Українські прислів'я та приказки

Прислів’я та приказки про освіту, знання

  • Не вчи рибу плавати.
  • Знай більше, а говори менше.
  • Учений водить, а неучений слідом ходить.
  • Добре, коли сам усе вмієш; але зле, 
  • Коли все сам робиш.
  • Не вмієш шити золотом, то бий молотом.
  • Пізно старого коня вчити гопки.
  • Яблуню не вчи родити яблука,
  • Уже сама натура її навчила.
  • Гни дерево, поки гнеться, учи дитину,
  • Поки слухається.
  • Без знань і ранок – ніч.
  • Якщо ти вчений, увесь світ твій.
  • Королі панують над людьми,
  • А вчені – над королями.
  • Краще вчений, ніж золочений.
  • Перо сильніше меча.
  • Сильний здолає одного,
  • А вчений – тисячу.
  • Той, хто не вчиться, ходить у потемках.
  • Вченому і слова досить.
  • Учення краще багатства.
  • Учення – насіння знань,
  • А знання – насіння щастя.
  • Учений – всюди учений,
  • Король – лише в своїм королівстві.
  • Красна пава пером, а людина знанням.
  • Вчена людина переконує словом,
  • А зла діє кулаками.
  • Людина без знань – лютий звір.
  • Ніж виряджатись у яскравий одяг,
  • Краще одягнись у знання.
  • В науці старих нема.
  • Робиш для когось, а вчишся для себе.
  • Якщо за день нічому не навчився,
  • Марно прожив день.
  • До великого терпіння прийде й уміння.
  • Коли сієш, не покидай поля; коли
  • Вчишся, не відходь від столу.
  • Хто малого не пізнав, великого
  • Не пізнає.
  • Вчення гірке, та плід солодкий.
  • Почнеш у навчанні з малого,
  • Досягнеш і більшого.
  • Не піднявшись на гору, не побачиш
  • Долини.
  • Не помучишся – не научишся.
  • Не навчаючись і постола не сплетеш.
  • Навчаючись, дізнаєшся,
  • Як мало ти знаєш.
  • Хочеш бути вченим – ковтай ночами
  • Кіптяву від лампи.
  • Дійти можна тільки тоді, коли ідеш.
  • Якщо поле не зоране, засіки будуть
  • Пусті; якщо книга не прочитана,
  • Знань не прибуде.
  • Хто не соромиться запитувати,
  • Дізнається багато, хто соромиться
  • Питати, забуде і те, що знав.
  • Даремна праця – вудити без гачків
  • І учитись без книги.
  • Не бійся іти повільно, бійся
  • Стояти на місці.
  • Не кажи «я учився», а скажи, що дізнався.
  • Недочитана книга – що непройдений шлях.
  • Корисно питати й про те, що знаєш.
  • Розпитуючи, гори перейдеш,
  • А мовчки і на рівнині заблукаєш.
  • Бути вчителем, переставши бути учнем,
  • Неможливо.
  • Якщо вчитель їсть стоячи, то учні їдять
  • На ходу.
  • І купа книг не замінить доброго вчителя.
  • Хто не слухає свого вчителя,
  • Заплаче кривавими сльозами.
  • Навчитись легко, навчити важко.
  • Невіглас учителя ненавидить.
  • Від учителя наука.
  • Строгість учителя корисніша
  • Від поблажливості батьків.
  • Лише поважаючи учителя, сам станеш
  • Учителем.
  • Учневі – удача, учителеві радість.
  • Без вміння і сила зайва.
  • І вчена людина повинна трудитись.
  • Мало хотіти – треба уміти.
  • На березі плавати не навчишся.
  • Досвід – найкращий учитель.
  • Уміння не відбереш.
  • Учення без уміння – не користь, а біда.
  • Учений без діла – як хмара без дощу.
  • Щоб навчитись плавати, потрібно лізти
  • В воду.
  • В умілих руках і сніг розгориться.
  • Якщо не вмієш гребти,
  • Хоч не бовтай ногами в воді.
  • За вмілого і душу віддати не жаль.
  • Майстерність за плечима не носять,
  • А з нею добре.
  • Не голка шиє, а руки.
  • Не силою б’ються, а вмінням.
  • Не сокира теше, а столяр.
  • Поганому танцюристові й чоботи
  • Заважають.
  • Стріляти можуть усі, та не всі попадають
  • У ціль.
  • Умілому скрізь місце.
  • Знаючий дорогу топче, а незнаючий
  • Піч пролежує.
  • Кінь добрий, та не об’їжджений,
  • Парубок гарний, та не вчений.
  • Легше примусити верблюда викопати
  • Яму, ніж пояснити що-небудь неуку.
  • Краще на вівці в ліс їхати,
  • Ніж з неуком говорити.
  • Краще сокира без топорища,
  • Ніж людина без знань.
  • Неук – ворог сам собі.
  • Недовчений гірше невченого.
  • Неук і верблюда прийме за горбатого
  • Коня.
  • Неук живе один раз, учений – тисячу.
  • Осла знати по вухах, ведмедя –
  • По кігтях, а неука – по мові.
  • Батьківські знання вченим тебе
  • Не зроблять.
  • Поганий учень на стелі зірки рахує.
  • Папуга говорити навчиться,
