Післямова на завершення року…
Завершується рік і ми вдячні всім реальним і віртуальним відвідувачам як відділу рідкісних і цінних видань, так і віртуального Музею книги за увагу та прихильність.
Запрошуємо викладачів та студентів профільних дисциплін і не профільних також завітати до відділу. Наступного року ви зможете ознайомитись з колекцією мініатюрних книжок, зібранням літератури з історії книги та книгознавчих дисциплін з колекції відомого херсонського колекціонера М. А. Ємельянова. На вас також чекає багато нової навчальної літератури з цих питань.
А всіх шанувальників книги і просто гостей нашого міста запрошуємо на екскурсію до відділу. Захоплююча подорож безмежним книжковим світом подарує вам безліч цікавих зустрічей у вигляді нових знань.
Книга і культура, культура і книга – ці два поняття невідривні один від одного. Як по-сучасному звучать строки, написані рівно сто років тому. «З якого би боку ми не підійшли до життя нашого.., ми завжди зійдемося на одному бажанні – рухати вперед культуру. Просування вперед йде двома напрямами: шляхом теорії і шляхом практики. Теорія, що відкриває людині нові горизонти, просвітлює його погляд на світ, покращує, облагороджує людство, пом'якшує і знищує його дикі інстинкти та прояви, служить найвищим цілям: вона дає сенс людському існуванню, робить людину гідною свого звання. Можна зовсім не думати про практичні результати теоретичної роботи у сфері науки й мистецтва, можна бути таким ідеалістом, якими суцільно й поруч були і є наші вчені, поети та митці. Але – дивовижна річ! – ніж менше людина дбає про безпосередню користь, тим більша ця користь. Так і в області впливу теорії на практику: поліпшується людина – поліпшуються творіння його розуму та рук, і так до безкінечності.
Практика підхоплює крихти, що падають з царственого столу теорії, робить їх надбанням натовпу; дивишся – і чисто зовнішня культура стала вищою. Книги – покірні слуги культури. Дійшовши до нової істини, філософ, вчений, поет роблять цю істину надбанням співбратів – через книгу. Оцінивши значення цієї істини для поліпшення життя, люди, більш схильні до практичної діяльності, втілюють цю високу істину в чисто практичні правила для того чи іншого роду діяльності й, знову-таки, за допомогою книги поширюють їх по білому світу в десятках і сотнях тисяч примірників.
Книга – наша вища насолода, що примушує часом забувати всіх і вся, надає можливість жити за інших, радіти і співчувати людським радощам і печалям. Плід людського генія і праці, книга повинна користуватися і користується у всіх культурних країнах особливою шаною і повагою. Ретельно збережена книга – один з яскравих показників культурності країни, і той, хто сприяє зростанню й впорядкуванню книжкової справи, той служить службу нашій країні.»
Висловлювання належить викладачці словесності Юлії Струве, яка присвятила цей меседж видатному російському книговидавцю І. Д. Ситіну до п’ятидесятирічного ювілею його книговидавничої діяльності (1866-1916). Це ювілейне видання, дякуючи численим дарам М. А. Ємельянова, зберігається нині у нашому відділі.
На наш погляд, не дивлячись на сучасне розмаїття книжкових форматів (паперовий, електронний), книга як фізичний обє’кт, як обє’кт історії, культури існуватиме вічно. А про друковані видання певних історичних періодів, як першоджерела для наукових досліджень, годі й казати.
Тож чекаємо в новому році нових читачів та дослідників. Рідкісні фонди варті того, щоб їх вивчати та досліджувати.
