Головна Книгознавча мозаїка Великий Луг Запорожський

Великий Луг Запорожський

27.09.2023 09:26

Прижиттєве видання Андріана Кащенка

«Великий Луг Запорожський»

у рідкісному фонді Гончарівки

(до ювілею автора)

01 жовтня цього року (за новим стилем) виповнюється 165 років від дня народження вітчизняного письменника, етнографа, громадського і культурного діяча Андріана Кащенка. Його вважають головним Літописцем Запорозької Січі, тому що тематика творів письменника присвячена славному минулому рідного народу: «Запорозька слава» (1906р.), «На руїнах Січі» (1907р.), «Під Корсунем» (1913р.), «Зруйноване гніздо» (1919р.), «Оповідання про славне Військо Запорозьке низове» (1916р.) та ін.

Народився Андріан Кащенко 1858р. на хуторі Веселий Катеринославської губернії (нині смт. Веселе Запорізької області), власником якого був його батько – Феофан Гаврилович Кащенко, небагатий поміщик козацького походження. Родина Кащенків була багатодітною – п’ятеро хлопчиків та четверо дівчат. Закінчив Катеринославське юнкерське училище (1870-ті рр.). Кілька років перебував на військовій службі. Почав друкуватися з 1883 року. Першою була невеличка книжка, що називалася «Жар-птиця, або З паном не братайся, у прийми не бери і жінці правди не кажи». Вийшовши у відставку, працював у залізничному відомстві спочатку в Катеринославі, потім в інших містах. Дослужився до генерал-майора. З 1914 року – знову проживає в Катеринославі. Останні роки його життя були дуже продуктивними. Заснував «Українське видавництво А. Кащенка в Катеринославі» (1917р.), де друкував на власні кошти свої твори та інших авторів. Був заступником голови товариства «Просвіта». Організував український народний хор, відкрив бібліотеку в Народному домі, влаштовував вечори пам’яті Тарасу Шевченку, листувався з українськими письменниками: Оленою Пчілкою, Панасом Мирним, Петром Стебницьким. Останні півтора роки був прикутий до ліжка. Помер письменник у Катеринославі у віці 62-х років. В останню путь його проводжали за козацьким звичаєм. Труну, вкриту червоною китайкою, везли волами, а траурна процесія розтягнулася на багато кілометрів. Поховали головного Літописця Запорозької Січі на престижному Севастопольському цвинтарі (нині Севастопольський парк). Могила його не збереглася.

За совєтів Андріана Кащенка оголосили «українським націоналістом», його праці потрапили під заборону. Після 1933 року примірники його творів були вилучені з бібліотек. Майже шістдесят років жоден текст автора не був надрукований.

Головна бібліотека Херсонщини зберігає у своєму рідкісному фонді цінне прижиттєве видання Андріана Кащенка «Великий Луг Запорожський», що вийшло у світ 1917 року в Катеринославі (сучасна назва Дніпро) за сприяння Комісії для вивчення місцевого краю при товаристві «Екатеринославское Научное Общество». Примірник огорнутий у бібліотечну палітурку. Ймовірно, це було зроблено для того, щоб зберегти заборонене видання. На титульній сторінці містяться відтиск печатки «Херсонская общественная библиотека 1872» і штамп «Книгосховище Херсонської обласної бібліотеки ім. Горького».

Відомо, що у 1916 році Андріан Кащенко, маючи вже проблеми зі здоров’ям, здійснив подорож Дніпром і його притоками. Зібраний безцінний матеріал ліг в основу історико-географічного нарису «Великий Луг Запорожський». Саме завдяки цій праці збереглися унікальні відомості про наш край. Нагадаємо, що Великий Луг – це історична назва місцевості, розташованої у Дніпровських плавнях. Її вважають колискою запорізького козацтва. Видання «Великий Луг Запорожський» складається із чотирьох розділів: «Загальний огляд», «Береги й околиці Великого Лугу», «Товща Великого Лугу», «Луг Базавлуг». Книгу прикрашають численні чорно-білі ілюстрації. Відкривається нарис уривком з української народної пісні «Ой, Січ мати», де пояснюється ставлення запорожців до Великого Лугу, які вважали його за батька:

А Великий Луг батько!

