Філологічні раритети, або День спеціаліста для вчителів
Пухнастий лапатий сніг не замів 6 лютого стежину до нашої бібліотеки для групи вчителів-філологів. Викладачі української мови та літератури, які проходять підвищення кваліфікації у Південноукраїнському регіональному інституті післядипломної освіти педагогічних кадрів, завітали на День спеціаліста, організований співробітниками відділу рідкісних і цінних видань.
Звичайно, вчителя-словесника досить важко здивувати книгою, але нам це все ж таки вдалося. Велике захоплення викликало у присутніх знайомство із книжковими скарбами нашого фонду: старовинним атласом ХVIII ст., «Житієм Григорія Амиритського» (1894), рукописним списком «Генерального регламенту» ХVIII ст., «Мінеєю місячною на серпень» та багатьма іншими рідкісними виданнями.
Цікавим виявився огляд «Філологічні раритети», підготований головним бібліотекарем відділу Діною Григорівною Бондаренко. Презентовані видання мають досить поважний вік – щонайменше 100 років, видавалися в період Української революції 1917-1921 рр., яка спричинила неабиякий підйом національного і духовно-культурного життя нашої країни.
З чималим інтересом вчителі гортали сторінки «Початкової граматики української мови» Олени Курило. Цей підручник свого часу був надзвичайно популярним, за 10 років витримав аж 13 перевидань. Мимовільну усмішку викликає тогочасна термінологія: шелестівки, голосівки, наросток (суфікс), середник (крапка з комою), речівник (іменник), ніякий рід (середній рід), зовний відмінок (кличний відмінок) тощо. Варто відзначити, що на початку ХХ століття українська філологія гостро відчувала нестачу кваліфікованих науковців, тому до написання посібників часто бралися спеціалісти гуманітарного профілю – журналісти, історики, педагоги. Прикладом цього є «Українська граматика для самонавчання» Модеста Левицького – громадського діяча, талановитого письменника, перспективного лікаря і дипломата. Левицький без вагань залишив лікарську кар’єру задля написання цього підручника, вважаючи популяризацію української мови більш важливою справою.
З великим зацікавленням наші гості гортали книгу «Рідна мова в українській школі» І. Огієнка, адже саме в цій праці дослідник чи не найпершим ставить питання статусу української мови, наголошуючи на тому, що «навчання рідної мови, рідної літератури в новій школі повинно стати міцним осередком всієї шкільної науки».
Жвавий інтерес викликали у присутніх й інші філологічні праці: «Українсько-московський словник» В. Дубровського, «Основи науки про мову українську» І. Свєнціцького, «Українська граматика до науки читання й писання» Б. Грінченка, «Коротка українська граматика для школи» Г. Шерстюка, «Енеїда Котляревського в зв’язку з оглядом української літератури ХVІІІ століття» П. Житецького та ін.
Наприкінці заходу педагоги активно фотографували раритети нашого відділу, робили селфі на фоні книг і пообіцяли неодмінно прийти наступного разу – але вже зі своїми учнями.
