Головна Книгознавча мозаїка Прижиттєві видання та публікації М.С.Грушевського з фондів бібліотеки Гончара

Прижиттєві видання та публікації М.С.Грушевського з фондів бібліотеки Гончара

28.09.2016 13:09

Цьогоріч 29-й день вересня – особливий для українців. Ми вшановуємо пам’ять Михайла Грушевського, видатного українського науковця, історика, літературознавця, письменника, громадського і політичного діяча, відзначаючи 150-ті роковини від його дня народження.

Важко переоцінити внесок цього велетня української історії в розбудову української державності, у виховання національної самосвідомості і втілення їх у суспільну практику. Він залишив по собі багату творчу спадщину, пов'язану з ідеями відродження української нації і держави, з питань формування політичної самоідентичності, з розвитку української науки і культури тощо.

У відділі рідкісних и цінних видань нашої бібліотеки зберігаються прижиттєві видання та журнальні публікації праць Михайла Грушевського.

Позначки часу у вигляді написів «Оставить в закрытом фонде для пользования научных сотрудников» та «Оставить в закрытом пользовании» лишилися майже на всіх книгах автора. Протягом тривалого періоду ці видання були недоступними для читачів. Та час розставив все на міста, тож ми тепер маємо можливість безпосередньо знайомитись з науковою спадщиною нашого видатного українця.

Грушевський, М. Історія України-Русі / М. Грушевський. – Т.1. : До початку ХI в. – 2-е вид., розширене. – Львів: З друк. Наук. Т-ва ім. Шевченка під зарядом К. Беднарського, 1904. – 628 с. – Накладом автора.

До сьогодні найповнішою історією нашої держави є фундаментальна праця Михайла Грушевського «Історія України-Русі» у 10 томах і 13 книгах (1898-1936), що принесла автору світову славу. Монографія, яка охоплює період історії України з найдавніших часів і до 60-х років 17 століття, знайомить з теорією походження, еволюцією українського народу і його державністю. На думку Михайла Грушевського, держава Київська Русь мала український генезис, а український етнос зародився в ранньому середньовіччі.

В рідкісному фонді бібліотеки зберігся незвичайний примірник другого, розширеного видання першого тому «Історії України-Русі». В ньому багатоаспектно висвітлено соціально-економічні, політичні і культурні процеси, що відбувалися на території України з найдавніших часів до початку ХI століття.

Цей том виданий у львівській друкарні Наукового Товариства імені Шевченка в 1904 році за кошти самого автора. На шмуцтитулі розміщено посвяту, адресовану Марії Грушевській: «Моїй дружині».

Текст книги поцяткований численними редакторськими правками чорним чорнилом. Якщо зважити на те, що Грушевський безпосередньо опікувався видавничим процесом свого дітища, то цілком ймовірно, що і перші правки робив саме він.

 

Грушевський, М. Історія України-Русі / М. Грушевський. – Т.8. – Ч 3 : Хмельниччина в розцвіті (1648-1650). – 2-е вид., повторене. – Київ, Відень,1922. – 288 с.

Третя частина восьмого тому «Історії України-Русі» містить інформацію про перебіг подій у перші два роки Хмельниччини (1648-1650), тут дається оцінка Зборівської угоди між Україною і Польщею.

Складна доля і життєві поневіряння автора позначились й на долі цєї роботи. Перша частина була випущена автором на початку 1913 року. Роботу над другою половиною цього тому перервала війна. В 1915 році книга з великими складнощами таки була випущена. Наклад був мізерним. Всього 500 примірників. Тож, друга частина одразу стала бібліографічною рідкістю.

Третя частина повинна була друкуватися в Москві, в якій тоді знаходився Грушевський. Як згадував сам автор, «не вважаючи на дуже трудні обставини мого засланського життя, я за зиму 1916/1917 р. довів до кінця сю працю й почав друкувати її в Москві – саме коли почалась революція й покликала мене до Київа».

Вже перебуваючи в Києві, автор довго не мав про книгу ніяких вістей, і тільки влітку 1918 року під час переговорів йому вдалося дістати один примірник.

З нього і зроблений даний передрук третьої частини тому. Пізніше історик бідкався з приводу того, що листування в московському виданні було опубліковано зі скорочених копій, з невірними або непевними датами. Замість українських оригіналів друкувалися московські переклади в перекрученому вигляді тощо.

