Олександр Кониський – перший біограф Тараса Шевченка
Олександр Якович Кониський 18(06)08.1836 – 12.12(29.11).1900 – український письменник, літературний критик, педагог, громадський та культурний діяч. Він – автор першої ґрунтовної біографії Тараса Шевченка і тексту духовного гімну нашого народу «Молитва за Україну» (1885р.), ще відомого під назвою «Боже великий, єдиний, нам Україну храни». Створення «Молитви за Україну» стало втіленням великої любові до рідної землі, яку О. Я. Кониський проніс через усе життя. Твір 
покладено на музику визначним українським композитором Миколою Лисенком.
У 1895 році біографічні відомості про О. Я. Кониського було включено до «Енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона». Він мав близько 150-ти літературних псевдонімів: Переходовець, Перебендя, Верниволя, О. Яковенко, О. Кошовий, Журавель та інші.
Народився Олександр Якович на хуторі Переходівка, нині село Ніжинського району Чернігівської області. Належав до стародавнього чернігівського роду Кониських, відомого понад чотириста років. Навчався у дворянському училищі у м. Ніжин та Чернігівській гімназії. Після складання екстерном іспитів на кандидата прав займався адвокатською практикою. З 1858 року служив на низових посадах у Кримінальній палаті в Полтаві.
Впродовж свого життя, де б він не працював, був активним членом громади, організатором недільних шкіл, справжнім подвижником, який вимагав введення у школах української мови. За підозрою в приналежності до нелегальної політичної організації О. Я. Кониського було заарештовано (1863р.) та вислано спочатку до Вологди, пізніше – до Тотьми (Росія).
Повернувшись із заслання, він проживав під постійним поліцейським наглядом у Єлисаветграді, Катеринославі, Бобринці, займався адвокатською та літературною працею. З 1872 року й до останніх днів О. Я. Кониський мешкав у Києві. У 1878 році його було обрано гласним Київської міської думи.
О. Я. Кониський був не лише одним із фундаторів Товариства ім. Шевченка у Львові (1873), а й ініціатором перетворення його на Наукове товариство імені Шевченка у 1892 році (НТШ). Першочерговим завданням НТШ О. Я. Кониський вважав написання життєпису великого поета. Йому й довелося виконувати власну настанову.
Літературна і просвітницька діяльність О. Я. Кониського розпочалася з 1858 року. Він є автором численних поезій (збірка «Порвані струни» (1886р.), прозових творів та підручників для недільних і вечірніх шкіл: «Українські прописи» (1862р.), «Арихметика, або Щотниця» (1863р.), «Граматика, або Перша читанка задля початку вчення» (1883р.). Написав низку статей, присвячених українським митцям ХIХ ст., – Миколі Костомарову, Михайлу Максимовичу, Олександру Чужбинському, Осипу Федьковичу, Ізмаїлу Срезнєвському та ін.
Останні роки життя О. Я. Кониський присвятив вивченню життя і творчості Тараса Шевченка. Він опрацював усі доступні джерела та написав низку нарисів, що були опубліковані на сторінках українського часопису «Зоря» та у «Записках НТШ».
Результатом багаторічного дослідження письменника стала двотомна праця «Тарас Шевченко-Грушівський. Хронологія його життя», що вийшла українською мовою у Львові. Перший том було опубліковано 1898 року до 25-тої річниці Наукового товариства імені Шевченка, а другий том – уже після смерті автора у 1901 році. Літературні критики вважали це дослідження головною працею життя О. Я. Кониського. Високу оцінку роботі дав Іван Франко: «Сею книжкою Кониський поклав найкращий пам’ятник і Шевченкові, і собі самому» [6]. Наша бібліотека має сучасний київський передрук цього львівського двотомника.
Історичною та культурною пам’яткою нині є й інша відома праця О. Я. Кониського «Жизнь украинского поэта Тараса Григорьевича Шевченка». Її видано у скороченому варіанті російською мовою 1898 року в одній із найстаріших і найкращих друкарень Одеси, що входила до числа найбільших видавничих компаній Півдня Російської Імперії ХIХ ст. – «Южно-Русского Общества Печатного Дела». Один з примірників цього видання, оправлений характерною палітуркою Херсонської громадської бібліотеки з екслібрисом «Х. О. Б.», зберігається нині у фонді нашої бібліотеки.
Свій життєвий шлях О. Я. Кониський завершив на 64-му році. Сталося це 12 грудня 1900 року в Києві. А вічний спочинок знайшов він на Байковому кладовищі.
У колишньому СРСР Олександр Якович Кониський вважався «націоналістом», відповідно твори письменника, за винятком декількох поезій, знаходилися тривалий час під забороною. Тому й залишилось мало що з його прижиттєвого літературного спадку. Крім вище названих творів, маємо в нашому фонді ще окремі прижиттєві публікації О. Кониського в журналі «Основа» за 1861 рік та переклад Шевченкової повісті «Артист», виданий у Лейпцігу в 1920-х роках.
А так звана «реабілітація» активного провідника української національної ідеї відбулася лише у 1980-х роках минулого століття. У червні поточного року ми відзначатимемо вже 185-річчя від дня народження цієї непересічної особистості.
