Сценарій інтелектуальної гри. Музей книги. ХОУНБ ім. Олеся Гончара

Перегляд відеоролика «Давньоруська література Київської Русі»

Слово ведучої: «...Наше старе письменство, − писав Іван Франко, − являє собою... багату скарбницю не тільки нашої народної, але також загальнокультурної традиції, життєвої мудрості та моральної сили, що воно заховало для нас велику силу пам'яток духової творчості визначних одиниць і скромних трудівників, яких імена не дійшли до нас, і що повне та всестороннє відродження національності не можливе без докладного пізнання та визискання того засобу духової сили, яку маємо в нашім старім письменстві...».

Після надання князем Володимиром християнству статусу державної релігії розпочався остаточний перехід від дописемної культури до культури нового типу. Неодмінним супутником і знаряддям її стало писане слово. Нова релігія ґрунтувалася на Святому Письмі, що зафіксовано в книгах. Це означало особливу пошану до них і до писемності загалом. Створення церковних книг і поширення їх у всіх регіонах держави відбулося швидко, тому найстарші книги були пов’язані, у першу чергу, з релігією та церквою. Невелику частину становили богословсько-філософські твори. Тісно пов’язаними з життям церкви й проникнутими глибокою релігійністю були поодинокі книги, що вважаються світськими, – літописи та юридичні пам’ятки. Завдяки знаменитим словам літопису про заслуги Ярослава Мудрого, збереглася звістка про ініціативу цього князя в організації перекладів і переписування. Як вказує літописець під 1037 р., князь Ярослав Володимирович «собра писцЂ многы и прекладаше от грекъ на словЂньское письмо». Це слід вважати доказом заснування скрипторію або, можливо, розширення того, який діяв раніше. Слова з «Повісті минулих літ», що Ярослав Мудрий книги «многы написав положи в СвятЂи церкви Софии», наводять як доказ створення при Софійському соборі першої в Київській Русі бібліотеки.

Найстарша рукописна книга доби Київської Русі, рік написання якої вказаний у самому рукописі, – це Остромирове Євангеліє 1056-1057 рр. Його виготовили на замовлення Остромира – новгородського посадника київського князя Ізяслава Ярославича. Переписували книгу диякон з Києва Григорій та його три помічники. Мініатюри виконано київськими майстрами. Вражає високий художній смак каліграфів і мініатюристів. Фахівці відзначають сміливе і творче використання ними різних джерел: візантійських і болгарських рукописів, місцевих виробів художнього ремесла, мотивів східного і західного мистецтва.

У відділі рідкісних і цінних видань зберігається факсимільний примірник Остромирова Євангелія. Його було надруковано у 1988 році до 1000-ліття Хрещення Русі. Перша сторінка Остромірова Євангелія – чиста, без тексту. На ній є лише позначка «Евангелие софейское апракос». Слово «апракос» у перекладі з грецької означає «недільний, святковий». У давні часи першу сторінку рукописних книг завжди залишали пустою, тому що дерев’яна дошка оправи пошкоджувала б текст чи орнамент аркушу.

Згідно давньому Візантійському правилу, книга відкривається зображенням автора; в цьому випадку – це Євангеліст Іоанн зі своїм учнем Прохором. До сих пір залишається загадкою лев, що зображений на мініатюрі. Можливо, що лев є символом імператорської влади. У рукописі чотири мініатюри. Мініатюра з Матвієм відсутня з невідомих причин, тому чистий аркуш. У центрі великої заставки золотом написано «Євангеліє от Іоанна, глава I». Текст поділений на дні року – читання від Паски до Трійці та у неділю на весь рік. У кінці є Місяцеслов, що містить перелік святих на кожен календарний день.

Текст у книзі розпочинається ініціалом Н (у тексті читається як сучасна літера І), намальований чотири рази (арк.18, 247 на звороті, 251). Більшість Євангельських читань розпочинаються словами «Во время оно» і «Рече Господь учеником твоим». Перекладається як «У той час», «Сказав Господь учням своїм». Ініціал В намальований 135 разів (арк.17,291). Ініціал Р – 88, причому малюнок ні в якому раз не повторюється (арк.14,15,33,66). Лише один раз намальований ініціал С (арк.10)., ініціали – К (арк.246); О (арк.252); З (арк.255), П (арк.277). Ініціали, яскраво розфарбовані зеленою, червоною, блакитною і білою фарбами та обведені накладним золотом – найпомітніша особливість художнього оформлення книги. У книзі кожен елемент написаний окремо, скоріше намальований. У день переписувалося не більше не більше 2-х аркушів.