 

Грушевський, М. Історія України-Русі / М. Грушевський. – Т.9. : Перша половина : (Хмельниччини роки 1650-1653). – Київ: Держ. вид-во України, 1928. – 601 с.

Дев’ятий том «Історії України-Русі» продовжує тему Хмельниччини. В ньому висвітлено події 1650-1657 років. Перша половина цього тому охоплює період від 1650 року з походу на Москву до Переяславської угоди 1654 року.

Автор поновив роботу над багатостраждальною працею, повернувшись до Києва в 1924 році. В копіткій роботі з архівами Грушевському допомагали науковці України, Польщі та Росії.

Автор відмічав, що «документальний матеріал доповнено настільки значно, що він заповнив деякі дотеперешні прогалини і дав нове освітленнє подіям». Довгоочікуваний вихід першої половини тому за дозволом секретаря ВУАН було здійснено у Державному видавництві України в Києві 1928 року.

А друга половина вищеназваного тому вийшла у видавництві «Пролетар» в 1931 році. В томі висвітлено події після Переяславської угоди 1654 року і до смерті Богдана Хмельницького у 1657 році.

 

 

Грушевский М. Очерк истории украинского народа / М. Грушевский. – Санкт-Петербург: Тип. т-ва «Общественная польза», 1904. – 380 с.

В основу книги «Очерк истории украинского народа», виданої в 1904 році Санкт-петербурзьким товариством «Общественная польза», покладено лекцію Михайла Грушевського, читану ним восени 1903 року в Парижі за запрошенням російської школи суспільних наук.

Як пояснював автор в передмові до видання, ні перше львівське видання «Історії України-Русі» (1898-1903), ані його німецький переклад в Лейпцигу не отримали достатнього розповсюдження в тогочасній Росії. Тож, в стислому вигляді автор намагався донести правду про історичні події, які відбувалися на території України, показати життя українців як самодостатньої нації. У праці надано історичний зріз політичного, етнічного та культурного життя українського народу від початків середньовіччя до ХХ ст.

Примірник, що зберігається у нашій бібліотеці, не має точної дати виходу, бо титульна сторінка і зміст видання відсутні. Видання ідентифіковане за довідковим апаратом, наявних в мережі електронних каталогів. 

 

 

Грушевский М. Иллюстрированная история украинского народа / проф. Михаил Грушевский. – Санкт-Петербург: Тип. т-ва «Екатерингофское Печатное Дело», 1913. – 256 с. : ил. – Библиогр. в конце глав. – Беспл. прил. к «Вестнику Знания».

«Иллюстрированная история украинского народа» була видана у 1913 році в Санкт-Петербурзі як доповнення до попередньої праці Михайла Грушевського «Очерк истории украинского народа» (1904). Вона вийшла безкоштовним додатком до щомісячника «Вестник Знания».

В даній праці Грушевський відобразив основні віхи формування української народності й нації, становлення української державності. Показав зародження економічних відносин, висвітлив політичне і культурне життя українців від доісторичного періоду включно до ХІХ ст. Детально висвітлив українсько-російські та українсько-польські зв'язки, добу козацтва та козацької республіки, демократичні засади якої стали основоположним принципом першої української конституції 1710 року, створеної гетьманом П. Орликом.

Численні ілюстрації яскраво візуалізують фактичний матеріал. Старовинні географічні карти, побутові та батальні гравюри, а також додатки у вигляді реєстрів та родоводів княжих родів і гетьманату доповнюють видання.

Розгонистий застережливий запис червоним чорнилом від 07.10.1947 року «Оставить в закрытом пользовании» зробив цю книгу, як і багато інших, недосяжною на довгий час для користувачів.

 

Грушевський М. Всесвітня історія в короткім огляді / Мих. Грушевський. – Ч.3. – Київ: Друк. акц. т-ва «Петро Барський в Києві», 1917. – 143 с.

Прижиттєве видання Михайла Грушевського «Всесвітня історія в короткім огляді» присвячена подіям і явищам всесвітньої історії за нових часів (ХVІІ-ХVІІI ст.). У нашій бібліотеці збереглася лише третя частина цієї роботи історика. До неї увійшли події від Тридцятилітньої війни в Європі (1618-1648) до епохи Відродження. Наприкінці огляду подано хронологічну таблицю основних подій. За визначенням автора, «так звану сінхроністично-хронологічну». Книга вийшла у 1917 році в друкарні акціонерного товариства «Петро Барський в Києві».