  • Та все ж людиною не стане.
  • Хоч би як учив дурного – до ранку
  • Все забуде.
  • У неука очі незрячі.
  • Вчений син старший невченого батька.
  • Людина не навчена, що сокира не точена.
  • Учити – розум точити.
  • Ученому – світ, а невченому – тьма.
  • Без муки немає науки.
  • Наукою світ стоїть, а знаннями люди
  • Живуть.
  • Не той грамотний, хто вміє читати,
  • А той, хто вміє слухати.
  • Наука навчить, як хліб родить.
  • Важко у навчанні – легко в труді.
  • Сонце відчиняє світ, а книга відкриває
  • Очі.
  • Навчання і труд поряд ідуть.
  • Книжка – маленьке віконце, а через
  • Нього увесь світ видно.
  • Не всяк, хто читає, в читанні силу знає.
  • Хто більше читає, той більше знає.
  • І я колись під школою ночував.
  • Грамотний – видющий і на все тямущий.
  • Не бійся, коли не знаєш: страшно,
  • Коли знати не хочеться.
  • Не на користь книжку читати,
  • Коли вершки лише хапати.
  • Де грамотні люди, там біди не буде.
  • Наука і труд добрі плоди дають.
  • Не бурчи, та навчи.
  • Людина без книги – пень неотесаний.
  • Книга вчить, як на світі жить.
  • Хто грамоти вміє, той краще сіє.
  • Добре того вчити, хто хоче все знати.
  • Книги – це ріки, що наповнюють світ,
  • Це джерела мудрості, адже в них
  • Глибина незміряна, пірнаючи в яку,
  • Добуваєш дорогі перли.
  • Навчитись хорошому мало і сотні днів,
  • Навчитись дурному вистачить
  • І години.
  • Не зневажай навчанням змолоду.
  • Не той багато знає, хто довго жив, а той,
  • Хто багато вчився.
  • Не вчись ламати, а вчись
  • Будувати.
  • Повторення – мати навчання.
  • Пізно встав – день втратив, у молодості
  • Не вчився – втратив життя.
  • Ремеслу учитись – старості нема.
  • У дружби немає межі, у знань
  • Немає дна.
  • Учення в старості – це запис
  • На піску, учення в модості –
  • Це різьба на камені.
  • Учись змолоду – під старість
  • Не будеш знати голоду.
  • Учитись – все рівно що гребти проти
  • Течії: тільки перестанеш, тебе назад
  • Потягне.
  • Учитись і в шістдесят не пізно.
  • Учитись – що візка на гору тягти:
  • Відпустиш – назад котиться.
  • Чого в молодості не навчився,
  • Того і під старість знати не будеш.
  • Щоб навчитись трудолюбству,
  • Треба три роки; щоб навчитись лінощів –
  • Тільки три дні.
  • Без грамоти, як без свічки – поночі.
  • Грамота – другий язик.
  • Грамоті вчиться – завжди пригодиться.
  • Грамотію й книга в руки.
  • Якщо хочеш пізнати істину,
  • Починай з азбуки.
  • Хто грамотний, той бачить
  • Чотири ока.
  • Науку вивчають з азів, дружбу
  • Бережуть спочатку.
  • У науці нема коротких шляхів.
  • Якщо лизати чорнило, вченим
  • Не станеш.
  • Якби спостерігаючи можна було б
  • Навчитись, то собака давно став би
  • М’ясником.
  • В умілого і долото рибу ловить.
  • Не за бороду – за розум шанують.
  • Наука хліба не просить, а хліб дає.
  • Грамота – не товариш, а правду каже.
  • Шануй учителя як родителя.
  • За одного вченого дають десять
  • Невчених, та й то не беруть.
  • Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
  • Вчення – світ, а невчення – тьма.
  • Вчення в щасті украшає, а в нещасті
  • Утішає.
  • Вік живи – вік учись.
  • Не кажи «не вмію», а кажи «навчусь».
  • Чого навчився, того за плечима не носити.
  • Хто хоче більше знати, треба менше спати.
  • Потрібно учиться – завжди пригодиться.
  • Вчитися ніколи не пізно.
  • Чого Івась не навчиться,
  • Того й Іван не буде знати.
  • Учись змолоду – пригодиться на старість.
  • Письменний бачить більше поночі,
  • Як неписьменний удень.
  • Страшне перо не в гусака. 
  • Що написане пером, не вивезеш і волом.
  • Пташка красна своїм пір’ям,
  • А людина своїм знанням.
  • Спочатку «аз» та «буки», а потім і науки.
  • Дурневі закон не писаний.
  • Хто питає, той не блудить.
  • Не знав, не знав, та й забув.
  • Між трьома деревами заблукав.
  • Чули дзвін, та не узнали, де він.
  • Моя хата скраю, я нічого не знаю.
  • Знання людині, що крила пташині.
  • З ким поведешся, від того і наберешся.
  • Скільки в ступі води не товчи – вода й буде.
  • Не зазнавши гіркого, що ти знаєш про солодке?
  • У річку вскочить, і сухий вискочить: на все тями вистачить.

