Шевченкіана в мініатюрі
Шевченкіана в мініатюрі
Окремо в нашій колекції виділена мініатюрна Шевченкіана. Окрасою цієї персональної добірки є мініатюрний «Кобзар». Це репринтне відтворення женевського видання 1878 р., розміром 55х83 мм, було подароване нам М. А. Ємельяновим, херсонським колекціонером. 
Женевське видання «Кобзаря» було підготовлене та видане за безпосереднього сприяння видатного українського вченого і громадського діяча М. П. Драгоманова. Як зазначено на титулі, приурочене воно було «на роковини Шевченка» і адресувалося «нашим землякам на Україні». До нього увійшли твори Т. Г. Шевченка, видані українською мовою, яка в той час була заборонена царською цензурою. Наклад оригінального видання складав 1000 примірників. Іван Франко, відзначаючи важливість і сенсаційність цієї події, відмітив, що маленький (кишеньковий) розмір книги дозволяв таємно переправляти його в Росію.
Репринтний варіант «Кобзаря», виданий в 1991 році, вкладений в картонний футляр, на якому відтворено фрагменти малюнків самого Т. Г. Шевченка.
Ще одне з творінь Т. Г. Шевченка «Думи мої» (К., 1981), розміром 72х100 мм, – теж подарунок М. А. Ємельянова. Суцільнотканинна палітурка бордового кольору узорчастим конгревом відтіняє золотаві написи на 
обкладинці та корінці книги. Мініатюра включає не тільки поетичні твори, а й репродукції живописних робіт Т. Г. Шевченка. На фронтисписі розміщено літографію з портретом самого Кобзаря роботи Іллі Рєпіна. У видання включено великий список приміток до текстів творів, які увійшли в збірку.
Безперечним успіхом українських книговидавців можна вважати подарункові варіанти так званої захалявної, або «Малої книжки» – рукописної збірки віршів Т. Г. Шевченка, написаних ним під час оренбурзького заслання 1847-1850 рр. Крихітну книжечку, прошиту суворими нитками власноруч, поет ховав за халяву чобота, бо йому було заборонено займатися писанням. Тексти віршів, розміщених в «Малій книжці», неодноразово правилися поетом. Про це свідчать численні позначки на сторінках рукопису. Зараз ця книжечка, як і вся його рукописна спадщина, зберігається в фондах Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної Академії Наук України.
Було здійснено декілька факсимільних видань «Малої книжки». Перше – в 1963 р. до 150-ї річниці з дня народження Т. Г. Шевченка, друге в 1984 р. – до 170-річчя великого Кобзаря. У 1989 р. видавництво «Наукова думка» видала черговий варіант факсимільної копії захалявної книжки Шевченка. Розмір її становить 70х100 мм. А підготував її до друку і склав передмову відомий український літературознавець Є. С. Шабліовський. Примірник зберігається тепер і в нашій колекції.
Комплект з двох книг поміщений в картонний футляр та декоративно оздоблений художником В. І. Юрчишиним. Одна з книг – точна копія «Малої книжки», складеної з окремих зошитів, переплетена в чорну палітурку з ініціалами «М. Л.» (Михайло Лазоревський) на корінці. Після смерті поета книжечка перебувала у М. М. Лазоревського, близького товариша Т. Г. Шевченка. Михайло Матвійович опікував поета і матеріально йому допомагав. Він же і організував перевезення тіла поета в Україну після його смерті. Друга книга комплекту з автопортретом Шевченка на форзаці містить літературно-історичний нарис Є. С. Шабліовського і тут же додано зміст зошитів в хронологічному порядку.
У 2014 р. до 200-річчя від дня народження великого Кобзаря на замовлення Державного комітету телебачення і радіомовлення України відповідно до програми «Українська книга» було здійснено чергове видання захалявної книжечки поета. Тепер і ця «Мала книжка» Т. Г. Шевченка, розміром 60х98 мм, зберігається у нас разом з іншими експонатами Шевченкіани. На відміну від попередніх видань тут окремим розділом представлена наукова 
розшифровка шевченківських творів, яка дозволить читачеві докладніше познайомитися з оригінальними текстами генія української літератури.
Цікавий примірник «Заповіту» Т. Г. Шевченка (К., 1957) мовами народів світу, розміром 60х92 мм. Мініатюра була видана Академією Наук УРСР. У виданні представлені переклади відомого вірша англійською мовою (пер. Е. Л. Войнич), а також болгарською (пер. Д. Методієв), угорською (пер. Б. Варга та Г. Стрипський), молдавською (пер. І. Буздуган), німецькою (пер. А. Бош), польською (пер. Л. Пастернак), російською (пер. О. Твардовський), сербською (В. Ніколіч), словенською (пер. І. Абрам), словацькою (пер. Нересницький), французькою (пер. Ш. Стебер) тощо.
Він цінний ще й тим, що має автограф українського письменника Леоніда Куліша, випускника Херсонського педагогічного інституту, колишнього співробітника Херсонського обласного телебачення і 
радіо. А ще Леонід Пилипович майже двадцять років очолював громадську бібліотечну раду нашої бібліотеки. Подарована ця книжечка була херсонським журналістом Давидом Файнштейном, який свого часу колекціонував книги з автографами. Його колекція автографів зберігається тепер у відділі рідкісних і цінних видань.
Пошановувачі поетичного слова великого Кобзаря знайдуть для себе чимало цікавого в мініатюрній збірці Шевченкових поезій «Лірика» (Львів, 1982), 60х85 мм. Не одне жіноче серце тьохне від чутливо-ніжних рядків, написаних Т. Г. Шевченком. Психологічна достовірність образів, зображених ним, простота, життєва правдивість, втілена в пронизливо-ліричну форму, – це те, що духовно збагачує, дає наснагу та дарує насолоду. Мальовничі образи жінок – матері, сестри, дівчини, кріпачки, месниці – сукупність туги, болю, любові, щирого переживання за жіночу долю. Іван Франко писав, що він не знав в «… літературі всесвітній поета, котрий би так витривало, так гаряче і з цілою свідомістю промовляв в обороні жінок, в обороні їх права на повне, чисто людське 
життя…».
Ювілейне видання мініатюрних календарів «Т. Г. Шевченко в екслібрисах українських художників» (К., 1988), розміром 65х90 мм, присвячене 175-річчю з дня народження поета. Добірка містить книжкові знаки тих книголюбів, для кого великий Кобзар був улюбленим поетом. Представлені книжкові знаки з Шевченкіани Євгена Артеменка, Івана Балана, Василя Березового, Володимира Вітрука, Раїси Левчук та багатьох інших поціновувачів шевченкової творчості. Серед імен митців, які виконували екслібриси, такі відомі графіки, як Олена Кульчицька, Володимир Масик, Микола Неймеш, Юрій Молибоженко та ін.