Безсумнівна історична та культурна цінність цього видання подвоюється ще й наявністю автографа українського історика Дмитра Дорошенка.

Свого часу цей примірник потрапив до нас через обмінно-резервний фонд з Центральної наукової бібліотеки АН УРСР.

 

 

Грушевський М. З політичного життя Старої України : розвідки, статі, промови / Михайло Грушевський. – Київ: Друк. акц. т-ва «П. Барський», 1917. – 128 с.

Політика також відносилась до сфери життєвих і професійних інтересів видатного історика.

Збірка Грушевського «3 політичного життя Старої України», 1917 року видання, містить праці вченого з української історії ХІІ-ХVІІ століть, які протягом 1891-1912 років були опубліковані в «3аписках наукового товариства ім. Шевченка» та часописі «Літературно-науковий вісник».

Проблематика відібраних розвідок досить цікава. Разом із статтями про ранні періоди українства – «Громадський рух на Вкраїні-Руси в ХІІІ віці» і «Галицьке боярство ХІІ-ХІІІ в.» – автор акцентує увагу на суперечливих моментах української політики і розміщує матеріали, які неоднозначного трактувалися в різні історичні періоди: «Хмельницький і Хмельниччина», «250 літ» (до роковин приєднання України до Московського царства), «Богданові роковини», «Виговський і Мазепа», «Шведсько-український союз 1708 р.», «Мазепинство» і «Богданівство». 

 

 

Грушевський М. Історія української літератури / Михайло Грушевський. – Т.4. : Усна творчість пізніх княжих і переходових віків ХIII-ХVIII. – Київ: Держвидав України, 1925. – 689 с.

Грушевський М. Історія української літератури / Михайло Грушевський. – Т.5. : Культурні і літературні течії на Україні в ХV-ХVI вв. і перше відродження (1580-1619 рр.). – Київ: Держвидав України, 1926. – 204 с.

Багатогранність   талантів,     обдарованість   та    унікальна    працездатність    М.Грушевського не можуть не захоплювати і не дивувати. До його численних обдарувань можна віднести також дослідницьку діяльність на ниві літературознавства та мовознавства.

В нашій бібліотеці збереглися два томи літературознавчого дослідження М. Грушевського «Історія української літератури», надрукованого Державним видавництвом України у 1925 та 1926 роках. У четвертому томі йдеться про усну творчість ХIII-ХVIII ст. П’ятий висвітлює питання культурних і літературних течій в Україні впродовж 1580-1619 років.

В цій фундаментальній праці наданий ґрунтовний і всебічний аналіз української літературної спадщини, починаючи ще з доісторичних часів. Розглянуто широкий пласт матеріалу (обрядові, родинні, трудові, еротичні пісні, дружинний, героїчний епос, фантастичні казки, легенди, перекази тощо).

Історію української літератури вчений трактує як історію розвитку самодостатньої художньої системи з усіма її елементами, намагаючись не обійти жодного імені, твору, явища. Кожна епоха з її розвитком родів, жанрів і видів літератури характеризується самобутністю, специфічно українськими національними властивостями. Праця написана колоритною українською мовою, що допомагає осягнути специфіку висловлювань автора, багатогранність його світоглядних позицій, політичні та громадські пріоритети вченого.

Монументальна робота М. Грушевського ніколи не втратить своєї актуальності. Ця видатна пам’ятка історії української літератури є невичерпним джерелом патріотичних та духовно-естетичних настанов як для нас, сучасників ХХІ ст., так і прийдешніх поколінь.

 

Цінним джерелом для будь-якої науково-дослідницької діяльності є не тільки книжковий фонд, а й періодика минулих століть. На сторінках часописів ХІХ – початку ХХ ст. – «Киевская старина», «Літературно-науковий вісник», «Вестник и библиотека для самообразования», «Украинская жизнь», «Исторический вестник», «Научное Слово», «Книга» опубліковано цілу низку прижиттєвих публікацій Михайла Грушевського та рецензій дослідників на його праці.