Ой що в Лузі заробитки,

Те у Січі пропити [2].

У праці повідомляється, що ще у давні часи Великий Луг був відомий і вважався незвичайним місцем. Навіть давньогрецький історик і письменник Геродот (за 2 300 років до наших часів) описував цю місцевість у своїх творах, визначаючи початок земель скіфів-орачів і хліборобів, та називав її Гілеєю. Великий Луг протягся по Дніпру від Хортиці до Олешок «…на 110 верст, у поперек же він шириться найбільше на 20 верст, а найменше на 3 версти… площа, що складає більше за 1000 квадратних верст, або більше мільйона десятин землі…» [2]. Вона вкрита лісом, травою, очеретом, озерами, лиманами  та протоками Дніпра. Ліси у Великому Лузі та Базавлузі місцеві мешканці здавна називали плавнями. У лісах росли дуби, осокори, терни, груші, лоза, очерет, шеляг. У водах Великого Лугу водилася різна риба: білуга, сом, стерлядь, осетер, короп, лящ, судак, щука, карась, окунь, лин, тарань, камбала та раки. Жило тут багато тварин: вовки, олені, кози, лисиці, коти, зайці, борсуки, тхори, бобри, куниці, дикі коні, дикі свині а також чимало птиці – чайки, лебеді, гуси, качки, журавлі, чаплі, зозулі, соловейки, одуди, сороки, яструби, бобри, повітряні змії та орли. А ще літало багато бджіл, які давали чимало меду. З усіх боків Великий Луг був оточений степом. Але найважливішим є те, що на території Великого Лугу у різні часи споруджувалися козацькі Січі – символи свободи запорожців.

Провівши масштабне історико-географічне дослідження, Андріан Кащенко упевнено констатував: «… коли б не було Великого Лугу, то не було б і запорожців, бо неможливо було б в ХV, ХVI, ХVII і навіть у ХVIII століттях на низу Дніпра невеличкій християнській громаді держатись при тодішніх умовах – серед численних татарських орд» [2].

У совєтському союзі влада доклала чимало зусиль, щоб стерти цю частину історії з пам’яті українського народу. Під заборону потрапила і праця Андріана Кащенка про Великий Луг. Після підриву ворогом Каховської ГЕС, унаслідок чого вода затопила десятки населених пунктів, де мешкало майже 40 тис. чоловік, на дні колишнього водосховища розкриваються таємниці. Під шарами землі сховані свідчення давнього перебування на території Великого Лугу поселень козаків, могили їхніх предків. Нещодавно знайшли семиметровий дубовий човен, вік якого може перевищувати тисячу років. А ще можна розгледіти залишки дороги часів Другої світової війни, що сполучала Каховку на лівому березі Дніпра з Бериславом на правому березі. Нині на сухому ґрунті проростають перші рослини як символ того, що життя на нашій землі неодмінно відродиться, бо такий він – Великий Луг. Це джерело сили і незнищенності нашого народу.


Список використаних джерел:

1.Герасимова Галина Петрівна. КАЩЕНКО АНДРІАН Феофанович / Галина Герасимова // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В.А Смолій (голова) та ін.; Ін-т  історії України НАН України. – Київ: Наук. думк., 2007. – Т.4: Ка–Ком. – С.159.

2.Кащенко А. Великий Луг Запорожський / А. Кащенко; Видано заходами Комісії для вивч. місцевого  краю при т-ві «Екатеринослав. науч. о-во». – Екатеринослав: Типо-Литогр. Екатеринослав. жел. дороги, 1917. – 106[З],[4] с., іл.

3.Чабан М.П. Кащенко Андріан Феофанович / М. П. Чабан // Енциклопедія сучасної України / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.]; НАН України, НТШ. – Київ: Ін-т енцикл. дослідж. НАН України, 2012 – Т. 12: Кал-Киї. – 711с.

 

Матеріал підготувала Діна Бондаренко,

головна бібліотекарка відділу рідкісних і цінних видань

 

Календар подій

     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930