Він був першим... : «Южно-русское издательство Ф.А.Иогансона»

А чи знаєте ви, що масовий випуск мініатюрних книжок на рубежі ХІХ-ХХ ст. був здійснений саме в Україні? А займалось цим київське видавництво книгопродавця Федора (Франца Карла) Олександровича Йогансона (1851-1908).

Петербуржець за місцем народження, у 1870 році переїхав до Києва та зайнявся книжковою торгівлею, відкривши власне видавництво – «Южно-русское издательство Ф. А. Иогансона». З часу заснування видавництва у 1874 році до 1908 року було випущено близько п’ятисот найменувань книг. Крім Києва, філії видавництва знаходилися в Харкові, Москві та Петербурзі.

Що цікаво, видавничу діяльність Йогансон розпочав з передруку невеликих книжок українською мовою. Надруковані видавництвом «Наталка-Полтавка» та «Москаль-чарівник» І.П.Котляревського мали великий успіх у читачів. Мудра видавнича політика київського книгопродавця, спрямована на те, щоб зробити книгу доступною широким верствам населення, окупила себе з лишком. Його книжки користувалися активним попитом, товарообіг постійно зростав.

В різноманітті видавничого асортименту серед імен відомих російських і зарубіжних класиків знайшлося місце й для українських авторів – Г.Ф.Квітки-Основ’яненка, Є.П.Гребінки, М.В.Гоголя, Т.Г.Шевченка. Славнозвісний «Закон про цензуру» забороняв видання оригінальних творів українською мовою та перекладів з російської та іноземних мов. Але, тим не менш, і «Пан Халявський» Квітки-Основ’яненка, і твори Котляревського таки побачили світ завдяки старанням Йогансона. Твори Гоголя з портретом автора на обкладинках вийшли десятьма малоформатними томиками. До багатотомника увійшли «Ревизор», «Тарас Бульба», «Женитьба», «Вий», «Пропавшая грамота» тощо. Вартість кожного тому становила лише 10 коп.

Видавництво Ф.А.Йогансона першим в Україні надрукувало «Кобзар» Т.Г.Шевченка (Київ, 1889). А в 1894 р. було здійснено повторне перевидання, яке мало чим вирізнялося від попереднього, хіба що зовнішнім оформленням палітурки та більшою вартістю – в 60 коп.

Київське видання Шевченкового «Кобзаря» за 1894 рік в характерній «фірмовій» обкладинці темно-блакитного кольору з тисненням має наша бібліотека. На задній палітурній кришці відбиток: «Кн. маг. Золотарева в Елисаветграде». Такий цінний подарунок до 200-річчя від дня народження поета (2014) подарував нам колишній очільник Херсонської області М.І.Костяк.

Універсальність тематики книжкової продукції видавництва – від дитячої літератури до багатотомних наукових досліджень – вигідно вирізняла його серед інших видавничих корпорацій. Видання Йогансона експонувалися в 1895 році на Першій Всеросійській виставці друкарської справи, де були відзначені дипломом. Енергійний підприємець добре розумівся в потребах «середнього» читача. Тому випускав великим накладом окремі твори популярних авторів, дешеву довідкову літературу, недорогі серійні книжки тощо.

Особливе місце серед книжкової продукції займали мініатюрні книжки, видавництво яких розпочалося наприкінці 1880-х років. Cаме в Києві-Харкові «Южно-русским издательством Ф. А. Иогансона» й була надрукована більшість видань класичної літератури в мініатюрному форматі. Показовий факт – серед 234 назв, зареєстрованих бібліографічним покажчиком дореволюційної мініатюрної книжки, 86 були випущені Йогансоном.

1892-й рік став для видавництва початком заснування серії «Библиотека «Крошка», яка зібрала під однією рубрикою твори найвідоміших літераторів того часу – М.Ю.Лермонтова, О.С.Пушкіна, О.С.Грибоєдова тощо. В цій серії також були видані твори І.П.Котляревського. Оформлення всіх книг серії було однотипним – без ілюстрацій, зі скромним декоруванням, із вказаними на обкладинках назвами творів, які увійшли до серії. Вартість однієї книги в м’якій обкладинці коливалась від 5 до 15 коп. А у видавничих палітурках вся серія книг продавалася за 10 руб. Деякі книги перевидавалися по два-три рази. Виходили вони переважно у м’яких обкладинках форматом від 55х71 мм до 60х80 мм. Спочатку до серії було включено 40 найменувань видань. Поступово перелік розростався. А взагалі світ побачило близько двох мілліонів маленьких книжечок.

Серія випускалася п’ятьма друкарнями Києва – І.І.Чоколова, Петра Барського, М.Пилющенка, філією друкарні І.М.Кушнерева і К° та типолітографією С.В.Кульженка. Найбільша частина мініатюрних видань виготовлена друкарнею І.І.Чоколова (Мало-Житомирська вул., 4; з 1892 р. – Фундуклеївська вул., 22).

Саме в друкарні Чоколова вийшло видання «Казначейши» М.Ю.Лермонтова із серії «Крошка», розміром 70х60 мм, що зберігається нині в бібліотечній колекції мініатюрних видань. Цей маленький раритет подарував бібліотеці херсонський колекціонер М.А.Ємельянов (1923-2014). Завдяки Михайлу Андрійовичу бібліотечна колекція мініатюрних і малоформатних видань поповнилася 250-ма примірниками міні-друків.

Серед подарованих колекціонером міні-книжок, що вийшли у видавництві Ф.О.Йогансона, ще одне мініатюрне видання – «История римского народа» Тіта Лівія із серії «Ліліпут», розміром 32х50 мм. Ця книжечка була видана в 1914 р. Петром Івановичем Бонадурером ([близько 1830 – після 1917]), який після смерті Ф.О.Йогансона викупив у його спадкоємців право власності на видавництво. Серія «Ліліпут», започаткована у 1914 р., була вже цілком дітищем Бонадурера. В цій серії видані пам’ятки давньоримської літератури – Тіта Лівія, Цицерона, Юлія Цезаря. «Галльская война» Юлія Цезаря вийшла у п’яти томах протягом 1914-1916 рр. Книжки цієї серії вирізнялися своєю об’ємністю – в 500-700 сторінок кожна. Видання містили не тільки текст творів, а й також його детальний синтаксичний розбір.

Плинний час поглинає багато чого в цьому світі. Та книжки, як живі свідки минулого, здатні розповідати, нагадувати та відроджувати історичну пам'ять. Можна сказати, що Ф.О.Йогансон ще при житті збудував собі пам’ятник на віки – це книги.

Непересічність особистості київського книговидавця та значимість внеску його видавництва в справу просвітництва – безсумнівні. Демократичні та прогресивні погляди Йогансона, постійне намагання залучити до читання простих людей і зробити книжкову продукцію доступною широким верствам населення, видані ним книжки, що мають культурно-історичну цінність і сьогодні в ХХІ ст., – яскраве тому підтвердження.

Ольга Сак