатотомного корпусу дум належить Катерині Грушевській (1900-1943) – дочці відомого українського історика М. Грушевського. Вдалося реалізувати видання двох томів. У нашому фонді зберігається перший том «Українських народних дум», в якому розглядається докладна історія збирання і видання дум в ХІХ-ХХ ст., наводяться тексти 13 дум з усіма їх відомими варіантами. Актуальність праці якнайкраще обґрунтувала у передмові К. Грушевська: «Видання, що тепер виходить у світ, виникло з почуття недостатности дотеперешніх видань для досліду дум і з переконання про потребу дати дослідникам дум і народньої словесности, історикам української літератури взагалі й усім, що нею цікавляться, повний і переглядний збірник усіх відомих записів дум, розкиданих у старих виданнях, доповнений також ще недрукованими записами, з можливим виясненням наукової вартости, міри автентичности та непідробности сих текстів» [65; С. VI]. Життя К. Грушевської передчасно обірвалося після арешту і заслання, а її книги про українські думи вилучалися із бібліотек. Наш примірник «Українських народних дум» хоч і вцілів фізично, проте не видавався читачам (службовий напис: «В закрытый фонд. 25.10.47 г.»).
Серед підручників хотілося би виділити «Історію українського народу» (Харків, 1922) О. Єфименко – перше україномовне видання, яке вийшло в перекладі Б. Щербаненка, за редакцією, примітками і додатками академіка Д. Багалія. Службові написи на титульному аркуші «В закрытый фонд», «изъять» свідчать про те, що книга тривалий час була заборонена для читачів нашої бібліотеки.
Ще одним забороненим підручником був «Курс історії українського язика» (Харків, 1930) професора Є. Тимченка. Це перший підручник з історії української мови, який був надзвичайно актуальною і потрібною працею. У 1938 р. Є. Тимченка безпідставно заарештували і засудили на 5 років заслання. Тому не дивно, що на титульному аркуші нашої книги з’явився напис «изъять как политически и идеологически вредную».
Варто відзначити, що у видавництві виходили підручники не лише з гуманітарних, а й технічних дисциплін – наприклад, «Будівельна механіка сталевого й дерев'яного корабля» (Одеса, 1928) В. Цехановича. Деякі підручники виходили в перекладі з російської: М. Римський-Корсаков «Практичний підручник гармонії» (Харків, 1930), Ю. Вагнер «Початковий курс природознавства» (б. м., 1923).
 |
 |
 |
Державне видавництво України друкувало чимало науково-популярної літератури для юнацтва: наприклад, В. Дяченко «Охороняймо пташок!» (Харків; Одеса, 1930), Д. Мевсон «Життя і смерть на Південнім полюсі» (Харків, 1930), А. Нікольський «Цікава зоологія» (Одеса, 1929), Р. Кривусева «Морські тварини» (Харків, 1928). Ці видання добре проілюстровані, написані доступною мовою.
 |
 |
 |
У видавництві виходила серія «Науково-популярна бібліотека книгознавства» за редакцією Ю. Меженка. У нашому фонді зберігаються дві книги цієї серії: О. Маслова «Рукописна книга» (Київ, 1925), Д. Балика «Бібліотека у минулому» (Київ, 1925). Книги мають зручний невеликий формат (16,5х12,5 см, 18х12,5 см), матеріал викладений стисло і лаконічно, супроводжується численними ілюстраціями.
 |
 |
 |
У значно меншій кількості збереглися у нас книги приватних і кооперативних видавництв. Про колекцію книг видавництва «Рух» ми вже згадували у попередній публікації. Також у нашому фонді налічується 7 видань, які вийшли друком у «Книгоспілці»: Грінченко Б. «Твори» (Київ, 1930), Леся Українка «Лісова пісня» (Київ, б. р.), Лопе де Вега «Овеча криниця» (Харків; Київ, 1924), О. Покровський «Стародавні подорожі» (Харків-Київ, 1925), В. Самійленко «Вибрані твори» (Київ, 1926), О. Федькович «Вибрані твори» (Київ, 1929), І. Франко «Твори» (б. м., б. р.).
Продукція видавництва «Час» представлена трьома книгами: І. Нечуй-Левицький «Вибрані твори» (Київ, 1927), М. Коцюбинський «Вибрані твори» (Київ, 1926), Л. Савченко «Практичний українсько-російський словник» (Київ, [1923]). Лексикографічні праці виходили також у видавництві «Горно», зокрема у нас зберігаються три томи «Словника української мови» (Київ, 1927), який зібрала редакція журналу «Київська старовина», а упорядкував з додатком власного матеріалу Б. Грінченко.
Серед книг видавництва «Слово» маємо лише два примірника – Б. Грінченко «Нахмарило» (Київ, 1922) та А. Міцкевич «Пан Тадеуш» (Київ, 1927). З польської поему переклав М. Рильський, йому ж належить ґрунтовна вступна стаття з характеристикою життєвого і творчого шляху А. Міцкевича.
 |
 |
 |
Однією книгою представлена у нашій колекції продукція видавництва «Сяйво» – Л. Глібів «Байки» (Київ, 1927). Привертає увагу кольорова обкладинка книги із зображенням героїв байок Глібова. У книзі була вміщена вступна стаття, яку, на жаль, вилучили, а прізвище автора ретельно закреслили на титульному аркуші і у змісті. Завдяки інтернет-ресурсам нам вдалося встановити автора статті. Це Ананій Лебідь (1898-1937) – співробітник Всеукраїнської академії наук, літературознавець, дослідник життя і творчості М. Коцюбинського. Доля Ананія Дмитровича типова для української інтелігенції того періоду – був заарештований і засуджений до розстрілу.
Книги 20-30-х років ХХ ст. – наше безцінне культурне надбання, до якого може доторкнутися кожен читач нашої бібліотеки.
