Головна Книгознавча мозаїка З історії видання Біблії українською літературною мовою

З історії видання Біблії українською літературною мовою

28.05.2020 10:42

Українці протягом тривалого часу не мали друкованої Біблії, перекладеної літературною мовою. Острозька Біблія (1581) була першим повним виданням усіх книг Святого Письма, проте була надрукована церковнослов'янською мовою, яка навіть для частини інтелігенції виявилася малозрозумілою.

Національне пробудження українців 40-х років ХІХ ст. породило ідею створення недільних шкіл із викладанням різних предметів і Закону Божого рідною мовою. У 1862 р. на сторінках часопису «Основа» було повідомлено про створення комітету для збору коштів на видання підручників і Святого Письма українською мовою.

Першим, хто взявся за переклад Біблії літературною мовою, був Пилип Морачевський (1806-1879) – інспектор Ніжинської гімназії вищих наук князя В. Безбородька. Морачевський закінчив історико-філологічний факультет Харківського університету, добре володів грецькою мовою, переклав українською літературною мовою чотири Євангелія Нового Заповіту.

У 1860 р. автор надіслав переклад на дві адреси – Академії наук у Петербурзі і Синоду Російської православної церкви в Москві. З Петербурга надійшла схвальна відповідь. Але в Москві опублікувати переклад заборонили: «Перевод Евангелий, сделанный Вами или другим кем-либо, не может быть допущен к печатанию…» [с.274]. На жаль, за життя Морачевського його переклад так і не був опублікований. Лише після ухвалення царського маніфесту у листопаді 1905 року стало можливим надрукувати Євангеліє українською літературною мовою. Так, у 1906 р. за сприяння єпископа Парфенія почали друкувати Новий Заповіт окремими випусками. Проте видавці внесли суттєві зміни до тексту перекладу, що знизило літературну цінність праці Морачевського.

Неабияку роль у справі перекладу Біблії українською мовою відіграв П. Куліш (1819-1897), який працював над біблійними текстами тридцять років. Намір здійснити переклад Святого Письма з’явився у Куліша в роки його служби чиновником з особливих доручень царського уряду у Варшаві протягом 1864-1867 рр. Письменник мав безпосереднє відношення до заснування у Львові літературного журналу «Правда», в якому опублікував перші частини своїх перекладів – книгу Іова, Псалтир. У 1869 р., як додаток до журналу, вийшло П'ятикнижжя Мойсея. Із допомогою Івана Пулюя (1845-1918) Куліш підготував до друку чотири Євангелія і передав їх у 1871 р. до Біблійного товариства. Але головний рецензент перекладу, віденський славіст Франц Міклошевич, не схвалив переклад, оскільки він був віддалений від грецького оригіналу.

За фінансового сприяння брата дружини Василя Білозерського Куліш друкує Новий Заповіт самостійно. Видання вийшло у Львові в 1886 р. Але книга не мала успіху серед читачів. Куліш постійно удосконалював переклад. Протягом 14 років письменник вів листування з Біблійним товариством, яке зрештою у 1885 р. придбало переклад Нового Заповіту. Книга вийшла в 1887 р. у Відні, була перевидана через п’ять років. Повне видання рукопису Куліша побачило світ вже після смерті письменника. Це сталося у 1903 р. у Відні. Окрім Куліша, над цим перекладом також працювали Іван Пулюй та Іван Нечуй-Левицький (1838-1918). Проте з мовної точки зору цей текст на початку ХХ століття був вже застарілий. Тому виникла гостра необхідність у новому повному перекладі Святого Письма. За цю нелегку працю взявся Іван Огієнко (1882-1972).

Основну роботу над перекладом Огієнко провів в еміграції. Науковець мав на меті найточніше передати зміст оригіналу і забезпечити переклад сучасною літературною мовою. 1 квітня 1936 р. Британське Біблійне товариство уклало з Огієнком угоду про повний переклад і видання Біблії українською мовою. Повністю фундаментальний переклад Біблії було видано в Лондоні в 1962 р. Майже одночасно з лондонським виданням у Римі в 1963 р. виходить ще одна україномовна Біблія, видана для потреб українських католиків. Цей переклад із грецьких оригіналів здійснив отець Іван Хоменко (1892-1981).

За часів незалежної України Біблію переклали Філарет (нар. 1929), Рафаїл Турконяк (нар. 1949), Олександр Гижа (нар. 1936).

Олена Фетісова

Джерела:
Тимошик М. Історія видавничої справи [Текст] /М. Тимошик. – Київ: Наша культура і наука, 2007. – 496 с.
Іл.: Титульна сторінка Біблії в перекладі П. Куліша, І. Пулюя та І. Нечуй-Левицького, 1903 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://surl.li/cyjj (дата звернення 25.05.2020). – Заголовок з екрану.

Коментарі

Напишіть свій коментар

Календар подій

   1 2345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031