Прислів’я та приказки про книгу

  • Без книги – як без сонця, і вдень темні віконця.
  • Будеш з книгою дружити – буде легше в світі жити.
  • Будеш книги читати – будеш все знати.
  • Будинок  без книг – подібний до тіла без душі.
  • Буквар – не сайка, а розкусиш – солодко.
  • В домі без книги – як без вікон, темно. 
  • Весела книга радість приносить.
  • Весела книжка – твоя радість.
  • Гарна книга – кращий друг.
  • Гарна книга – щирий друг.
  • Гарна книга – мудрий вчитель.
  • Гарна книга краще зіроньки світить.
  • Гарна книга научить, а погана намучить.
  • Гарна, мудра книга – як вірний друг.
  • Даремна праця – вудити без гачка і вчитися без книги.
  • Де розумом не дійду, то в книжці знайду. 
  • День без книги, що обід без хліба.
  • Дім без книги – що день без сонця
  • Для розумного книга – найгарніший подарунок.
  • Життя без книжок – як весна без квітів.
  • Життя без книжок – що небо без зірок. 
  • З глибин моря дістають перлини, а з глибин книг – знання.
  • З книгою дружити – в роботі не тужити.
  • З книгою жити – вік не тужити.
  • З книгою жити – з добром дружити.
  • З книгою жити – розвага,  а кому – навчання.
  • З книгою поведешся – розуму наберешся.
  • З книгою подружишся – розуму наберешся.
  • З ручаїв – ріки, а з книжок – знання.
  • Здавна кожну хвилину книга виховує людину.
  • Знання – сонце, книга – вікно.
  • Золото добувають із землі, а знання – з книги.
  • Інший очима по книжці водить, а розум у нього стороною ходить.
  • Книга – джерело знань.
  • Книга – дзеркало життя.
  • Книга – до знань перепустка, а без книги голова, мов качан капусти.
  • Книга – друг на все життя.
  • Книга – друг, без неї як без рук.
  • Книга – ключ до знань.
  • Книга – міст у світ знань.
  • Книга – морська глибина, то почерпни аж до дна.
  • Книга – мудрий порадник.
  • Книга – найкращий порадник.
  • Книга – найкращий подарунок.
  • Книга – найкращий друг.
  • Книга – не пряник, а дітей до себе манить.
  • Книга – світ, книга – серцю привіт.
  • Книга – твій друг, без неї як без рук.
  • Книга – твій порадник і друг, частіше бери її до рук.
  • Книга – це посудина, який нас наповнює, але сам не порожніє.
  • Книга без розуму – порожня.
  • Книга в два аркуші, а серединка порожня.
  • Книга в селі, що вікно в хаті.
  • Книга в щасті прикрашає, а в нещасті утішає.
  • Книга вчить жити, книгою треба дорожити.
  • Книга вчить, як на світі жить. 
  • Книга дає крила розуму.
  • Книга крила дає.
  • Книга для дітей – що волога для полів.
  • Книга для дітей, що волога для посівів.
  • Книга для людини – що вікно для хатини.
  • Книга для розуму – що теплий дощ для зерна. 
  • Книга для розуму, що теплий дощ для сходів.
  • Книга для розуму, що теплий дощик для посівів. 
  • Книга добру навчить, від дурного відверне.
  • Книга корисна, коли її читають.
  • Книга мала, та серцю люба.
  • Книга мала, а розуму надала.
  • Книга не зрадить, а лише порадить.
  • Книга не літак, а за тридев’ять земель віднесе.
