«Бібліотека. Наука. Комунікація». Післяконференційне
Осіння пора подарувала чудову нагоду долучитися до щорічного міжнародного наукового форуму, який відбувся в Києві 6-8 жовтня 2015 р. у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського і зібрав чимало науковців і спеціалістів як з українських бібліотек, так і колег з-за кордону.
Конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація» затронула чималу низку проблем сучасної бібліосфери. Це, по-перше, формування національного науково-інформаційного простору, який містить в собі сукупність аспектів, як то – інформаційно-комунікаційну діяльність бібліотек, інтеграцію і кооперацію їх зусиль разом з установами науки, освіти, культури та інформаційними центрами України. В цьому сенсі були розглянуті також питання партнерства та ефективності в організації ресурсів наукових бібліотек; впровадженні новітніх бібліотечних технологій і сервісів; розбудови цифрових і електронних бібліотек тощо.
Значну увагу було приділено проблемам збереження та дослідження національно-культурної спадщини. Обговорювались результати книгознавчих досліджень бібліотечних фондів і введення їх у науково-інформаційний простір. Також були розглянуті питання формування документного складу та інформаційного потенціалу наукової архівної спадщини. Не оминули увагою питання діяльності бібліотек в якості інтеграторів і поширювачів біографічних і біобібліографічних знань тощо.
За матеріалами роботи конференції були вироблені рекомендації для подання їх до державних органів влади щодо подальшої розбудови інформаційно-бібліотечної галузі та створенні національного науково-інформаційного простору.
Якщо відійти від офіціозу, то можна додати, що участь у цьому форумі надало прекрасну можливість не тільки познайомитися з сучасними напрямками наукових бібліотечних досліджень, а й сприяло конструктивному спілкуванню з колегами. Нарешті здійснилася довгоочікувана мрія потрапити в одну з головних наукових бібліотек країни. Спілкування з гуру вітчизняного книгознавства Галиною Іванівною Ковальчук та іншими співробітниками бібліотеки імені В. І. Вернадського було достатньо плідним і однозначно корисним.
Вельми насиченим та змістовним видалося пленарне засідання секціїї з питань книгознавчих досліджень бібліотечних фондів. Цікаві доповіді, презентовані учасниками конференції, висвітлили окремі напрямки досліджень культурних і книжкових пам’яток, що зберігаються в бібліотеках України. Було заслухано і нашу доповідь «Дослідження раритетного фонду Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара». Сподіватимемось, що що ці матеріали надалі увійдуть до збірки друкованих праць конференції.
На засіданні також йшлося про роботу з новоствореним корпоративним проектом «Книжкові пам’ятки України», який в перспективі повинен надати можливість всім бібліотекам-користувачам, що мають рідкісні і цінні фонди, розподілено формувати записи для спільного реєстру книжкових пам’яток.
У відділі картографії вдалося попрацювати із старовинними картами XVIII ст., виготовленими німецьким картографом Тобіасом Конрадом Лоттером, а у відділі стародруків та рідкісних видань – з друкованими каталогами, які, на жаль, відсутні в нашій бібліотеці. Робота не була марною. Виявилось, що Атлас світу Тобіаса Конрада Лоттера, який є в нашій бібліотеці, має «рідного брата», старшого за віком. Власне кажучи, зацікавила карта Польщі, на якій крупним планом вказане місцезнаходження Херсона. Так от, на ідентичній карті з атласу, що знаходиться в бібліотеці імені Вернадського, Херсон ще фігурує як Форт Олександр (Fort Alexander), тож, виходить, що дата його виготовлення більш рання, ніж нашого атласа, який є ровесником Херсона. А своє ім’я Херсон отримав у 1778 році.
Треба відзначити, що під час роботи конференції діяло чимало різнопланових виставок, багатоаспектно розкриваючих галузеві фонди Національної бібліотеки України. Інститутом книгознавства було підготовлено виставку стародруків до 400-ліття заснування Києво-Могилянської акдемії, з 
якою можна було ознаймитись більш детально у відділі стародруків та рідкісних видань. Інститут рукопису та відділ образотворчих мистецтв продеменстрували не менш цікаві документальні експозиції. Одна з виставок була присвячена 125-річчю з дня народження українського мистецтвознавця, художника-графіка Антона Хомича Середи, а інша – кіноплакатам Тимофія Лящука, українського графіка, живописця.
А на завершення хочеться щиро подякувати за тепло та гостинність всім організаторам конференції, а особливо тим, хто безпосередньо опікувався гостями, з ким довелося тісно спілкуватись – директора Інституту книгознавства Г. І. Ковальчук, завідуючу відділу НБУВ Н. Б. Захарову, завідуючу відділу НБУВ Н. П. Бондар, наукового співробітника НБУВ Л. А. Поперечну, співробітників відділу стародруків і картографії. Окрема подяка Лідії Поперечній за фото (зверху).
P. S. Отже, перспективи нашої подальшої діяльності з книжковими пам’ятками визначено, тож до роботи, до нових досліджень!