За ініціативою М. Грушевського був заснований перший всеукраїнський літературно-науковий та громадсько-політичний часопис «Літературно-науковий вісник». В ньому опублікована значна кількість його прижиттєвих праць з української тематики. Зокрема, продовження «Справи українських катедр і наші наукові потреби», «Крячуть ворони», «О любви к отечеству и народной гордости», «Гріхи наші», «Студії з економічної історії України», «З біжучої хвилі» тощо.

У журналі «Вестник и библиотека для самообразования» за 1904 рік, що зберігся в наших фондах, містяться дві прижиттєві публікації Михайла Грушевського з історії України – «Украинское козачество. Украинское козачество в первой половине ХVII века» та «Хмельниччина», що є розділами його праці «Нарис історії українського народу».

Справжньою школою для Грушевського, за його висловом, став український журнал «Киевская старина». Із цим часописом історик співпрацював із 1891 по 1892 рік. На його сторінках були надруковані «Очерк истории украинского народа», численні статті, рецензії на праці колег-істориків: І. Антонія та І. Фінкеля, П. Голубовського та багатьох інших.

Поява «Очерков истории украинского народа» М. Грушевського стала знаковою в сенсі знайомства російського суспільства з національною моделлю українського минулого. Розпочалося широке обговорення наукових ідей автора у професійних колах тогочасної імперії. Інтерес до книги виявився доволі значним. На її перше видання відгукнулися рецензіями практично всі російські історичні часописи.

Перші з рецензій на відомі роботи М. Грушевського, зокрема «Історію України-Русі…», були опубліковані на сторінках «Киевской старины». Так в журналі за грудень 1902 року вийшла рецензія українського історика Василя Доманицького, що містить аналіз одразу трьох перших томів «Історії…».

Рецензент відзначає грунтовність джерельної та історіографічної бази даної праці, важливість і вагомість її для всієї східноєвропейської історіографії. Одночасно він зауважує на той прикрий факт, що ця фундаментальна робота Грушевського не одержала жодного обговорення в російській науковій літературі, тим самим унеможливив повноцінне використання та врахування в науково-дослідницьких пошуках творчих ідей львівського професора.

Рецензент схвально характеризує науковий апарат книги, відзначивши його грунтовність і докладність та назвавши взірцевим для подібного роду видань.

Автор однієї із численних рецензій на нариси М. Грушевського, історик Василь Сторожев на сторінках науково-популярного, щомісячного ілюстрованого журналу «Научное слово» за лютий 1905 року надає позитивну оцінку книзі. Відмічає, що ця змістовна науково-популярна праця наповнена живим суспільним інтересом.

Рецензент акцентує увагу на українофільській позиції автора. Але ставиться до цього прихильно, бо вбачає цілком слушною ідею автора досягти свободи самовизначення в українському питанні. Також він вважає, що запропонована М. Грушевським інтерпретація українського минулого заслуговує на глибоке вивчення та дослідження.

На сторінках щомісячного історико-літературного журналу «Исторический вестник» за 1905 опублікувано рецензію російського історика А. І. Яцимирського. А. І. Яцимирський характеризує львівського професора як талановиту особистість. Але, аналізуючи «Нариси історії українського народу», рецензент звертає увагу на її невдале редагування, за що, врешті-решт, вибачався і сам Михайло Грушевський. Водночас Яцимирський виділяє цікаві, на його погляд, розділи цієї книги: «Українське відродження в ХIХ столітті» та «Сучасний стан українства», де можна знайти багато нового й корисного.

Незважаючи на те, що нарис має науковий характер, стверджує рецензент, праця професора розрахована на широке коло читачів.

Український педагог та літературознавець Софія Русова також відгукнулась на роботу М.Грушевського. Правда, її невеличку замітку навряд чи можна вважати суттєвою. Вона розміщена в березневому номері критико-бібліографічного журнала «Книга» за 1906 рік. Русова відмічає правдивість і точність викладеного матеріалу, звертаючи увагу на історичну змістовність роботи, а також своєчасність виходу. Але, тим не менш, вважає, що мова автора «страдает тяжеловесными оборотами и галлицизмами».

Ми не ставили за мету освітити всі без винятку наявні у нас публікації М. Грушевського. Але охочих і бажаючих ознайомитись з його науковою спадщиною запрошуємо до відділу рідкісних і цінних видань.

 

 

 

Коментарі

Напишіть свій коментар

Календар подій

   1 2345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031