У рукописних текстах не робили проміжків між словами, а розділових знаків взагалі не існувало. Були окремі позначки на місцях де читач міг би зупинитися під час читання вголос. У Григорія, писаря «Остромирова Євангелія», був свій авторський розділовий знак у вигляді гори Голгофи: кутаста дужка з хрестиком на вершині. Писали рукописні книги гусячим пером. Витягали перо неодмінно з лівого крила птаха, щоб вигін був зручний для правої руки. Перо знежирювали, встромляли в гарячий пісок, потім кінчик навкоси зрізували та заточували перочинним ножиком.

У відділі зберігається також і репринтне видання 1889 року опубліковане на кошти мецената, купця I-ї Гільдії Іллі Кириловича Савінкова. Він вів торгівлю в Гостинному Дворі. Він виділив 275 тис. крб. на будівництво полкового храму в Царському Селі.

Слово ведучого: Шановні гості, пропонуємо Вам пройти вебквест за матеріалами сайту «Музей книги Херсонської обласної наукової бібліотеки ім. О.Гончара».

На кожному етапі за допомогою qr коду Ви будете відшукувати одне зі слів, за допомогою яких у кінці квесту складете фразу про одну з відомих писемних пам’яток Київської Русі («Остромирово Євангеліє» є одним із важливих джерел вивчення старослов’янської і давньоруської мов).

Етап № 1	Вкладка «Колекція мініатюрних і малоформатних видань. З історії мініатюрної книги» Завдання: Перша літера імені відомого книгознавця, академіка, який стверджує, що однією з найстаріших міні-інкунабул є «Майнцський Діурналій».
Етап №2	Вкладка «Стародруки очима часу. Іноземні видання» Завдання: Перше слово, яким починається розповідь про «Атлас світу».
Етап №3	Вкладка «Праці з історії козацтва у фонді рідкісних видань» Завдання: Другий абзац, четверте слово другого речення.
Етап №4	Вкладка «Взірці поліграфічного мистецтва. Книги ХІХ-початку ХХ століття» Завдання: Прийменник, вжитий між іменниками «медальйон» та «зображення» у розповіді про багатотомне видання початку ХХ ст. «Живописная Россия»
Етап №5	Вкладка «Українська художня література в роки війни (1941-1945)» Завдання 1: Друге слово у другому реченні третього абзацу після цитати з поезії Костя Герасименка. Використати у родовому відмінку множини. Завдання 2: Перше слово у п’ятому рядку поезії Л. Первомайського. Використати у значенні іменника
Етап №6	Вкладка «Мініатюрна книга в Херсоні» Завдання: Перша літера імені автора збірки «Басни», мініатюрне видання якої подароване бібліотеці Михайлом Андрійовичем Ємельяновим
Етап №7	Вкладка «Праці з історії козацтва у фонді рідкісних видань» Завдання 1: Який щедрий подарунок, окрім напрестольного хреста, зробив П. Чубинський для монастиря на Соловках? Завдання 2: Перше слово речення про частину колекції В. Тарнавського, а саме: мальовані олійними фарбами оригінали й копії портретів визначних діячів України: Костянтина Острозького, Петра Могили, Івана Гонти, Максима Залізняка, козацьких гетьманів. Використати у формі родового відмінка множини.
Етап №8	Русанівський В. Історія української літературної мови Завдання: У зверненні до читачів автор В. Русанівський наголошує, що «Пропонований підручник – не теоретичне дослідження; правда, деякі історико-культурні моменти викладаються з нових позицій. Це, зокрема, трактування…». Про трактування з нових позицій якої мови говорить дослідник?
Етап №9	Завдання: У передмові до попередньої праці В. Русанівський констатує, що «Розвиток агіографічної, літописної, художньої, згодом наукової літератури накладав свій відбиток на еволюцію літературної мови у кожного зі східнослов’янських народів». Яка мова, твердить далі дослідник, була утворена за зразком старослов’янської? Відповідь використайте у формі родового відмінка однини.
Етап №10	Давньокиївська літературна мова Основа давньокиївської літературної мови. Виклад головних поглядів на її походження. Підпункт «Перекладна література» Завдання: Яке Євангеліє, за твердження В. Русанівського, є найдавнішою пам’яткою духовного письма, переписаною на Русі зі староболгарського оригіналу?