Загадки старого атласу
У цій історії загадок більше ніж розгадок. Але, що може бути цікавішим за дослідження незвіданого! У своїх публікаціях ми неодноразово згадували про наявний у фондах бібліотеки старовинний атлас – предмет захоплення не лише колег-бібліотекарів, а й усіх тих, хто побував на екскурсіях у відділі рідкісних і цінних видань. Невідомо, яким чином атлас потрапив до бібліотеки: чи то був подарований кимось із благодійників, а, можливо, був націоналізований в 20-ті роки минулого століття в числі книжкового дворянського зібрання.
Характерно, що маргіналії, залишені на полях атласу, однотипні, відрізняється лише чорнило. Цілком імовірно, що написи могли належати одній особі. На карті Угорщини, в якій частково відображена й територія України, від руки вписано Одесу. Можна припустити, що власник атласу якимось чином був пов'язаний з нашим південним краєм.
Виготовлений атлас за замовленням географічного відділення Французької Академії Наук німецьким королівським картографом Тобіасом Конрадом Лоттером (1717-1777) в Аусбурзі (Німеччина), імовірно в 70-х р.р. XVIII ст. Складається він із сорока дев'яти карт – відбитків гравюр на міді, акварельне колорування виконано від руки.
Успадкувавши видавничий бізнес від свого тестя – знаного гравера-картографа, засновника аусбурзької школи картографії Георга Маттіаса Зойтера (Georg Matthias Seutter) (1678-1757), Лоттер з гідністю продовжив його вже під своїм власним ім’ям. У багатодітній родині Тобіаса Лоттера гравіюванням карт та видавничою діяльністю також стали займатися його сини – Маттіас Альбрехт Лоттер (Matthias Albrecht Lotter) (1741-1810) і Георг Фрідріх Лоттер (Georg Friderich Lotter) (1744-1801). Деякі з друкованих дощок атласу підписані їхніми іменами. Так, карта Португалії («Regna Portugalliae et Algarbiae») гравійована Георгом Лоттером, карта Бельгії («Belgica Foederata ...») виконана Маттіасом Лоттером. Порівнюючи представлені на закордонних сайтах оригінали карт Лоттера, можна припустити, що перший відбиток карти Польщі («Regnum Poloniae et Magnum Ducatum Lithuaniae ...») був зроблений в 1770 році Лоттером-старшим, а примірник карти з нашого атласу виготовлений його синами двадцятьма роками пізніше, оскільки на ній вказані межі поділу Речі Посполитої не тільки 1772 (перший розділ), а й 1793 (другий розділ).
На жаль, в нашому атласі відсутня карта України. Однак окремі частини території України відображені на картах сусідніх країн – Росії, Польщі, Угорщини, Османської імперії, Азії. Згідно з даними наукових джерел, в 1770 році Тобіас Конрад Лоттер перевидав «Новий атлас» («Atlas Novus») свого тестя Матеуса Зойтера з картою «Amplissima Ucraniae Regio Palatinatus» (Землі українські ...). Відомі ще два атласи, виконані Лоттером в різні періоди. Це також перевидання карт німецьких картографів Зойтера і Гомана – «Atlas Minor» (1744) і «Аtlas Geographicus» (1778). Цілком можливо, що наявний у нас примірник, є одним з перевиданих Лоттером відомих атласів. А карта України могла бути вилучена з атласу попереднім власником або яким-небудь завзятим колекціонером.
Що приємно дивує, так це присутність Херсона на поважних за віком картах («Regnum Poloniae et Magnum Ducatum Lithuaniae ...», «Empire de la Porte Ottomane en Europe en Asie ...», «Аsia fecundum novas celeberrimi de L'Isle Proiectiones ...», «Tabula Geographica Generalis Imperii Russici ...»). Навіть Одеса ще не вказана в нашому атласі офіційно, а внесена від руки, як згадувалося вище. Хоча дивуватися особливо нічому, адже Херсон був заснований як форпост Чорноморського флоту в 1778 році, а Одеса вперше була згадана в січні 1795 Так що цей атлас – ровесник нашого міста. Деякі херсонці відзначили не цілком точне топографічне розташування міста на карті. Але можна пробачити картографам ХVIII століття цю маленьку неточність.
Атлас має не тільки наукову, а й художню цінність. Старовинні карти дійсно можна розглядати як витвір мистецтва, захоплюючись високою майстерністю виконання, витонченістю і досконалістю гравіювання. Завдяки численним ілюстраціям ми маємо змогу, немов дійсно, побувати у багатьох куточках світу. Згідно з традиціями того часу карти атласу прикрашені картушами (графічними прикрасами у вигляді декоративного щита або сувою), що несуть інформативне та естетичне навантаження. У картографії на них зазвичай розміщували назву карти, прикрашаючи будь-яким сюжетом. Самі сюжетні зображення на картушах нашого атласу мають різноманітну тематичну спрямованість. Тут представлені і біблійні сюжети, історичні замальовки, антична міфологія, морська тематика, ведути, побутові сюжети тощо.
Скільки взагалі було зроблено відбитків з карт атласу невідомо. Цілком імовірно, що тираж не був занадто великим, оскільки процес виготовлення карт у той час був доволі копітким і тривалим. Але, тим не менш, своєї історичної та наукової цінності від цього він не втрачає.
Джерела:
1. [Atlas 49 karten] = [Географічний атлас світу Т. К. Лоттера, що складається з 49 карт] /уклад. T.C.Lotter, картогр. G. De I’Isle; грав.: T.C.Lotter, M.A.Lotter, G.F.Lotter, [M.Seutter]. – М-би різні. – Augustae Vindelicorum: Lotter T.C., [1793]. – 1 атл. (3-52 арк.): кольор., герби, компас рози, пл. міст, табл., худож. картуші; 54,5Х35 см. – Грав.– Латин.
2. [Tobias Conrad Lotter]: [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nlib.ee/html/digi/maps/mliiv18-eng.html – Загол. з екрану.
3. Сосса Р.І. Історія картографування території України. – Київ: Либідь, 2007. – С. 82
інші публікації про атлас на сайті: Атлас світу у реальному і віртуальному вимірі