  • Книга не шапка, а вибирай по голові.
  • Книга – як вода: дорогу проб’є усюди.
  • Книга подібна до води: дорогу проб'є завжди.
  • Книга прояснює розум.
  • Книга ростить людину.
  • Книга так захопила його, що він захопив книгу.
  • Книга, а не борода робить чоловіка мудрим.
  • Книги не говорять, а правду звіщають.
  • Книги не люблять, коли їх шанують, а люблять, коли їх читають.
  • Книги читати – все знати.
  • Книги читати – не грати в ладунки.
  • Книги читати – не дурня валяти, а розум і серце розвивати.
  • Книги читати – нудьги не знати.
  • Книгу прочитав – на крилах політав.
  • Книгу читаєш – на крилах літаєш.
  • Книгу читай, розуму набирай.
  • Книгу читати – не язиком чесати.
  • Книгу читають не очима, а розумом.
  • Книгу – як око своє бережіть, бо без книги не можна жить.
  • Книжка – маленьке віконце, а через нього увесь світ видно.
  • Книжка мовчки все розкаже.
  • Книжка розуму навчає.
  • Книжку купити – свято собі зробити.
  • Книжку прочитав – і розумним став.
  • Кому книга – розвага, а кому – навчання.
  • Ледачому  і книжку підняти важко.
  • Ледачому любі мед та пряник, а розумному – книги.
  • Ледачому Микитці все не до книжки.
  • Людина без книги, як риба без води.
  • Молодому книга – крила, а старому – кийок.
  • Мудра книга – твій розум.
  • Мудрим ніхто не вродився, а з книжок навчився.
  • Мудрої книги мова – не полова.
  • Не закривай книгу, яка відкриває очі.
  • Не на користь книжку читати, коли вершки лише хапати.
  • Не червона книга листом, а красна розумом.
  • Неграмотний – як сліпий, а книга відкриває очі.
  • Недочитана книга – не до кінця пройдений шлях. 
  • Нема розумного сусіда – з книгою поговори.
  • Одна гарна книга краще всякого скарбу.
  • Одна книга тисячі людей навчає.
  • Одна мудра книга краща від найбільшого багатства. 
  • Письменному книга в руки.
  • Поганий читач по книзі очима водить, а думка у нього стороною ходить.
  • Поки ледачий байди б’є, розумний з книжок знання бере.
  • Прочитав добру книгу – зустрівся з другом.
  • Розум без книги – що птах без крил. 
  • Розум без книги – як без вікон, темінь. 
  • Споконвіку книга виховує людину.
  • Схід сонця пробуджує природу, читання книги голову просвічує.
  • Товаришуй тільки з розумними людьми, читай тільки хороші книги. 
  • У Землі супутник – Місяць, у людини – книга.
  • У книжці шукай не букви, а думки.
  • У того найбільше друзів, у кого друг – книга.
  • Хліб живить тіло, а книга – розум.
  • Хороша книга – яскравіша сонця.
  • Хороша книга – яскравіше зірки сяє.
  • Хороші книги читай – про життя дізнайся більше.
  • Хорошу книжку читати не в тягар, а в радість.
  • Хочеш пізнати світ – читай книжки.
  • Хто знає аз та буки, тому і книги в руки.
  • Хто книгу читає, в того розум прибавляє.
  • Хто книгу читає, той і розум має.
  • Що книга, то розум.
  • Щоб правду знати, треба книжку читати.
  • Якщо книжок читати не будеш, скоро грамоту забудеш.

Прислівя та приказки про мову

  • Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
  • Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.
  • Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш.
  • Більше діла – менше слів.
  • Будь господарем своєму слову.
  • Мовивши слово, треба бути йому паном.
  • Слово – не горобець, вилетить – не спіймаєш.
  • Від красних слів язик не відсохне.
  • Від солодких слів кислиці не посолодшають.
  • Від меча рана загоїться, а від лихого слова – ніколи.
  • Від теплого слова і лід розмерзається.
  • Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.
  • Впік мене тим словом, не треба й вогню.
  • Гостре словечко коле сердечко.
  • Де мало слів, там більше правди.
  • Діла говорять голосніше, як слова.
  • Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.
  • Добре слово краще, ніж готові гроші.
  • Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
  • За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.
  • З пісні слова не викидають і свого не вставляють.
  • І від солодких слів буває гірко.
  • Кого не б'є слово, тому й палиця не поможе.
  • Коня керують уздами, а чоловіка – словами.
  • Красне слово – золотий ключ.
  • Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова – ворогів.
  • Краще переконувати словами, як кулаками.
  • М'які слова і камінь крушать.
  • На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.
  • Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.
  • Не кидай слова на вітер.
  • Не так то він діє, як тим словом сіє.
  • Шабля ранить тіло, а слово – душу.
  • Слово – не полова, язик – не помело.
  • Слова пристають, як горох до стінки.
  • Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.
  • Слово – вітер, письмо – грунт.
  • Слово до ради, а руки – до звади.
  • Слово до слова – зложиться мова.
  • Слово може врятувати людину, слово може і вбити.
  • Слово старше, ніж гроші.
  • Удар забувається, а слово пам'ятається.
  • Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.
  • Чиєсь одне слово губить діло.
  • Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.
  • Як овечка: не мовить ні словечка.
  • Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.
  • Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.
  • Перше погадай, потім повідай.
  • Що кому треба, той про те й теребить.
  • Байка байкою, а борщ стигне.
  • Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.
  • Не те гріх, що в рот, а те, що з рота.
  • Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.
  • Дурний язик попереду розуму біжить.
  • Дурний язик – голові не приятель.

Джерела:

  1. Закувала зозуленька: Антологія української народної творчості. – Київ: Веселка, 1989. – С. 427–552.
  2. Лановик М. Б. Українська усна народна творчість : підручник / М. Б. Лановик, З. Б. Лановик. – 3-тє вид., стер.  – Київ: Знання-Прес, 2005. – 591 c.
  3. Народ скаже – як зав’яже: Українські народні прислів’я, приказки, загадки / Вступ. ст. Н. Шумади. – Київ: Веселка, 1971. – 230 с.
  4. Пазяк М.М. Українські прислів’я та приказки. Проблеми пареміології та пареміографії. – Київ: Наук, думка, 1984. – 204 с.
  5. Прислів’я та приказки. Природа. Господарська діяльність людини / Вступ. ст. М.М. Пазяка. – Київ: Наук, думка, 1989. – 480 с.
  6. Прислів’я та приказки. Людина. Родинне життя. Риси характеру / Вступ. ст. М.М. Пазяка. – Київ: Наук, думка, 1990. – 528 с.
  7. Прислів’я та приказки. Взаємини між людьми / Вступ. ст. М.М. Пазяка. – Київ: Наук, думка, 1991. – 440 с.
  8. Прислів’я та приказки про знання [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://tradycija.com.ua/xto-znannya-maye-toj-mur-lamaye  (дата звернення (18.05. 2021). – Заголовок з екрана.
  9. Прислів’я та приказки про знання (записав Іван Гурин) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https: //mala.storinka.org/прислів’я-про-знання-записав-іван-гурин.html  (дата звернення (18.05. 2021). – Заголовок з екрана.
  10. Прислів’я та приказки про мову [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https: //traditions.in.ua/usna-narodna-tvorchist/pryslivia-ta-prykazky/119-pryslivia-ta-prykazky-pro-movu (дата звернення (18.05. 2021). – Заголовок з екрана.
  11.  Українські прислів’я та  приказки про книгу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://mala.storinka.org/українські-прислів'я-та-приказки-про-книгу.html (дата звернення (18.05. 2021). – Заголовок з екрана.
  12. Українські приказки, прислів’я і таке інше: Збірники О.В. Марковича та інших уклав М. Номис / Вступ. ст. М.М. Пазяка. – Київ: Либідь, 1993. – 768 с.

Календар подій

    1 2 3
456 7 8910
1112 13 14151617
18192021222324
25262728293031